Танці під пальмами й краєвиди з височини морського маяка. Як колись у Рівному ярмаркували

736
Танці під пальмами й краєвиди з височини морського маяка. Як колись у Рівному ярмаркували

Пудові кавуни, вирощені місцевими аграріями, краєвиди міста з височини морського маяка, джаз із Європи, стрибки з парашутом — це Торги Волинські в Рівному.

Оргкомітет Торгів Волинських
Оргкомітет Торгів Волинських

Звісно, ідеться не про сучасний ярмарок, а той, що в 1930-і роки минулого століття вирував на території теперішнього Парку імені Тараса Шевченка. Тоді Рівне зажило слави справжньої торгової столиці Східної Європи й міцно утримувало її упродовж дев’яти років. Втілюючи задум старости Рівненського Станіслава Богуславського, рішенням громадських зборів від 27 березня 1930 року було ухвалено створити в місті щорічну виставку ремесел і промисловості. Аби себе показати, й на інший торговий і майстровий люд подивитися. Майже 40-тисячне тодішнє Рівне мало стати стартовим майданчиком для подальшої експансії Польщі на схід. Про цю славну сторінку історії нашого міста на широкий загал заговорили лише в кінці 1990-х. А до того, як і все, що стосувалося польського періоду історії Рівного, просто замовчувалося.

Перші Торги. Листівка, 1930 рік
Перші Торги. Листівка, 1930 рік

На торги — на князівську Гірку
Уже після перших успішних торгів, які відбулися в 1930 році в торговому кварталі міста, Рівне стали називати торговою столицею не лише Волині, а й східних окраїн Польщі.

Окружний суд в колишньому білому палацику Любомирських
Окружний суд в колишньому білому палацику Любомирських

У 1931 році було створено товариство з обмеженою відповідальністю “Торги Рівненські” зі статусом щорічних. А магістрат звернувся до власника Рівного князя Любомирського з проханням дозволити проводити ярмарок на території його садиби на Гірці. Так Торги, яким стало тісно, перебралися на колишній князівський фільварок, де в розпорядженні організаторів опинилося аж сім гектарів площі. У той час князівський маєток на Гірці, межі якого пролягали там, де нині проходить каскад фонтанів у парку, був мальовничою місциною. Попри те, що з 1929-го по 1939-й роки в колишньому так званому білому палацику розміщувалися Окружний суд Волинського воєводства й іпотечна канцелярія (нині в його залишках розміщується дирекція об’єднання парків), сам парк-сад слугував міським парком і був окрасою тогочасного Рівного.

Колишній палацик Любомирських на Гірці
Колишній палацик Любомирських на Гірці

У “Путівнику по Волині” за 1929-й рік ішлося: “Наприкінці вулиці 3-го Мая у Корецькому передмісті стоїть давній палацик князя Фридерика Любомирського на Гірці, збудований у 1840 роц в стилі ампір. Нині в ньому, перебудованому, розміщується Суд Окружний”. А ось що писав цей же путівник у 1938 році: ”Якщо підніматися по правій стороні вулиці 3-го Мая, здалеку видно гущавину старого парку — єдиного такого в місті. Це так званий парк Любомирських, що слугує міським парком. Оригінальні і ефектні будівлі, розташовані на його території, то павільйони Торгів Волинських, що розміщуються тут від початку заснування ярмарку в 1930 році. Цей парк досі зберіг мальовничий характер, чому сприяли Торги Волинські”.

Вхідна брама Торгів 1931 рік. Фото з Путівника по Торгах Волинських
Вхідна брама Торгів 1931 рік. Фото з Путівника по Торгах Волинських
Торги Волинські, головний вхід
Торги Волинські, головний вхід

Складний горбистий рельєф парку з перепадами висот, розкішні квітники й старі кремезні дерева, крізь які проглядалась білосніжна ошатна будівля колишнього палацику, дозволяли створювати оригінальні архітектурні композиції з виставкових павільйонів. Перші з них були стилізовані під українські хати, криті соломою. Такою ж спочатку була й головна вхідна брама на Торги, яка розміщувалася приблизно там, де й нині головний вхід до парку з вулиці Соборної.

