На минулому тижні, 14 вересня 2021 року, напередодні 28 Форуму Видавців у Львові, комісією тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка, музейним відділом Львівського обласного Будинку учителя та Центром незалежних історичних студій проведено семінар «Не(відомі) сторінки історії українського тіловиховання» в рамках науково-методичного лекторію «Українське тіловиховання: історія та сучасність» для спеціалістів відділів освіти, вчителів та викладачів історії, предмету «Захист України», фізичного виховання. Захід приурочено 30-річчю відновлення державної незалежності України.
Зі вступним словом виступила завідувач музейного відділу ЛОБУ Віра Романчак, наголосивши на співпраці Львівського обласного Будинку учителя з різними установами та організаціями, зокрема кафедрою олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Науковим товариством імені Шевченка, Львівським історичним музеєм, Центром незалежних історичних студій та ін., у контексті вивчення та популяризації українського тіловиховання, на намаганні шляхом проведення заходів формувати громадянську позицію освітян через глибоке знання історії України, рідної мови, культури і традицій свого народу, високий професіоналізм тощо. Після цього прозвучали доповіді науковців.
У першій «Ми і український світ» кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, член Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка Валерій Джунь означив нас як громадян України, що в ній замешкують, а український світ як територіяльне, мовне, культурне і ментальне середовище перебування сьогоднішніх українців у якому вони могли б із задоволенням і радістю комфортно перебувати; зауважив, що розбудова українського світу сьогодні є важливішим завданням (предстоятель УГКЦ Святослав) ніж просто боротьба проти «руского міра»; ствердив, що першим найпотужнішим маркером по розбудові українського світу було президенство Віктора Ющенка, якого Москва й до сьогодні не хотіла би бачити серед переговорників по замиренню у російсько-українській війні; сконстатував, що розвиток по справжньому незалежної України почався з 2013-го року, а до цього – був розвитком радянської України; відзначив, що від 1991-го року з Народним Рухом України пов’язана діяльність його активістів в розбудові українського світу через відновлення історичної пам’яті витісненої із свідомості значної кількості українського населення репресіями і цензурою; заманіфестував, що комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ була створена для сприяння відновленню історичної пам’яті українців у царинах руханки і змагу через повернення замовчуваних імен видатних українців, що не вписувалися в лекала комуністичної радянської ідеології; акцентував ще раз на необхідності створення музею Івана Боберського в ЛДУФКу і перетворення його в точку зустрічі туристів на туристичній мапі міста Львова.
Доповідач, з метою оздоровчої духовної профілактики, ознайомив присутніх із змістом дванадцяти життєвих правил Івана Боберського з подальшою пропозицією жити як Боберський тоді, але вже від сьогодні, що постає необхідною умовою наполегливого і успішного творення українського світу.
Продовжив і розвинув цю тематику у своєму виступі «Актуальні питання вивчення українського тіловиховання на сучасному етапі українського державотворення» доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, заступник директора Центру незалежних історичних студій Андрій Сова. Він зосередив увагу на здобутках українських науковців у цій царині упродовж останніх 30-ти років. Доповідач зауважив, що не зважаючи на нові можливості, які відкрилися перед дослідниками особливо в останніх вісім років, залишається ще чимало невивчених сторінок історії українського тіловиховання у період до 1944 р. на українських землях та в країнах, де проживає і діє українська діаспора. На сьогодні гостро стоїть питання опрацювання, оцифрування різнопланових джерел (документи, періодика, навчально-методичні праці, спогади, щоденники, світлини тощо) на теренах України, в різних країнах світу та їх публікація і розміщення на інтернет-ресурсах. Також видання наукових, науково-популярних, популярних праць, присвяченим різним аспектам українського тіловиховання, а це монографії, брошури, збірники, альманахи тощо. Важливим є створення наукових відділів при університетах, наукових установах, музеях (Український інститут національної пам’яті, ЛДУФК ім. І. Боберського, НАН України та ін.), які б досліджували різні аспекти українського тіловиховання.
У рамках семінару Андрій Сова презентував перший випуск наукового збірника «Українська тіловиховна традиція», який вийшов друком наприкінці 2020 р., наголосивши на важливості такої продукції сьогодні. З-поміж іншого було зазначено, що комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка започаткувала видання періодичного збірника праць, який покликаний актуалізувати широкий спектр проблем українського та всесвітнього тіловиховання. Особливу увагу зосереджено на актуальних проблемах фізичного виховання і спорту на українських землях у кінці ХІХ – на початку ХХІ ст.
Редколегія планує друкувати дослідження про діяльність тих діячів, які спричинилися до розвитку українського тіловиховання, ті праці українських фахівців, на які було накладено «табу» в радянський період, але які не втратили актуальності на сучасному етапі державотворення. Редколегія цінуватиме насамперед оригінальні наукові студії дослідників, що стосуються важливих проблем у царині тіловиховання, сприятиме дискусії з приводу окремих гострих проблем фізичного виховання і спорту.
Завершальним моментом семінару стали презентація поштівок з серії «Українське тіловиховання» та друкованої продукції, видання якої здійснювалося за партнерства ЛОБУ.
Всі охочі взяли участь в обговоренні.
Андрій СОВА
історик
