Таємниці Космосу від першого українського астронавта

657

На днях здійснилася мрія багатьох — побачити справжнього космонавта і поспілкуватися з ним. У Львівську політехніку, на запрошення Львівського астрономічного товариства, яке очолює доцент Університету Любов Янків-Вітковська, і кафедри вищої геодезії та астрономії завітав перший астронавт незалежної України— Леонід Каденюк.

Перший український астронавт Леонід Каденюк у Львівській політехніці

Сягнути зірок люди мріяли завжди. Зрештою, це вдалося здійснити в середині минулого століття. Перший штучний супутник Землі запустили 4 жовтня 1957 року і вже після цього вперше людина побувала в космосі.

— У дитинстві, як і мільйони моїх ровесників, я мріяв стати космонавтом. Хоча й тоді знав, що ця професія вимагає надзвичайно багато знань і міцного здоров’я. Тому почав займатися спортом, багато вчився. Під час зустрічей із школярами і студентами завжди наголошую: життя обов’язково повинно починатися з мрії, — наголосив Леонід Каденюк.

Зустріч із першим українським астронавтом Леонідом Каденюком у Львівській політехніці

Майбутній космонавт закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, п’ять років працював авіа-інструктором. А в 1976 році пройшов набір у космонавти.

— До кандидатів були надзвичайно жорсткі вимоги — з точки зору медицини й інтелектуального розвитку. Найважче було пройти медкомісію. Не всі витримували випробування, навіть товариші, які довго літали на винищувачі, — додав гість Політехніки. — Було враження, що здоров’я космонавту потрібно не так для польоту, а щоб витримати всі ці навантаження. Так нас готували до перенесення польоту: перевантаження, тривалого перебування у замкнутому просторі у стані невагомості. Ми проходили випробування в барокамерах, центрифугах, термокамерах. Тоді я пересвідчився, наскільки людський організм гнучкий, коли здатен перелаштовуватися до різних факторів, особливо до гравітації.

Зустріч із першим українським астронавтом Леонідом Каденюком у Львівській політехніці
Зустріч із першим українським астронавтом Леонідом Каденюком у Львівській політехніці

Одне з випробувань полягало в тому, щоб впродовж семи діб перебувати в повній ізоляції, тиші, відірваності від світу, виконуючи завдання психолога і психіатра.

— Перші три доби — без сну. Це було дуже важке випробування, особливо у другу ніч. Протягом дня знімали енцефалограму головного мозку, робили кардіограму. Для цього треба було сісти у крісло у темряві, повністю розслабитися. Важливо було не заснути, бо тоді вмикали сирену. Лікарі пояснювали, що у космосі можлива ситуація, коли доведеться працювати кілька днів поспіль. Нас випробовували також у центрифузі з десятикратним перевантаженням. Тож, якщо я важив 75 кг, то мав витримати навантаження 750 кг. Важливо, щоб кардіограма показала хороший результат, — додав астронавт.

У 1997 році врешті відбувся політ у космос на американському шатлі. Це стало можливим завдяки домовленості двох президентів — Леоніда Кучми і Білла Клінтона. Усі витрати на політ взяла на себе американська сторона.

Зустріч із першим українським астронавтом Леонідом Каденюком у Львівській політехніці

— Космічний політ складається із трьох етапів: старт — виведення корабля на орбіту, політ у космосі, повернення на Землю. Найнебезпечнішим є початок, виведення шатла на орбіту. Адже корабель важить понад дві тисячі тонн, із яких майже 90 відсотків — дизпаливо. Цей вантаж не просто потрібно підняти у повітря, а й за менше ніж десять хвилин розігнати до величезної швидкості. Під час старту складається враження, що стався потужний вибух, потім відбувається велике прискорення, більше від швидкості звуку, в цей час у кабіні чутно шум, який можна порівняти зі звуком листя в осінньому лісі. А потім, коли вимикаються двигуни, настає стан невагомості. У часовому вимірі це лише доля секунди. На кожну людину цей стан діє по-різному: у когось починаються сильні головні болі, хтось втрачає просторову орієнтацію, страждає через розлад вестибулярного апарата, — пояснив особливості польоту в космос астронавт. — Невагомість — це ідеальна легкість. Наче й усвідомлюєш, що існуєш, а тіла не відчуваєш. У такій ситуації часто людина втрачає точку опори. У цьому стані відсутня гравітаційна складова Землі, тому важко зорієнтуватись у просторі. У космосі було важко й через те, що корабель здійснює оберт навколо Землі за дев’яносто хвилин, тож за цей час, а не за двадцять чотири години відбувалася зміна ночі і дня. Тому в нас збилися біоритми, що надзвичайно впливало на самопочуття, якість праці. Протягом земної доби зміна дня і ночі відбувалася 16 разів.

Зустріч із першим українським астронавтом Леонідом Каденюком у Львівській політехніці

Леонід Каденюк пригадав момент, коли вперше побачив Землю через ілюмінатор — ніколи не бачив нічого прекраснішого. На ній дуже багато кольорів, відтінків і жодна техніка не спроможна їх передати.

— Коли я подивився на Землю і малесенький прошарок атмосфери, яким оповита планета, то мені стало не по собі: невже життя на Планеті залежить від такого малесенького прошарку атмосфери, який утримує гравітацію? А як ми ставимося до природи, біосфери, яку нищимо пожежами, страшними катастрофами. Ми взагалі повинні змінити концепцію існування, передовсім змінити ставлення до природи, — наголосив гість Політехніки. — Мій американський колега, милуючись Землею з космосу, сказав, що після побаченого не вірити у Бога неможливо. Справді, наука досі не може пояснити всі процеси, що відбуваються у світі. Наприклад, щодо походження біологічного життя на планеті. Що більше розвивається наука, то більше наближається до релігії, віри у вищі сили.

Наталія ПАВЛИШИН

Світлини зі сайту Львівської політехніки

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.