Вхід, вид з території парку
Вхід, вид з території парку
Вхід, вид з території парку
Вхід, вид з території парку

З кожним роком павільйони ставали дедалі оригінальнішими, змінився й головний вхід, його вінчала тріумфальна арка, а вулицю уздовж усього парку прикрашав довгий ряд високих мачт.

Один з павільйонів

Головний виставковий павільйон для перших Торгів довірили проектувати тодішньому головному архітекторові Рівного Семенові Сидорчуку. Професіоналізму й принциповості організаторів ярмарку, зокрема у сфері контролю за дотриманням правил торгівлі й будівництва, могли б повчитися й нинішні посадовці. Керівництво Торгів присікало будь-яку самодіяльність і самоуправство. Усе потрібно було узгоджувати з оргкомітетом — від ескізів павільйонів і місця їх розташування до рекламних і фірмових написів.

Президія Торгів на чолі зі Станіславом Богуславскім
Президія Торгів на чолі зі Станіславом Богуславскім

Європа в шоці
Як свідчать тогочасні газети, попри розмаїття товарів з Європи, місцеві виробники не осоромили краю. Наприклад, територію навколо павільйонів видобувних підприємств з Янової Долини і Клесова було вимощено їхньою ж продукцією — базальтовою і гранітною бруківкою. Гостей вражали вироби з кераміки з місцевого матеріалу, тканини з поліського льону, гаптований одяг, вишивки, дублена шкіра, кожухи. У 30-і роки Рівненщина мала добре розвинену пивоварну промисловість. Неабиякою популярністю у відвідувачів користувався павільйон Рівненського пивзаводу «Бергшльос».

Павільйон броварні «Бергшльосс»
Павільйон броварні «Бергшльосс»
Павільйон броварні Шнайдера з Луцька
Павільйон броварні Шнайдера з Луцька

Садівники і городники вразили гостей з Європи екзотичними для нашого краю овочами і фруктами. Зокрема, виноградом і персиками з Гощі, родзинками зі Здовбиці, пудовими кавунами з Шубкова. А ще — поліським медом і мармеладом, соками, якісним насіннєвим матеріалом, домашньою живністю. За високу якість товарів учасників нагороджували золотими, срібними і бронзовими медалями. Удостоївся нагороди й тогочасний власник Рівного — князь Губерт Любомирський — за породу коней.

Павільйон сільгосптехніки
Павільйон сільгосптехніки
Оранжерея військового гарнізону
Оранжерея військового гарнізону
Павільйон цементників
Павільйон цементників

Учасники ярмарку могли виміняти на свої вироби дефіцитні на той час товари.

Наприклад, тенісні ракетки спортсмени отримували в обмін на лижі. Можна було придбати сільськогосподарські авта, добрива, мотоцикли і велосипеди, фармацевтичну продукцію, фото і радіоапарати, книжки тощо.

Павільйон польської преси
Павільйон польської преси

Дедалі зростаюча популярність Торгів потребувала нових павільйонів, на будівництво яких винаймали робітників, що, в свою чергу, сприяло зменшенню рівня безробіття у краї. Ярмарок у Рівному з кожним роком приваблював дедалі більше гостей зі Східної Європи. А декотрі навіть потому залишалися на Рівненщині й відкривали власну справу.

Павільйон Здолбунівської адміністрації
Павільйон Здолбунівської адміністрації

Для заохочення до відвідування ярмарку діяли знижки на послуги залізниці, на проживання в міських готелях та для винаймачів квартир. Для зручності поруч з головним входом на торги було облаштовано зупинку міських автобусів.

У павільйоні гранітів і базальтів
У павільйоні гранітів і базальтів
Павільйон польського Червоного Хреста
Павільйон польського Червоного Хреста
Павільйон електричний
Павільйон електричний

Побачити Рівне з височини морського маяка
Спочатку торги розкинулися на ділянці парку, що прилягала до південної сторони тогочасної головної вулиці міста — 3-го Мая (сучасна Соборна). Коли ж торговому містечку забракло місця, магістрат додатково виділив ще 3,5 гектара, що прилягали до маєтку на Гірці, в східному напрямку вздовж вулиці 3-го Мая (вище сучасного корпусу “водніка” і житлових будинків). Дві ділянки – паркову і нову – поєднали між собою мостом, зведеним над тодішньою вулицею Стрілецькою (пролягала перпендикулярно до вулиці 3-го Мая, одразу за межею князівського маєтку).

