У Львові хочуть відновити Державний історико-архітектурний заповідник

153
Сучасне фото. Львівська ратуша. Джерело: www.lvivcenter.org
Сучасне фото. Львівська ратуша.

У Львові ініціюють відновлення Державного історико-архітектурного заповідника, який мав би не лише стежити за збереженням культурної спадщини, а й не допускати появи скандальних забудов у зоні ЮНЕСКО та історичному ареалі. Про це повідомляє Львівський портал.

З ініціативою відновити у Львові такий орган як Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) виступило об’єднання комітетів євреїв та Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Відтак у Львівській ОДА утворили спеціальну робочу групу.

Архікатедральний собор Святого Юра у Львові
Архікатедральний собор Святого Юра у Львові

Як повідомляє пресслужба Львівської ОДА, перше засідання новоствореної робочої групи відбулося у середу, 14 квітня.

«Наразі йдеться про можливі варіанти відновлення заповідника, а також – фінансування установи, якщо її таки відновлять. Потребу у створенні дієвого органу для збереження архітектурної спадщини центральної частини Львова визнають усі. Та щодо того, як це зробити, розгорнулося жваве обговорення», – кажуть у ЛОДА.

Навіщо Львову ДІАЗ

Державний історико-архітектурний заповідник у Львові заснували ще в 1975 році. Саме зі створенням цього органу вперше було чітко окреслено межі історичної частини міста, з’явилось таке поняття як перелік пам’яток.

Державний історико-архітектурний заповідник у М. Львові, 1975 р.
Державний історико-архітектурний заповідник у М. Львові, 1975 р.

Це зараз ми знаємо, що у Львові є охоронна зона ЮНЕСКО, її буферна зона (історичний ареал). А ДІАЗ – це фактично перша документація архітектурної цінності міста, найперший орган управління пам’ятками.

У 1991-му ДІАЗ, який був в обласному підпорядкуванні, ліквідували і передали місту. Згодом на основі цього органу утворили відоме тепер міське управління охорони історичного середовища. У 2009 році заповідник як структуру відновили, проте вже у 2015-му тодішній голова ЛОДА Олег Синютка своїм розпорядженням ліквідував цей орган охорони культурної спадщини.

Пам'ятник князю-королю Данилу Галицькому у Львові. Фото 2015 року
Пам’ятник князю-королю Данилу Галицькому у Львові. Фото 2015 року

Пам’яткоохоронці наголошують: за об’єкти культурної спадщини національного значення не може відповідати лише місцева влада. Ефективно охороняти цю сферу може тільки держорган, бо саме держава відповідальна за виконання міжнародних угод, зокрема й всіх зобов’язань, які взяла на себе Україна, підписавши угоду з ЮНЕСКО.

Чому це важливо

Відновлення ДІАЗу, переконані активісти й пам’яткоохоронці, допоможе не лише вберегти архітектурні пам’ятки, а й унеможливити подальші незаконні забудови в історичній частині Львова.

Річ у тім, що землі колишнього державного заповідника перейшли Львівській міськраді і дотепер вони не мають особливого охоронного статусу – земель історико-культурного призначення. Якби він був, то будь-яке будівництво в історичній частині міста було б неможливим без погодження Міністерства культури. Зараз здебільшого достатньо мати дозволи місцевих органів влади.

Пам'ятник Івану Трушу, 2016 рік
Пам’ятник Івану Трушу, 2016 рік

Справа щодо охоронного статусу земель у зоні ЮНЕСКО та історичного ареалу роками «висіла» у судах. Нещодавно Львівська міська рада програла касацію, тож Верховний суд зобов’язав її закріпити межі історичних земель й надати їм статус земель історико-культурного призначення.

Відтак якщо всі юридичні нюанси з землею в історичному Львові врешті будуть вирішені, а пам’ятками на його території управлятиме державний орган (ДІАЗ), то саме таким чином мав би зменшитись негласний вплив міста на будівельні оборудки.

Яким чином повернути ДІАЗ

Для відновлення роботи Державного історико-архітектурного заповідника у Львові є необхідні законодавчі передумови. Ще у 2018 році Верховна Рада України прийняла закон, суттєво врегулює ситуацію з будівництвом в охоронній зоні ЮНЕСКО. Зокрема, він передбачає створення на місцях органу управління, який би регулював діяльність у зоні пам’ятки ЮНЕСКО та в її буферній зоні.

Саме таким органом, на думку очільника управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика, й має бути ДІАЗ.

Галицький сейм, сучасний головний корпус Львівського університету імені Івана Франка
Головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка

«Органи управління історичною спадщиною ЮНЕСКО передбачені законом, але, на жаль, так і не створені донині. Нормативна база щодо цього питання точно потребує доопрацювання і змін. Ми не мусимо чекати, Львівщина може бути ініціатором змін в країні. І точно буде. Разом із законодавчою ініціативою мають бути реальні виважені кроки, які, я думаю, запропонує наша робоча група», – відзначив Василь Петрик.

Зауважимо, що згаданий закон про охорону пам’яток ЮНЕСКО Верховна Рада України прийняла з ініціативи тодішнього нардепа Ігоря Васюника. Василь Петрик, відомий у Львові пам’яткоохоронець й архітектор, був співавтором цього закону.

Наталка СТУДНЯ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.