Цікаві факти про лемківську хату

5482
Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

Найдавніший тип лемківської хати – хижа – ґаздівство однобудинкове, збудоване з тесаного брусу з чотириспадним солом’яним дахом. Під одним солом’яним, а пізніше – й гонтовим дахом знаходяться хижа, комора, боїско і стайня.

До хижі і комори входять з боїска, яке виконує функцію сіней. Високий дах хати дозволяє зберігати велику кількість сіна для худоби на зиму. Дальшим творчим розвитком традиційної хати є її розбудова. У цій новішій хаті давнішню комору замінено на другу хижу, або так звану хижку, а комору зроблено при стайні. Основною рисою зміни є те, що в хаті з’являються сіни, які опинились у кінці будівлі.

Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

Третій і найбільш розвинений тип традиційної хати-господарства – будівля, яка має під одним дахом хижу (кухню) і хижку (покоїк), сіни, комору і ще один покій, званий подекуди світлицею, а далі – боїско та стайню або навпаки. Очевидно, крім вищеописаних хат, є різні їх відміни з різними додатками, такими як шопа, стаєнка, причина, загата, пелевен, тощо. Характерними для лемківських хат є так звані загати – додаткова стінка, укладена навколо хати з вертикальних дощок, що дозволяє зберігати сіно, солому, полову і є одночасно теплоізоляцією.

Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

Для східної частини Лемківщини характерні солом’яні покрівлі, для західної – гонтове покриття. Дахи старих хат надзвичайно високі – у два рази вищі від основного зрубу (стіни), в новіших хатах пропорції дещо змінюються (1х1,75). Величина та нахил даху були виправдані господарсько-економічною потребою. Такі дахи були витривалі до кліматичних умов Карпатського регіону.

Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

Назовні стіни мастили сумішшю ропи з товченою цеглою, тільки смужки між балками були побілені вапном, що яскраво відбивалось на коричневому фоні хати. Всередині стіни були побілені глинкою або вапном. Двері, одвірки, віконниці часто мальовано фарбою або прикрашено різьбленим орнаментом. Хати покривали соломою, а тільки гребінь робили з гонта або дошок. Піддашшя хати також було з гонта або дощок. Більшість дахів лемківських хат були двоспадистими. Найстаріші лемківські хати – курні.

Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

Окремий тип лемківської архітектури – це сільські верстати загального вжитку: водяні млини, тартаки, кузні, тощо. Форма сільських осель на Лемківщині ланцюгова, де поля знаходяться за будинками, також зустрічаються форми розсохуваті – вилясті. Подекуди у бойків і лемків усі будинки творять одну витягнуту лінію. Будинки розташовуються фронтальною довгою стіною до дороги. Основний тип бойківської і лемківської хати з ґанком – будова в одну лінію, де під єдиним дахом розташовані помешкання і господарські приміщення. Найдавніші хати мають чотирисхильні дахи із солом’яним покриттям. Фарбують хати лише в один колір, з поземними пасами від даху до землі (чорна, червона глина).

Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

Інтер’єр лемківської хати має подібність до давніх низинних курних хат без коминів. Облаштування інтер’єру бойківської й лемківської хат дещо скромніше ніж у гуцулів: ліжка широкі на високих ніжках, під стелею вбудовані бантини (жерді) на одяг, обабіч стін – лави.

Лемківська хата, 1936
Лемківська хата, 1936

У багатих домах зустрічається велика піч з окапом та побіленими стінами. У трансформації народних форм житла на початку ХХ ст. відчувається тяжіння до «міських форм», що було безпосередньо пов’язане зі змінами суспільного устрою. Слід відзначити, що традиційні хати в селі дуже вдало розташовані, що створювало неповторний краєвид та гармонійність ландшафту і архітектури.

Джерело:  Мандрівка старим кордоном

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.