Таємниця Глинянської вежі: історичний вплив Папи чи шишкоподібна залоза Данила Галицького?

5234
Таємниця Глинянської вежі: історичний вплив Папи чи шишкоподібна залоза Данила Галицького?

У наш час важко уявити вигляд стародавнього міста Львова без Глинянської вежі, яка постає як його яскравий взірець фортифікаційно-оборонної архітектури. Глинянська брама — оборонна споруда у комплексі Бернардинського монастиря. Це одна із найбільш давніх забудов доби пізнього ренесансу у Львові, адже час її будівництва сягає ХV століття.

Унікальна ця пам’ятка  тим, що зовнішній вигляд і оснащення Глинянської брами збереглися до наших днів. Як і в XVI столітті, головні двері старого Львова височіють на 6-8 метрів. Арочний в’їзд і надалі виконує свої пропускні функції. Пройти через нього та хоч на мить відчути себе у середньовіччі може кожен. Навіть тепер, в ХХІ столітті, Глинянська брама є повноцінною захисною спорудою. Під час її зведення були добре продумані схованки зброї, які могли б використовуватись дотепер. Наприклад, в жерлі, захованому всередині воріт, збереглися 6 бійниць. Схованка над воротами вбереже від чужих очей ще трохи припасів, за допомогою яких у будь-який час можна буде дати відсіч противнику.

Львів, Глинянська вежа (сучасний вигляд)
Львів, Глинянська вежа (сучасний вигляд)

Кожен відвідувач починає своє знайомство з Глинянською брамою з дерев’яного моста, що пролягає над стилізованим ровом. Міст і дерев’яна галерея – це результати реконструкції 1976-1977 років. Завдяки ентузіазму майстрів вдалося зберегти первісний вигляд воріт.

Відповідь на запитання: “хто її збудував?”, – досі оповиті туманом. Відомо, що за Бернардинську вежу в ХV ст., відповідав цех шевців й забезпечував її відповідною амуніцією. За іншими даними, той самий цех у 1407 році брав участь у спорудженні баліст (машин для метання стріл та каменю). З податків, які платив цех, гроші йшли на свічки для храму та вже згадані оборонні цілі – порох і кулі для веж.

Львів, Дах вежі Глинянської брами з боку внутрішнього дворику
Львів, Дах вежі Глинянської брами з боку внутрішнього дворику

Відбудована після руйнації брама була 1706 року. Знову ж таки, в 1976-1977 роках була проведена реконструкція під керівництвом архітекторів Андрія Новаківського й Костянтина Присяжного.

Львів, дах Глинянської вежі (фрагмент)
Львів, дах Глинянської вежі (фрагмент)

Єдиною зачіпкою, яка могла б стати в пригоді відчайдушному досліднику старої архітектури Львова є начебто флюгер на її вершечку, або доречніше було б сказати щогла, тобто флагшток. Однак, якщо ви подивитесь зблизька на цей елемент, у вас виникне тільки ще більше запитань.

Щось подібне можна побачити у Ватикані.

Двір соснової шишки – найпопулярніша визначна пам’ятка Ватикану з особливою атмосферою. Апостольський і Бельведерський палаци, розташовані на пагорбі, з’єднує між собою великий садовий простір, який закінчується прибудованою до вілли будівлею з центральною нішею. Цей комплекс і отримав згадану назву або інакше – Двір Пінії (англ. Court of the Pigna, місц. Cortile della Pigna).

Двір отримав свою назву тому, що майданчик прикрашає 4-метрова позолочена бронзова шишка (пінія). Вона відлита в І-ІІ ст. н.е. Публієм Цінці Сальвія, — це зазначено на її основі.

Ареал поширення сосни італійської в природі
Ареал поширення сосни італійської в природі

Сосна італійська, або пінія в природі трапляється на Середземноморському узбережжі від Піренейського півострова до Малої Азії. Культивується на Південному березі Криму і на Кавказі.

Гай піній під Равенною на картині Боттічеллі (бл. 1483 р.), що ілюструє третій епізод новели «Історія Настаджо дельї Онесті».
Гай піній під Равенною на картині Боттічеллі (бл. 1483 р.), що ілюструє третій епізод новели «Історія Настаджо дельї Онесті».