План Торгів. З дослідження О. Михайлишин «Архітектура комплексу Волинських Торгів 1930-1938 років у Рівному: Європейський контекст та сила традиції»
План Торгів. З дослідження О. Михайлишин «Архітектура комплексу Волинських Торгів 1930-1938 років у Рівному: Європейський контекст та сила традиції»
Парашутна вежа
Парашутна вежа

На цій новій ділянці було облаштовано майданчик для селянських возів, з яких торгували свійською худобою, кіньми. На ній же, вздовж вулиці 3-го Мая облаштували “Веселе містечко” – майданчик з каруселями та гойдалками (у сучасному парку це приблизно там, де футбольне поле за рестораном “Ліон”) і парашутною вишкою. Утім, спроектувати розташування об’єктів на теперішню територію парку складно, оскільки під час кількаразових реконструкцій планування паркових алей і зон змінилося. Серед виставкових павільйонів особливо вирізнялися декілька. Павільйон Тютюнової монополії – найбільший з-поміж усіх і єдиний, на відміну від інших, дерев’яних, зроблений з клінкерної цегли і оздоблений нікельованими деталями.

Павільйон Тютюнової монополії
Павільйон Тютюнової монополії

Вражав своїми монументальними формами павільйон Кременецького ліцею.

Павільйон Ліцею Кременецького, ліворуч видно «Веселе містечко»
Павільйон Ліцею Кременецького, ліворуч видно «Веселе містечко»
Павільйон Ліцею Кременецького
Павільйон Ліцею Кременецького

Цікавим архітектурним вирішенням вирізнялися павільйони Ліги протиповітряної і протихімічної оборони Польщі (L.O.P.P.).

Павільйон Ліги протиповітряної оборони
Павільйон Ліги протиповітряної оборони
Павільйон L.O.P.P
Павільйон L.O.P.P

У 1935 році на найвищій точці місцевості нової ділянки (приблизно за старими тенісними кортами і сучасним футбольним полем) було зведено павільйон Морської і Колоніальної Ліги. Це була кругла 15-метрова споруда у вигляді морського маяка з прожекторами і оглядовим майданчиком на верхівці. З нього за символічну плату охочі могли помилуватися чудовою панорамою міста.

Павільйон-маяк
Павільйон-маяк

У 1936 році окрасою став збудований в парковій частині Торгів великий павільйон №10, де представлено було владу Рівного, туристичні фірми й Польське краєзнавче товариство. А коли наступного, 1937 року, поруч з павільйоном облаштували кольоровий водограй (фонтан), то ця місцина стала окрасою всієї виставки. Там завжди було людно і гамірно.

Павільйон з представництвом Рівненського магістрату і фонтаном перед ним
Павільйон з представництвом Рівненського магістрату і фонтаном перед ним
Водограй-фонтан
Водограй-фонтан

На жаль, імена проектантів виставкових павільйонів залишаються невідомими, але відомо, що нову, приєднану до торгів ділянку проектували й оздоблювали нові павільйони архітектор з Луцька Юргєлєвіч та подружжя художників-декораторів з Волинського театру Олександр Єнджиєвський і Ядвіга Пшерадська.

Ядвіга Пшерадська з колегами за роботою на Торгах
Ядвіга Пшерадська з колегами за роботою на Торгах
Павільйон пошти і телеграфу, зведений за проектом Пшерадської і Єнджиєвського
Павільйон пошти і телеграфу, зведений за проектом Пшерадської і Єнджиєвського

До речі, Ядвіга Пшерадська прославилась і як художниця. Її роботи виставляли в галереях Парижа, Лондона, Бухареста, Будапешта, Ріо-де-Жанейро, Мельбурна. Найкращі полотна художниця створила в 1930-х роках, коли мешкала в Луцьку.

