Цікаві факти про дитячі роки професора українського тіловиховання Степана Гайдучка

519
Цікаві факти про дитячі роки професора українського тіловиховання Степана Гайдучка

13 березня 2021 року виповнюється 131 рік від народження професора українського тіловиховання, журналіста, громадського та культурно-просвітнього діяча, вояка Галицької армії, збирача документів і укладача фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху Степана Гайдучка (13.03.1890 р., с. Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., м. Львів).

На сайті Фотографії старого Львова упродовж двох останніх років було опубліковано чимало матеріалів про Степана Гайдучка та передруковано низку його праць. У сьогоднішній публікації подано деякі факти про його дитячі роки.

Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.

Степан Гайдучок народився в селі Підтемному у сім’ї Степана (?–1893) та Марії (1856–1916). У автобіографії, датованій 27 лютого 1950 року, він про свої дитячі та юнацькі роки писав таке: «Родився я в р[оці] 1890-13/ІІІ. в селі Підтемне, Щирецького району, Львівської області в сім’ї селян середняків. Батько умер [залишивши] мене дитиною десь 1893 р., мати в 1916 р. Були у мене брат старший від мене та старша сестра. Обоє селяни. Брат помер в 1943 р., а сестра мабуть в 1946 р. точно мені невідомий рік.

Осади – Монастир, Підтемне, Раковець (Млинівці) на карті датованій кін. ХVІІ ст. Забудова у містечку Раковець довкола Ринку. Джерело: Щит Деревацький. Історико-краєзнавчий альманах / Автор ідеї, редактор-упорядник Андрій Книш. – Львів, 2014. – 56 с.
Осади – Монастир, Підтемне, Раковець (Млинівці) на карті датованій кін. ХVІІ ст. Забудова у містечку Раковець довкола Ринку. Джерело: Щит Деревацький. Історико-краєзнавчий альманах / Автор ідеї, редактор-упорядник Андрій Книш. – Львів, 2014. – 56 с.

Батькова і мамина родина жила в селі Семенівка [тепер с. Пустомитівського р-ну Львівської обл. – А. С.], також селяни. По національності українець». Із зацитованого фрагменту можна зробити висновки про те, що Степана Гайдучок у трирічному віці втратив батька. Його та ще двох дітей – старших брата та сестру виховувала мати. Щодо селян-середняків, то Степан Гайдучок, працюючи в 1950 р. у Львівському державному медичному інституті, змушений був свідомо подати такі дані, щоб не наражати себе на зайві неприємності. Насправді, як оповідають мешканці села Підтемного, сім’я Степана Гайдучка була однією із найбагатших у селі. Й сьогодні, землі, якими вони володіли в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. називають «Гайдуківкою», «Гайдуковою долиною» тощо.

Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.) та околиці на топографічній карті міжвоєнного періоду. Джерело: Книш А. Підтемне на річці Зубра та його правителі // https://photo-lviv.in.ua/pidtemne-na-richtsi-zubra-ta-joho-pravyteli/ (дата звернення: 11.05.2020).
Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.) та околиці на топографічній карті міжвоєнного періоду. Джерело: Книш А. Підтемне на річці Зубра та його правителі // https://photo-lviv.in.ua/pidtemne-na-richtsi-zubra-ta-joho-pravyteli/ (дата звернення: 11.05.2020).

13 березня 1890 р. Степана Гайдучка було хрещено і миропомазано у церкві с. Підтемного (на жаль церква до наших днів не збереглася). У «Сьвідоцтві уродин і хрещеня Стефана Гайдучка» зазначалося, що його батьками були Стефан Гайдучок та Марія (уроджена Дика), які проживали у Підтемному в будинку № 57; хресними батьками: Василь Дикий та Євдокія – дружина Семена Сеньківа, повитуха – Марія Маковська; охрестив і мирував місцевий парох Євстахій Мерунович.

Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). Краєвид з Лисої гори. 1 травня 2020 р. Світлина Романа Метельського.
Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). Краєвид з Лисої гори. 1 травня 2020 р. Світлина Романа Метельського.

