Дитячий ансамбль народного танцю «Юні роки» був створений у 1958 році. З самодіяльного гуртка, у якому брало участь 25 дітей, він виріс у великий колектив зі званням «Народного», з понад 180 учасниками у п’яти вікових групах: двох підготовчих (5-7 років), молодшій (7-10 років), середній (10-15 років) та старшій (від 16 років).
Уперше звання «Народного» колективу було присвоєно у 1972 році, у 1974 воно було успішно підтверджено.
Репетиції колективу відбувались у Будинку культури працівників торгівлі по вул. Тімірязєва (зараз – М.Вороного), згодом свої приміщення надав Будинок культури заводу «Львівприлад» по вулиці Івана Франка, 133 (колишній клуб «Енерго», зараз – міський відділ ДРАЦС реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, тепер будинок №157).
Незмінним художнім керівником, а також постановником всього репертуару колективу був Едуард Хоакимович Батршин. У роботі йому допомагали репетитори Наталія Діанова, Геннадій Луців, Олександр Шихер, музичним керівником був Олександр Чернявський, концертмейстером – Олександр Гуслер, костюмером – Клавдія Попова.
У 70-ті роки минулого століття репертуар колективу складався з понад 20 власних хореографічних композицій, з якими він неодноразово виїжджав у міста Львівської та сусідніх областей. Не існувало концертної зали у Львові, де б не виступав цей колектив, а влітку Зелений театр у парку ім.Хмельницького для його учасників ставав «рідним». Творчі звіти колективу відбувались на сцені Львівського державного академічного театру опери та балету ім. Івана Франка.
Ансамбль «Юні роки» був неодноразовим лауреатом обласних та республіканських фестивалів народного самодіяльного мистецтва, був частим гостем передач обласного, республіканського та тодішнього центрального телебачення. Ймовірно, досі в архівах Львівської телестудії зберігаються записи з виступами колективу.
У пік концертних навантажень колектив був здатен виступати з трьома-чотирма концертами на тиждень, причому один міг бути «сольним», тобто коли весь концерт був лише від одного колективу – ансамблю «Юні роки».
Виступи колективу супроводжував оркестр тодішнього Львівського вищого військово-політичного училища (ЛВВПУ, зараз – Академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного). Саме дитячих колективів зі званням «Народного» у 1970-і роки у Львові було лише два: «Юні роки» та «Дружба».
У вісімдесятих роках колектив «Юні роки» припинив своє існування.
Юрій ВДОВЕНКО
Тільки не “бувшого”, а “колишнього”.
Ансамбль проіснував як мінімум до 1995 року, але з кінця 80-х поступово занепадав, від 93/94 навч. року репетиції проходили у актовому залі СШ № 2
Брала участь в молодшій та середні групі Юні роки.
Надзвичайні спогади!
Маю багато фото на згадку з гастролей!
Дякую за спогади. Учасник ансамблю з 1979 до 1986
До 90х років він точно існував, я там займався десь з 84 по 92й.
І до речі, прізвище керівника не Хоакімович а Хакімович, він татарське коріння мав, якщо не помиляюсь. А ще, я його ПІБ добре знаю, бо по поведінці в нього на килимку раз в тиждень точно викликали :).
Скорше за все вже помер, підозрюю що похований на янівському кладовищі, поряд з могилами батьків https://www.mitzvatemet.com/ru/burial50103
Ще є що сказати щодо останнього фото в Києві, біля агітпункту. Нажаль не таке чітке як зараз, але практично впевнений. Серед учасників старшої групи є майбутні репетитори які потім мене вчили:
Олександр Аркадійович (над дівчиною в центрі, в якої гудзики на пальто в 2 ряди, він скорше за все переїхав в Ізраїль, бачив колись на ОК).
А також Світлана Сігізмундівна (крайня справа білявка з довгим волоссям, третій ряд – якщо рахувати знизу), про долю її нажаль не знаю.