У Мюнхені померла зв’язкова Романа Шухевича Ірина Козак

1414

На 91-му році життя в Мюнхені померла зв’язкова Романа Шухевича Ірина Савицька-Козак (“Бистра”). Її поховали у вівторок, 24 листопада у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрігоф. Ірина Савицька була однією з небагатьох, кому вдалося подолати польські, чеські та німецькі кордони і дістатися Західної Європи.

Ірина Савицька народилася 30 жовтня 1925 року у Львові і родині лікаря. Тут вона закінчила гімназію та стала студенткою медичного факультету Львівського університету. Медичні знання дуже знадобилися Ірині у майбутньому, адже вона працювала переважно в представництві Українського Червоного Хреста.

Зв'язкова Романа Шухевича Ірина Савицька-Козак ("Бистра"). Фото: www.istpravda.com.ua
Зв’язкова Романа Шухевича Ірина Савицька-Козак (“Бистра”). Фото: www.istpravda.com.ua

Життя Ірини Савицької можна поділити на кілька етапів: “Пласт”, підпільна сітка ОУН, Український Червоний хрест (УЧХ), Українська повстанська армія (УПА), жіночі організації, активна громадсько-політична діяльність в еміграції.

Група бійців та командирів УПа. Зліва направо: "май" - стрілець, "Федір" - окружний провідник, "Лицір" (Олекса Гасин) - заступник шефа штабу УПА, "Бистра" (Ірина Савицька) - референт УЧХ краю. Осінь, 1945 рік. Фото: www.istpravda.com.ua
Група бійців та командирів УПа. Зліва направо: “май” – стрілець, “Федір” – окружний провідник, “Лицір” (Олекса Гасин) – заступник шефа штабу УПА, “Бистра” (Ірина Савицька) – референт УЧХ краю. Осінь, 1945 рік. Фото: www.istpravda.com.ua

У 18-річному віці “Бистра” активно включилася до визвольної боротьби. Саме в той час вона й познайомилася одним з її провідників Романом Шухевичем. Про це вона згадує у своїх спогадах: “Я познайомилася з Романом Шухевичом 1943 року. Була членом УПА і заступником Катрусі Зарицької (голови Українського Червоного Хреста). Їздила й організувала підпільний УЧХ і часто зустрічалася з командиром. Роман Шухевич був не тільки головний командир УПА — від 1944-го він також був головою секретаріату УГВР і секретарем у військових справах. Мав усі найвищі пости, але ви ніколи не побачили в Романа Шухевича зарозумілості, не побачили, щоб показував, що він — провідник. Був надзвичайно скромний, мав велике розуміння до людей, ніколи не давав наказів, яких сам би не міг виконати. До підлеглих ставився дуже людяно, мав для всіх час. Якщо хтось мав якісь проблеми, вмів слухати. Багато людей не вміють цього робити — почують два-три речення, а тоді повчають”.

Ірина Козак (Савицька) - в уніформі ст. лейтенанта ЧА. Фото: www.istpravda.com.ua
Ірина Козак (Савицька) – в уніформі ст. лейтенанта ЧА. Фото: www.istpravda.com.ua

Восени 1946 року Ірина Савицька (“Бистра”) йде на Захід як спецкур’єр Романа Шухевича. “На одній зі зустрічей, коли він доручав мені йти на Захід, – згадує жінка, – Чупринка витягнув мапу, знайшов на ній Львів і Мюнхен і сказав: “Як ви там дійдете, не знаю, але не маєте права йти організаційними зв’язками, бо там включилося КҐБ, ми не знаємо поки що де. Почавши від Закерзоння, ви здані виключно на власні сили”. Ці слова Шухевича були останніми, які судилося почути з його вуст “Бистрій”.

Подруга і товаришка по боротьбі Катруся Зарицька з сином Богданом. Фото - сайт "Збруч".
Подруга і товаришка по боротьбі Катруся Зарицька з сином Богданом. Фото – сайт “Збруч”.

Після прибуття на Захід, в американську зону окупації, а відтак до Мюнхена, що став осередком життя української політичної еміграції, Савицька з головою поринає в активне суспільно-громадське та політичне життя українців.

Зліва направо: Ліда Марцюк, Ірина Козак, Василь Томків, Костянтин Зеленко, Дарія Ребет, Ніна Самокіш. 1989 рік, Ноттінггам. Фото: www.istpravda.com.ua
Зліва направо: Ліда Марцюк, Ірина Козак, Василь Томків, Костянтин Зеленко, Дарія Ребет, Ніна Самокіш. 1989 рік, Ноттінггам. Фото: www.istpravda.com.ua

У 1949 році Ірина Савицька виходить заміж на Володимира Козака. Вони разом з чоловіком багато роблять для української еміграції. У подружжя народилася донька Роксолана.

Чоловік Ірини Савицької помер на 77-році життя 19 вересня 1993 року. Дружина пережила його на 22 роки. Померла наприкінці листопада 2015 року.

Зліва направо: Ніна Самокіш, Зиновій Марцюк, Ірина Козак, д-р Анатоль Камінський, Ліда Марцюк. Мюнхен, 1992 рік. Фото: www.istpravda.com.ua
Зліва направо: Ніна Самокіш, Зиновій Марцюк, Ірина Козак, д-р Анатоль Камінський, Ліда Марцюк. Мюнхен, 1992 рік. Фото: www.istpravda.com.ua

24 листопада Ірину Савицьку-Козак поховають на на цвинтарі Вальдфрігоф. Тут вже знайшли свій останній спочинок сотні борців за самостійну Україну.

До речі, в українській вікіпедії Ірину Савицьку “поховали” ще 23 роки тому. Крім того, Савицька жодного дня не провела у сталінських концтаборах. Така доля чекала на близьку подругу Ірина Катерину Зарицьку-“Монету”.

Наталія МІНЯЙЛО

Джерело: http://gazeta.ua/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.