З 24 лютого 2022 року життя кардинально змінилося в усіх українців. Багато людей опинилося в окупації, хтось втратив дах над головою, а хтось і близьких людей. На одній з дач під Бучею опинилася і артистка-дресувальниця Лілія Джосан. Разом з нею дві підопічні зебри.
“24 лютого ми були під Києвом. Потрапили в окупацію в районі Бучі. Два місяці не було ні світла, ні жодного зв’язку. Ходили косили сухостій, щоб хоч якось прокормити зебр. Біля нас проходили російські танки, стріляли, літали.
![Артистка-дресувальниця Лілія Джосан зі своїми зебрами на арені Львівського цирку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/tsyrk03-1.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Лише десь першого квітня, трохи почав з’являтись зв’язок. Згодом, десь в середині літа, вдалось евакуюватись з тваринами до львівського цирку куди нас покликали.
Мої зебри пережили й салюти й вибухи, вони підуть за мною всюди”, – розповідає Лілія.
Лілія народилась в Слов’янську, Донецької області. З малку марила кіньми. Пригадує, як дитинстві батьки завжди водили її в парк на каруселі-атракціони де завжди каталась на конях. І хоча в сім’ї, ніхто не займався кіньми вона своє життя пов’язала саме з ними.
![Артистка-дресувальниця Лілія Джосан на арені Львівського цирку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/tsyrk02-1.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
“Займалась в секціях, в кінно-спортивних школах, на Іподромі під Полтавою займалась, а потім прийшла в цирк. Перша моя робота була в Харківському державному цирку, звідки я й почала свою циркову кар’єру”, – пригадує Лілія.
Вона зазначає, що кожна тварина з якої їй довелося працювати — це індивід, який мав свій характер, свої недоліки та переваги. І вона любила всіх своїх підопічних.
![Артистка-дресувальниця Лілія Джосан на арені Львівського цирку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/tsyrk01-1.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
“Мій перший кінь, який дістався мені в цирку, його звали Дон. Він мав 95 % виснаження. Він майже був не живий. Мені сказали, що як виходжу його, то він і буде моїм і буду з ним працювати. Я й виходила його. Так і стала артисткою. Потім у мене були й інші коні, був ослик, зараз зебри”, – розповіла Лілія Джосан.
Як розповіла дресувальниця, питання дресури тварин — вища школа спілкування між людьми та тваринами. Зазвичай в цирк беруть маленьких тварин і дресувальник практично 24 години на добу з нею перебуває та спілкується. Спостерігає, вивчає, знаходить контакт. Циркові дресувальники зовсім інші люди, ніж звичайні. Вони бачать, як тварина себе поводить, чому надає перевагу, який трюк їй подобається.
![Артистка-дресувальниця Лілія Джосан у Львівському цирку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/tsyrk07.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Саме тоді, коли ти знаходиш спільну мову з твариною, коли вона тобі починає довіряти, саме тоді вона може піти за тобою всюди й буде віддавати звої знання та вміння.
“Тварини, як і люди досить різні. Одні можуть відкрито виражати свої почуття та переживання. Інші більш приховано. Але вони все знають та відчувають” – зазначила Лілія в розмові.
![Артистка-дресувальниця Лілія Джосан з директором Романом Здреником у Львівському цирку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/tsyrk09-1.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Зараз артистка-дресувальниця Лілія Джосан зі своїми вихованцями знайшла притулок у Львівському цирку. Сюди вона приїхала на запрошення директора Романа Здреника. Тут зебри отримали теплий вольєр, збалансовану їжу, регулярний медичний огляд і нагоду кожних вихідних тішити дорослих та малих своїми виступами.
Роман МЕТЕЛСЬКИЙ