Є у Львові чимало стародавніх храмів, що знаходяться поза межами історичного центру міста, осторонь головних туристичних маршрутів … Якщо про пам’ятки середмістя написано багато статей, розвідок, монографій в науковій та краєзнавчій літературі, маємо й спадщину, про яку є лише скупі згадки в довідковій літературі.
Церква св. апостолів Петра і Павла на Личакові відіграла в релігійному і національному житті Львова й України велику роль, і про неї наша розповідь сьогодні.
Дати появи першого храму на цьому місці немає. Вперше про культову споруду згадано у листі лавника і писаря Самійла Кушевича у 1648 році, під час поїздки львівських перемовників до табору Богдана Хмельницького : ” … Їхали наші посли через саме згоріле передмістя. Відразу ж від міської хвіртки аж до шляху за костелом св. Петра ліворуч якого розташувалась величезна купа татар, а поруч жив у господі Хмельницький разом з Тугай-Беєм “.
Дослідники сходяться на думці, що храм з’явився у кін. XVI – поч. XVII ст., коли Глинянська дорога остаточно набула значення важливої торгівельної артерії міста. Також вважається, що від початку церква була православною, оскільки Личаківська дільниця віддавна мала в основі русинський (український) склад …
Архітектура пам’ятки, яку маємо змогу бачити сьогодні, зберегла риси бароко та класицизму (ост. – дзвіниця). Перша точна дата будівництва – 1668 рік, коли зводиться придорожня каплиця. У сер. XVIII ст., згідно рішення католицького архієпископа Миколая Вижицького, храм передано у власність і опіку католиків, ченців-паулінів.
Цікавим є те, що попри перебудови та крізь століття, досі маємо змогу побачити оборонний характер споруди – півкруглі вікна розташовано на висоті бл. шести метрів від землі, багато елементів закуто у метал.
У 1760 – 1770 рр. храм перебудовується під монастир, але цісар, в ході реформи, протягом 1786 -1788 років ліквідовує орден, зокрема й цей монастир. Храм передано греко-католицькій громаді.
У 1798 році, під керівництвом архітектора Клеменса Фесінгера відбулась реконструкція під церкву, було зведено притвор з дзвіницею, у 1887 р. проведено загальну реставрацію храму. Через декілька років Вікторія Шімзер подарувала храмові статую святого Петра, виконану скульптором Пер’є у 1870-их роках, ії встановлено праворуч від храму.
Після насильницької ліквідації Української Греко-Католицької Церкви в 1946 році, храм переходить в юрисдикцію РПЦ. А в 1969 році настоятелем парафії став майбутній Патріарх УАПЦ – Володимир (в схимі Димитрій) Ярема.
Новітній період історії церкви св. ап. Петра і Павла розпочинається із проголошенням в його стінах відродження Української Автокефальної Православної Церкви. 19 серпня 1989 року священики Володимир Ярема та Іван Пашуля оголосили про вихід з-під юрисдикції Московського Патріархату. Петропавловська церква стала першим храмом в Україні, в який увійшов Патріарх УАПЦ Мстислав ( Скрипник ) під час приїзду на українську землю в 1990 році.
Використані джерела :
http://uk.wikipedia.org/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://risu.org.ua/
