Вчора, 22 січня 2019 року, на будівлі інституту «Укрзахідпроектреставрація» урочисто відкрили пам’ятну таблицю українському вченому, архітектору, реставратору Івану Могитичу.
У відкритті дошки взяв участь перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.
«Іван Могитич вболівав за збереження історичної спадщини, архітектури та нашої культури. Ми сьогодні маємо можливість у цей великий для українців день, знати, що насправді Україна починається саме з таких людей. Згадуючи непересічну постать Івана Могитича, ми розуміємо, що кожен з видатних людей вносив до незалежності та утвердження нашої державності свій вклад. Багато його учнів та сподвижників передадуть його досвід майбутньому України», – звернувся до усіх присутніх Ростислав Замлинський.
В межах відкриття також відбулось освячення таблиці. Скульптор проекту – Юліан Квасниця
Довідково: Могитич Іван Романович ( 22 січня 1933, с. Підліски, Верховинський р-н — 4 червня 2006 ).
Народився в селі Підліски, Долинський повіт, Станіславське воєводство, Польська республіка, в родині вчителя Романа Могитича (1890–1956) та Євдокії Кобрин (1895–1969). Був найменшою, п’ятою дитиною. 1950 року поступив в інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту. 1954 року проходив практику при будівництві Хрещатика. 1955 року завершив навчання з дипломом інженера-будівельника.
Працював за фахом у Львові як інженер, майстер, виконроб. Менш як за рік став головним інженером будівельного управління. У той час під його керівництвом споруджено промислові об’єкти і житлові будинки у смт Соснівці, корпуси заводу «Львівсільмаш», забудову мікрорайону «Новий Львів». 1961 року переїхав до Києва, де став науковим працівником реставраційної установи. Від 1964 року — головний архітектор Львівської реставраційної майстерні. 1980 року реорганізував установу в Комплексну архітектурно-реставраційну майстерню у складі Інституту «Укрпроектреставрація». Послідовно впроваджував в обіг українську термінологію — у 1980-х роках заклад був єдиним в УРСР, що випускав документацію українською мовою. Від 1988 року майстерня стала повноцінною філією інституту, а від 1991 року — самостійним регіональним Інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Іван Могитич очолював інститут до 2005 року.
1979 року захистив дисертацію «Народні традиції у високогірному будівництві Гуцульщини та їх місце в етнічній історії Карпат». У 1965–1966 роках член підпільної організації «Український національний фронт». Від 1989 року — Заслужений працівник культури України, дійсний член ICOMOS. У 1990–1995 роках депутат Львівської обласної ради, член комісії з будівництва. 1994 — дійсний член Академії будівництва України, 1996 — Народний архітектор України, 2007 — лауреат Державної премії з архітектури (посмертно).
Фахівець у галузі вивчення та відновлення пам’яток історії та культури Західної України, насамперед унікальних дерев’яних церков. Своїм сучасним виглядом йому завдячують понад 130 пам’яток, у тому числі Олеський замок, Манявський скит, церква св. Юрія у Дрогобичі, храм Йоана Хрестителя у Львові, церква св. Пантелеймона поблизу Галича.
Помер 4 червня 2006 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 56.