Як відомо, відкритий у 1904 році пам’ятник польському поету Адаму Міцкевичу у Львові вважається одним із найкрасивіших у світі. Але мало хто знає, що в той самий час львів’яни, які об’єдналися у “Літературно-мистецьке коло”, створили фонд для спорудження в місті ще одного монумента, який міг бути не менш величним та привабливим, – на честь польського композитора Фридерика Шопена.
У тогочасній пресі повідомляли, що ще у 1892 році, коли наближалося 50-річчя від дня смерті видатного музиканта, у Львові розпочався збір коштів на пам’ятник Шопену. З цією метою львівські митці із “Літературно-мистецького кола” організовували концерти, анонсуючи, що виручені кошти будуть спрямовані на таку благу ціль.
“Незабаром з цією метою буде ще один концерт у “Колі”. Приклад “Кола”, безсумнівно, будуть наслідувати інші заклади, тож у Львові лише завдяки зусиллям і співпраці самих митців, без сторонніх внесків буде встановлено пам’ятник Шопену”, – писала після одного з таких заходів у 1893 році місцева газета Kuryer Lwowski.
Згодом з’ясувалося, що львівські митці дещо переоцінили свої сили, але від свого прагнення вшанувати Шопена величним монументом вони не відмовилися. У ювілейному 1899 році, коли відбувалися урочистості у Парижі, де більшу частину життя проживав та був похований композитор, у Львові знову активізувалися.
“Щоб уникнути роздробленості акцій [зі збору коштів] на встановлення пам’ятників у Львові, першим з яких повинен бути пам’ятник Міцкевичу, акцію на пам’ятнику Шопену взяло на себе “Літературно-мистецьке коло”, – повідомляла тоді газета.
Планувалося, що кошти, які вже було зібрано створеним раніше “Комітетом будівництва пам’ятника Шопену”, передадуть на ці ж потреби мистецькому “Колу”. Але в той час з’явилася нова “тема” — ініціатива із перенесення останків композитора на батьківщину. Саме на ці потреби й віддав зібрані кошти львівський комітет. Але ідея спорудження пам’ятника Шопену у Львові все ще залишалася актуальною.
Після того, як у 1904 році у тодішній столиці Галичини з’явився монумент Міцкевича, який досі є одним із найпривабливіших місць у Львові, місцевий артист та скульптор Юзеф Хмелінський створив власний проект пам’ятника геніальному композитору. У лютому 1907 року скульптурний ескіз було виставлено на огляд публіки в салоні Товариства приятелів образотворчого мистецтва (тепер у цьому приміщенні кафедра фізичної культури Національного університету “Львівська політехніка”, – авт).
“У Хмелінського є відчуття прекрасного, є відчуття сутності генія Шопена, є багато поезії. На постаменті надзвичайно гарної будови і чистоти ліній Шопен сидить у фотелі, дивлячись у далечінь. Задня частина постаменту разом зі спинкою крісла зливається в марево, з якого виростають фігури, що символізують його натхнення та керівні ідеї творчості, а над ними – крилатий геній з арфою в руці”, – описував цей проект пам’ятника Шопену краківський тижневик Nowości Illustrowane.
Особливо зворушливим елементом скульптурної композиції оглядачі називали фігуру сільського хлопчика на сходах п’єдесталу, який награє композиторові на сопілці знайомі з дитинства рідні мелодії.
“Усі постаті гарні в русі, цілістіність композиції поетично складена і справляє дуже позитивне й емоційне враження. Пан Хмелінський вважає себе дилетантом у галузі скульптури, але ряд його робіт, представлених на виставці, ставлять його в ряд професійних митців. Глядачі та критики дуже приязно сприйняли твори пана Хмелінського, відзначивши його відданість мистецтву, яка охоплює всі його роботи”, – писала тогочасна газета.
Попри захоплення публіки та позитивні відгуки мистецтвознавців, до встановлення цього пам’ятника у Львові справа так і не дійшла. Такий монумент потребував відповідного місця, до того ж за своїм розмахом він міг створити конкуренцію недавно відкритому пам’ятнику Міцкевича.
Натомість ця бронзова вертикальна скульптура, створена львів’янином Хмелінським, цілком могла би вписатися в умови конкурсу, який було оголошено у 1909 році у Варшаві. Але, як відомо, перемогу там здобув інший скульптор – Вацлав Шимановський. Як склалася подальша доля цієї скульптури — достеменно невідомо.
Однак, пам’ять про Шопена у Львові все таки було увічнено у деяких архітектурних деталях. Скульптурні зображення геніального композитора можна побачити і тепер, якщо уважно придивитися до деяких львівських будинків.
Зокрема, на кам’яниці на теперішній вулиці Вишенського, 22, яку було збудовано у 1908-09 роках зберігся барельєф із зображенням Шопена. Навесні 2010 року його викрали для перепродажу антиквару, але злочинці були спіймані і барельєф повернули на своє місце.
Скромні погруддя прикрашають також один з будинків на вулиці генерала Чупринки та будинок №7 на вулиці Шопена.
Ще один бюст композитора можна побачити на сучасній вулиці Дорошенка. У цьому випадку погруддя Шопена виконувало також певну рекламну функцію. У будинку, який було споруджено у 1898 році, тривалий час була розташована крамниця з продажу фортепіано та музичних інструментів Гошелеса.
Богдан СКАВРОН
Джерело: БОМОК
Дивний заголовок: виходить, що пам”ятник міг би конкурувати з композитором!