Однією з найвідоміших церков сучасного Львова є церква Архистратига Михаїла, колишній костел кармелітів босих. Слід зауважити, що не один раз цей храм відігравав важливу роль в житті нашого міста.
![Церква Архистратига Михаїла, колишній костел кармелітів босих. Фото Мар’яни Іванишин.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/IMG_4035.jpg?resize=696%2C928)
Храм і монастир кармелітів розпочинають свою історію ще з 1613 року. Саме тоді було збудовано костел і монастир поблизу Краківської брами. Згодом, у 1633 році, ченці одержали від міської влади пагорб за валами міських мурів для будівництва храму та монастиря. Зведення комплексу розпочалось у 1634 р. Збудовано костел у стилі раннього бароко, у плані – це правильний прямокутник, який поділений на три нави. Автором проекту був італійський архітектор Ян Покорович. Споруджений храм фундацією брацлавського воєводи князя Олександра Заславського–Острозького та львівського канцлера Александра Куропатви.
![Літографія Йозефа Свободи. Костел кармелітів, близько 1865 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/01/16.jpeg?resize=696%2C1051)
Ченці переселились в новий монастир у 1642 р. Тоді і виникла одна проблема, яка полягала в тому, що комплекс кармелітів знаходився далеко від брам міста. Це викликало незручності в пересуванні кармелітів, а також в тому, що ченцям не слід було очікувати на значну кількість віруючих. Ченці змогли добитись дозволу короля на створення проходу в укріпленнях. Хвіртка у зовнішній лінії стін отримала назву Босяцької і була збудована у 1643 році. Зрозуміло, що через загрозу безпеки міста таке рішення викликало спротив у міщан, проте це на короля не вплинуло. Король видав новий декрет про будівництво фортифікацій монастиря та прибудову їх до міських. Варто зазначити, що цього не було виконано.
![Костел Кармелітів босих до побудови другої вежі. Фото 1860-1870-х рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/02/1860-1870-mih.jpg?resize=696%2C407)
Ще не завершились всі будівельні роботи, як у 1648 році під час національно–визвольної війни під проводом Б.Хмельницького, комплекс зайняли козаки і він зазнав певних пошкоджень. Але вже у 1656 р. роботи над інтер’єром монастиря продовжились. Слід зауважити, що храм і монастир змогли витримати турецьку облогу 1672 року.
![Шведський король Карл ХІІ](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/Karl_Charles_XII_of_Sweden.jpg?resize=696%2C859)
Однією з трагічних сторінок як в житті Львова, так і монастиря є 1704 р., коли будівлю захопили шведські війська Карла XII. Спочатку шведи захопили монастир, а потім через Босяцьку хвіртку – Львів. Як наслідок – місто було пограбовано, а після цього на нього накладено контрибуцію.
![Львів. Костел Кармелітів босих. Поштівка 1906 року.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/kosciul_Karmelitow.jpg?resize=696%2C429)
Після захоплення монастирського комплексу шведами, ченці були змушені провести реставрацію ще недобудованої святині. У 1731 – 32 рр. костел розписував італійський живописець Джузеппе Карло Педретті разом із своїм учнем Бенедиктом Мазуркевичем. До кінця ХVIII ст. в храмі з’явилися дванадцять бічних вівтарів, в яких були розташовані чудотворні ікони святого апостола Юди-Тадея та Спасителя під хрестом.
![Невідомий фотограф Монастир кармелітів босих і костел св. Михайла Архангела Львів, близько 1912 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/10/mmm.jpg?resize=696%2C496)
Потрібно зазначити, що комплексу кармелітів торкнулася йосифінська касація. У 1784 р., на час закриття монастиря, тут діяло 5 братств і жило 29 ченців. Після проведення реформи монастир було передано спочатку реформатам, а у 1789 р. – кармелітам взутим, яким він належав до 1945 р. Зовнішній вигляд костелу зазнавав суттєвих змін. У 1835 р. спроектовано побудову біля храму двох веж, автором проекту був Алоїз Вондрашка. У 1839 році було добудовано північну вежу з наметовим завершенням, а південну вежу збудували у 1906 р. Її спорудженням займався Владислав Галицький. Тоді ж обидві вежі отримали барокове завершення, такий вигляд вони мають і до сьогодні.
![Львів. Костел Кармелітів. Поштівка 1911 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/kostel_karmelitiv_sdfgvbhnjmkljj.jpg?resize=696%2C1104)
У 1945 р. влада закрила монастир, а ченці переїхали до Кракова. У радянський період в монастирі спочатку проживали безпритульні, а згодом тут розмістили склад. Протягом 1960-1980 рр. сад колишнього монастиря був місцем зустрічі та спілкування львівських хіпі, а також інших неформальних груп.
![Вигляд на південний монастирський комплекс. Фото Мар’яни Іванишин.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/IMG_4025.jpg?resize=696%2C522)
Колишній костел ордену кармелітів відіграв чималу роль під час виходу УГКЦ з підпілля. Адже у 1989 р. одним із постійних місць збору вірних та духовенства Греко-Католицької Церкви стала площа біля монастиря. Тут спочатку почали відправляти молебні до Матері Божої, а пізніше і Божественні Літургії. Серед отців, які там служили потрібно згадати о. Івана Лопачака, о. Петра Зеленюха, о. Антонія Масюка.
![Костел кармелітів босих (церква Михаїла). Сучасне фото](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/02/63_full.jpg?resize=696%2C522)
Дані богослужіння проводились з початку травня і відбувались щодня. На відправи приходила чимала кількість вірних. Це мало вагоме значення у процесі легалізації УГКЦ, скасованої на Львівському Псевдособорі 1946 року. В 1990 р. комплекс передано отцям студитам УГКЦ. Окрім монастиря тут розташоване видавництво ‘‘Свічадо’’, а також Інститут історії УГКЦ.
Мар’яна ІВАНИШИН
Джерела :
- Качор І., Качор Л. Львів крізь віки . – Л. : Центр Європи, 2004. – 240 с.;
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів : Каменяр, 1991. – 167 с.: іл..;
- http://gazeta.ua
- polona.pl