Майданчик під пальмами на Торгах
Майданчик під пальмами на Торгах

Прообраз майбутнього міського парку
Волинські Торги відвідували не лише у справах комерційних. Парк на Гірці завдяки ярмарку став улюбленим місцем відпочинку рівнян і гостей міста. До їхніх послуг було містечко атракціонів з парашутною вишкою, ресторани й кінозал, кав’ярні, вар’єте, танцмайданчик “В тени пальм”.

Літній театр. Фото з путівника по Торгах
Літній театр. Фото з путівника по Торгах

До речі, його оточували справжні височенні пальми, висаджені у великі дерев’яні діжки. На сцені літнього театру, який працював щоденно з 19-ї до 24-ї години, гастролювали театральні трупи, грав джаз-оркестр. Вхід коштував від 50-ти грошів до півтора злотого. Ярмарок став ще й осередком проведення етнографічних свят.

Свято обжинок
Свято обжинок
Виступ хорів з Волині під час Свята обжинок
Виступ хорів з Волині під час Свята обжинок
Торги, етнографічне свято, 1935 рік
Торги, етнографічне свято, 1935 рік

Як свідчать публікації тогочасних газет, у святі обжинок у 1934 році взяли участь 15 тисяч мешканців Волині.

Щоб не осоромитися перед гостями з Європи, влада міста неабияк переймалася благоустроєм території Торгів.

Цінник на висаджені на Гірці дерева 1935-36 рр.
Цінник на висаджені на Гірці дерева 1935-36 рр.
Цінник на висаджені на Гірці дерева 1935-36 рр.
Цінник на висаджені на Гірці дерева 1935-36 рр.

У 1937 році для забезпечення належного санітарного стану в парковій частині Торгів було прокладено водогін та електрифіковано територію. Відтоді відпочивати в парку можна було й у вечірні години. Того ж року в парку було висаджено 200 декоративних дерев і кущів, сім тисяч квіткових рослин.

Один з павільйонів на Торгах
Один з павільйонів на Торгах
Павільйон мистецтва
Павільйон мистецтва

Дев’ятий ярмарок 1938-го року зібрав у Рівному рекордну кількість учасників – 294. До десятого, ювілейного, що мав відбутися у вересні 1939-го, в Рівному готувалися, як ніколи. Магістрат планував влаштувати грандіозне свято, передбачивши на це чималі кошти з міського бюджету. Однак відбутися Торгам не судилося — 17 вересня до міста увійшли війська Червоної Армії. Цей день змінив історію Рівного і назавжди закрив його славну сторінку — Великі Торги Волинські.

Один з найкрасивіших павільйонів - Дворик Кременецкий
Один з найкрасивіших павільйонів – Дворик Кременецкий
Відкриття IX Торгів
Відкриття IX Торгів

До сьогоднішніх днів не зберігся жоден з павільйонів на Гірці. Споруди не пережили війни та післявоєнної радянської відбудови. Хоча під час війни декотрі з капітальних павільйонів активно використовували німецькі окупанти для своїх потреб. У ресторані-казино на Гірці полюбляв бувати й радянський розвідник Микола Кузнєцов. У літньому театрі виступали місцеві та приїжджі гастрольні трупи. З 1945-го до початку 60-х років залишки вцілілих павільйонів використовували для господарських потреб міста і парку імені Шевченка, який було створено на території колишньої князівської садиби ще в 1939 році. Останні сліди Волинських Торгів було стерто в процесі реконструкції парку в 70-і роки.

“Союз стрільців” на Торгах
Павільйон мистецтв
Павільйон мистецтв

Найдовше протримався дерев’яний планетарій, що стояв на місці перших тенісних кортів у парку, неподалік теперішнього ресторану “Ліон”. Розібрали його в кінці 80-х. Про Великі Торги Волинські можна писати ще дуже багато. Ця славна сторінка в історії нашого міста ще подарує нам чимало відкриттів.

За мотивами книги С. Калько “Сентиментальна прогулянка Рівненським парком”

Фото до матеріалу надані старожилами міста, віднайдені у фондах РОКМ, ДАРО, Національному електронному архіві Польщі.

Джерело: РівнеРетроРитм

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.