У Бернардинському дворику відкрили пам’ятну таблицю Івану Могитичу

1145
Пам’ятна таблиця українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу

Вчора, 22 січня 2019 року, на будівлі інституту «Укрзахідпроектреставрація» урочисто відкрили пам’ятну таблицю українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу.

У відкритті дошки взяв участь перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Ростислав Замлинський на відкритті пам’ятної таблиці українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу
Ростислав Замлинський на відкритті пам’ятної таблиці українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу

«Іван Могитич вболівав за збереження історичної спадщини, архітектури та нашої культури. Ми сьогодні маємо можливість у цей великий для українців день, знати, що насправді Україна починається саме з таких людей. Згадуючи непересічну постать Івана Могитича, ми розуміємо, що кожен з видатних людей вносив до незалежності та утвердження нашої державності свій вклад. Багато його учнів та сподвижників передадуть його досвід майбутньому України», – звернувся до усіх присутніх Ростислав Замлинський.

В межах відкриття також відбулось освячення таблиці. Скульптор проекту – Юліан Квасниця

Відкриття пам’ятної таблиці українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу
Відкриття пам’ятної таблиці українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу

Довідково: Могитич Іван Романович ( 22 січня 1933, с. Підліски, Верховинський р-н — 4 червня 2006 ).

Народився в селі Підліски, Долинський повіт, Станіславське воєводство, Польська республіка, в родині вчителя Романа Могитича (1890–1956) та Євдокії Кобрин (1895–1969). Був найменшою, п’ятою дитиною. 1950 року поступив в інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту. 1954 року проходив практику при будівництві Хрещатика. 1955 року завершив навчання з дипломом інженера-будівельника.

Іван Могитич
Іван Могитич

Працював за фахом у Львові як інженер, майстер, виконроб. Менш як за рік став головним інженером будівельного управління. У той час під його керівництвом споруджено промислові об’єкти і житлові будинки у смт Соснівці, корпуси заводу «Львівсільмаш», забудову мікрорайону «Новий Львів». 1961 року переїхав до Києва, де став науковим працівником реставраційної установи. Від 1964 року — головний архітектор Львівської реставраційної майстерні. 1980 року реорганізував установу в Комплексну архітектурно-реставраційну майстерню у складі Інституту «Укрпроектреставрація». Послідовно впроваджував в обіг українську термінологію — у 1980-х роках заклад був єдиним в УРСР, що випускав документацію українською мовою. Від 1988 року майстерня стала повноцінною філією інституту, а від 1991 року — самостійним регіональним Інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Іван Могитич очолював інститут до 2005 року.

Відкриття пам’ятної таблиці українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу
Відкриття пам’ятної таблиці українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу

1979 року захистив дисертацію «Народні традиції у високогірному будівництві Гуцульщини та їх місце в етнічній історії Карпат». У 1965–1966 роках член підпільної організації «Український національний фронт». Від 1989 року — Заслужений працівник культури України, дійсний член ICOMOS. У 1990–1995 роках депутат Львівської обласної ради, член комісії з будівництва. 1994 — дійсний член Академії будівництва України, 1996 — Народний архітектор України, 2007 — лауреат Державної премії з архітектури (посмертно).

Пам’ятна таблиця українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу
Пам’ятна таблиця українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу

Фахівець у галузі вивчення та відновлення пам’яток історії та культури Західної України, насамперед унікальних дерев’яних церков. Своїм сучасним виглядом йому завдячують понад 130 пам’яток, у тому числі Олеський замок, Манявський скит, церква св. Юрія у Дрогобичі, храм Йоана Хрестителя у Львові, церква св. Пантелеймона поблизу Галича.

Помер 4 червня 2006 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 56.

Наталка РАДИКОВА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.