У 2022 р. галицькі археологи розкопали одну з п’яти веж замку – в’їзну. Вона, якщо вірити кресленням 1795 року, була найбільшою. Минулого сезону вдалось встановити її розміри – 22х16м тоді ж науковці дізналися як виглядали ворота фортеці.
Частково на них збереглося облицювання кам’яними блоками, які, ймовірно, повторно використані зі знищених княжих храмів Галича. Поруч з брамою міститься вентиляційний канал, глибиною до 6 м, що веде у каземати замку.
Цього ж року, за допомогою відеокамер фахівці оглянули приміщення зсередини. В об’єктив потрапив цокольний поверх з цегляним муруванням, якому щонайменше 300 років. Із відеозапису видно, що добре збереглось бочкове склепіння, а самі каземати є сухими.
Можемо припустити, що цокольний поверх, найвірогідніше, був реконструйований ще у 1658 р. військовим інженером Франсуа Корассіні. До речі, саме з того часу походять залишки бастіону у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), які теж зводились під керівництвом вищезгаданого інженера.
Повноцінно зайти в підземелля поки не можна, оскільки вхід був завалений стіною, яка впала під час нападу турків у 1676 р. Але завдяки професійному обладнанню вдалось побачити, де є входи. Археологи планують потрапити у приміщення для ретельного обстеження. В перспективі досліджень дійти до княжого періоду історії твердині, який є малодосліджений.
В інвентарі від 19 листопада 1627 р. зберігся опис: «Замок. Брама мурована, в ній «склеп» в якому книги гродські, земські ховають, на верху зала або ізба, без вікон і стелі, при ній іздебка, в якій писарі пишуть. При брамі 9 комор, в яких шляхта і міщани від ворога речі свої ховають. Будова довга, в бік від неї 9 комор; башточка мала, до якої прибудова нова; башта мурована і мур до костелу, в якому вівтар різаний з білого алебастру, в кінці башта з дерева. Від рогу замку до міста вниз прохід прокладено з двома баштами; рів з півдня.»
До слова, замок дійшов до нас в зруйнованому вигляді. Лише Шляхетську вежу вдалось відбудувати до 2007 р.
Також, з архівних джерел довідуємось, що галицький замок мав підземелля, які складалися з декількох ярусів, тому є шанс просунутись далі та відкрити досі невідомі приміщення і нові таємниці фортеці над Дністром.
Андрій ГУСАК
Науковий співробітник НЗ “Давній Галич”