Свої дитячі роки Степан Гайдучок провів у Підтемному та Семенівці. Села Пустомитівщини з мальовничими прилеглими місцевостями, зокрема Семенівку і Підтемне, Степан Гайдучок називав «Підльвівською Швейцарією».

Храм Різдва Пресвятої Богородиці. Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.) – місце народження Степана Гайдучка. 15 квітня 2018 р. Світлина Андрія Сови.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці. Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.) – місце народження Степана Гайдучка. 15 квітня 2018 р. Світлина Андрія Сови.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці. Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). 1 травня 2020 р. Світлина Андрія Сови.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці. Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). 1 травня 2020 р. Світлина Андрія Сови.

У своїй статті «У підльвівські ліси», опублікованій 30 липня 1936 р. у львівському часописі «Діло» він писав: «Над Мазурською Семенівкою довгенько дебатуємо. Погоджуємося, що теперішня назва «Семянуфка» недоладна. В XV. віці «тенуарієм» її був німець Тобія Кунат. Від Семена можна було назвати оселю Семенівкою, але Сємян ледви чи який був. Мабуть і оселя мусіла бути колись українська. Так принайменше твердять у дооколичних селах. Дотого ще до нині в селі памятають яку провідну ролю там грала родина Диких».

«Гайдуківка», або «Гайдукова долина». Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). 1 травня 2020 р. Світлина Романа Метельського.
«Гайдуківка», або «Гайдукова долина». Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). 1 травня 2020 р. Світлина Романа Метельського.

А в іншому своєму дописі «Мандрівниками забуті», який побачив світ у часописі «Діло» 7 червня 1935 р. про село Підтемне і околиці Степан Гайдучок писав: «[…] йдіть дальше у Підтемне. Обступили його ліси зі всіх сторін. Перейдіть мостом річку, то опинитесь біля церкви на Заставю. До середини загляньте. Хоча з дерева, вся розмальована ще за бл. п. о. Пелеха. Св[яті] Володимир та Ольга на вас поглянуть, на дальшу мандрівку поблагословлять. Можете йти або кучерявими лісами, або безмежними сіножатями понад ріку від села до села. Пять джерел зпід гір бє, а вода зимна, як під Хомяком. Тай на очі має помагати. Промийте й ви очі, то бистріше побачите, яка нужда в тих усіх селах, що їх ви минули і минати будете. Нужда матеріяльна і моральна. Читальню аж десь у Бродках стрінете. Довкруги ліси, що дещо поповнюють прибуток по селах. За квітом можна малин чи суниць на продаж назбирати тай до Львова завезти, а як того нема, то дерево в лісах купують та у Львів перепродують. Заробляють стільки, що за фірманку вертається. Колись у лісах зимою заробляли, тепер дешевіші гуцули їх звідти виперли».

На цьому місці стояла хата, в якій деякий час проживав Степан Гайдучок. Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). 1 травня 2020 р. Світлина Романа Метельського.
На цьому місці стояла хата, в якій деякий час проживав Степан Гайдучок. Село Підтемне (тепер Пустомитівського р-ну Львівської обл.). 1 травня 2020 р. Світлина Романа Метельського.

Як бачимо із зацитованих вражень самого Степана Гайдучка дуже важко жилося селянам на його малій Батьківщині. Тому й не дивно, що він хотів вирватися з тієї нужди, вивчитися і вибитися в люди. Його приваблювало місто, зокрема Львів, з гімназіями, архітектурою, громадськими та культурними інституціями і організаціями.

Спочатку Степан Гайдучок навчався в початковій школі в селах Підтемному і Семенівці, а з 1901 р. до 1910 р., маючи здібності, в Академічній гімназії у Львові. Однак про це буде висвітлено у наступній публікації.

Андрій СОВА
історик

Джерела та ітература:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Sova A. Physical education professor Stepan Haiduchok: the formation of a worldview // Новітня доба / гол. ред. Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2019. – Вип. 7. – С. 226–233.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.