Здавна відомий гай піній під Равенною, завдяки картинам Сандро Боттічеллі, написаним у кінці XV століття як ілюстрації до новели Джованні Боккаччо «Історія Настаджо дельї Онесті» з «Декамерона».

Звідки у Львові італійська пінія?

Можливо, це пам’ятка, що вціліла з часів польського панування, хоча ще сам Данило Галицький начебто прийняв корону від Папи римського, яка згодом кудись безслідно зникла та не збереглась до наших часів. Однак, соснова шишка є древнім символом джерела життя в багатьох культурах.

Символічно зображує шишкоподібну залозу та вшановується як «третє око» і орган, що відповідає за зв’язок людського і божественного.

Місце розташування шишкоподібної залози — центр мозку. Вона активна з народження. Якщо шишкоподібна залоза розвинена, у людини виявляються здібності до ясновидіння, телепатії. Більше того, така людина може тривалий час обходитися без їжі, води, дихання.

Шишкоподібна залоза — показник сфери свідомості. Це сполучна ланка між фізичним і духовним світами. Французький філософ Декарт і Леонардо да Вінчі вважали цю залозу “місцем душі”. На думку вчених, шишкоподібна залоза — “внутрішній годинник”: з настанням темряви вона виробляє гормон мелатонін, а з настанням світанку секреція цього гормону припиняється.

Мелатонін — гормон молодості, який виробляється шишкоподібною залозою з серотоніну. Серотонін — речовина, пов’язана з розумовою діяльністю людини.

Отже, духовне просвітлення неможливе без активації шишкоподібної залози. Відомо, що принц Гаутама, який досяг Нірвани, і став Буддою, сидів під деревом Бодхі, яке містить серотонін.

Скандально-відомий та суперечливий автор і журналіст Девід Айк пише, що це засіб для виходу до масштабнішого, “космічного інтернету”. Цікавим є той факт, що якщо подивитись на це місце у мозку в розрізі, то воно надзвичайно сильно нагадує око Гора — давній єгипетський символ.

Око Гора та епіфіз у розрізі (мем, що гуляє інтернетом)
Око Гора та епіфіз у розрізі (мем, що гуляє інтернетом)

Фтор та інші дезінфікуючі сполуки у воді є дуже шкідливими для цього органу та кальціонують його, від чого структура стає більш кристалічною.” Також відомо, що з віком шишкоподібна залоза зменшується і це певним чином пов’язано з сексуальним дозріванням. Окрім функції вироблення мелатоніну, учені ще досі не знайшли їй реального застосування в нашому організмі.

Шишкоподібна залоза в розрізі
Шишкоподібна залоза в розрізі

“Зображення цієї шишки використовувалось багатьма культурами по всьому світі”. Ось який приклад нам подає письменник: “Чому це саме те, про що він говорить?”. Айк обґрунтовує цю думку тим, — “що давні культури, на їхньому рівні світосприйняття знали про важливість всевидячого ока в тілі людини”. Згідно з його твердженнями, саме розташування цієї залози на “мості розуму” дещо-таки прояснює. Думки, раціональне логічне мислення лівої півкулі мозку він порівнює з нитками або пікселями, які за допомогою правої півкулі мозку, яка зводить усе зафіксоване нами в одну загальну модель, зображення дійсності, декодує реальність. “Люди кажуть: “Як маленька шишкоподібна залоза допоможе розкодувати нашу неосяжну реальність?”, — я кажу людям вже багато років, що розмір не має значення. А як же безпровідний інтернет?”.

Саме завдяки шишкоподібній залозі ми здатні контролювати, усвідомлювати наше сприйняття світу.

Остап ЛЕЩУК

Джерела:

  1. https://plus.google.com/
  2. http://www.wikiwand.com/
  3. http://firtka.if.ua/
  4. https://uk.wikipedia.org/
  5. «Раса человеческая, поднимись с колен. Лев уже не спит». Дэвид Айк. 2013.

1 коментар

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.