Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства почала розслідування висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича, які він зробив під час пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих там польським збройним підпіллям в 1944 році.
Про це заявив Марек Вєццерзак з прес-служби Люблінського воєводства, інформує «Європейська правда» із посиланням на Onet.
Йдеться про статтю Кримінального кодексу, що стосується публічної образи польського народу або Республіки Польща, що карається позбавленням волі до трьох років.
Офіційних звинувачень Григорію Купріяновичу поки не висунуто. Прокуратура буде вивчати, зокрема, відеоролик з виступом голови Українського товариства та з’ясовувати усі обставини його висловлювань.
«Я здивований рішенням районної прокуратури в Замості. Я не знаю, в якому місці мого виступу можна знайти підстави для початку розслідування «щодо публічної образи польської нації». Якщо причиною цього є історичні факти, про які я згадав у Сагрині, то обвинувачення має бути спрямоване проти осіб, що вчинили ці злочини, а не проти мене», – сказав Купріянович.
Він стверджує, що найкраща відповідь на звинувачення проти нього – це текст його виступу у Сагрині.
«Рішення прокурора почати розслідування здається абсолютно ірраціональним, і навіть гротескним. На жаль, наслідки всіх цих заходів вже видно. Це, з одного боку, збільшення антиукраїнських настроїв в певних колах, з іншого – зростання занепокоєння і побоювань української православної громади в нашому регіоні», – додає представник української меншини в Польщі.
До прокуратури у справі слів Купріяновича звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу порівняв події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році і, як сказав Чарнек, «зрівняв 130 тисяч жертв геноциду з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року».
На думку Чарнека, пам’ятні заходи у Сагрині, організовані у той самий день, коли відзначали 75 роковини подій на Волині, були «однією великою провокацією». Він додав, що не хотів брати участі у «провокації та нахабстві», організованому там. Чарнек подякував також поліції і прикордонниками за те, що вони гарантували безпеку, передусім жителям Польщі, «бо відомо, що прибуття тисячі або двох тисяч українських націоналістів до Польщі не є безпечною подією».
Купріянович відповів, що дії воєводи «можуть тільки призвести до погіршення польсько-українських відносин, і насамперед вони є спробою залякування української громади в регіоні та перешкоджанням представленню національною меншою власного погляду на історію».
За його словами, польсько-український діалог буде важчим, оскільки «рішення люблінського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових залів».
Купріянович вважає «скандальною та неприпустимою» реакцію Чарнека, який назвав пам’ятні заходи у Сагрині, зокрема за участі президента України, «нахабством та провокацією». На його погляд, слова воєводи означають, що «від влади йде послання, що українець – це «націоналіст», що навіть участь у жалобних заходах за вбитими співвітчизниками може бути приводом для зарахування до «українських націоналістів».
Голова Українського товариства планує звернутися до прем’єр-міністра Матеуша Моравєцього із запитанням, чи слова люблінського воєводи «виражають офіційну позицію уряду» і чи дії Чарнека «є виразом реалізації політики Республіки Польщі щодо української меншини».
Ольга ДОВГАНИК
