В цей день, 14 лютого 2015 року, починаючи з післяобіднього часу підійти до головного входу львівського театру імені Марії Заньковецької у Львові, було досить важко. Молодь поодинці та парами, люди досвідченого віку, студенти та знані у Львові політики та підприємці збиралися біля входу до театру в очікуванні історичної події – адже свій 50-тилітній ювілей на сцені цього львівського театру святкували корифеї – народні артисти України Таїсія Литвиненко та Федір Стригун.
Вже з половини шостої вечора (коли відчинилися двері театру) в глядацькому залі ніде було яблуку впасти. А гості все прибували та прибували. Через такий аншлаг, артистам довелося навіть на кілька хвилин затримати початок сценічного дійства.
Сцена була оформлена святково, але без зайвої напищеності, акцентуючи увагу на місцях для ювілярів та на великому екрані. На ньому протягом вечора демонструвалися уривки з фільмів та вистав львівських корифеїв.
Але найголовнішим наповненням святкування була неповторна атмосфера. Атмосфера позитиву, доброзичливості, сімейності та величезної взаємоповаги.
З уст корифеїв в цей день пролунали цікаві історії та пікантні факти – котрі до цього часу ніколи не виносилися на публіку. Кумедні ситуації про студентське життя перепліталися з театральними та кіношними байками і доповнювалися, як ми вже раніше писали, переглядами уривків з фільмів та вистав.
Пройшла година, друга, третя, але глядачі не втомлювалися слухати своїх кумирів і довго не хотіли їх відпускати.
Серед гостей, присутніх на урочистій академії, був зокрема і віце-прем’єр міністр України, міністр культури України В’ячеслав Кириленко, котрим на завершення урочистості, прочитав указ президента України: “За значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю нагородити Орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня Стригуна Федора Миколайовича”, та вручив високу нагороду.
А Таїсії Литвиненко він пообіцяв привести нагороду уже найближчим часом, на святкування міжнародного дня театру 27 березня. Будемо сподіватися що своє слово він дотримає.
Окрім цього було багато гарних слів, привітань та побажань, було багато подарунків на нагород, але, як сказали на самому початку заньківчанські корифеї: “…найкраща нагорода для актора – це оплески глядачів. Їх глядачі їх в цей вечір просто накрили хвилею оплесків.
Фото Тарас ВАЛЬКО
