Світ львівської бібліотеки: засипані Помпеї, Парфенон, Колізей і голова Хаммурапі

904
Світ львівської бібліотеки: засипані Помпеї, Парфенон, Колізей і голова Хаммурапі

Борхес і Еко писали, що бібліотека – це всесвіт. Стоп. Надто гучно. Бібліотека – це міст, який дозволяє нам здійснювати мандрівки в часі і просторі. Тану, якийсь Бредбері виходить. Одним словом, у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка є Помпеї, засипані під час виверження Везувію, Колізей, де мірялися силою та спритністю гладіатори, приховані піском єгипетські піраміди, загадковий сфінкс, купа давніх храмів різних народів, п’яні та голі греки і ще багато цікавого. Таке от джуманджі. Й автором цього джуманджі (правда ми помилково називаємо це підручником з історії) є Михайло Грушевський.  Ой, про що це я? А! Запрошуємо Вас згадати школу і поринути в мандрівку ілюстраціями з історії давнього світу. Зображенням вже майже сто років і дивитись на них можна лише обраним (Nota bene на правий верхній кут. Грушевського не завжди можна було читати). 

Підручник зі всесвітньої історії майже столітньої давності. Зображеннями з цього видання Вас буде шантажовано у цій статті. Фото Є. Гулюка
Підручник зі всесвітньої історії майже столітньої давності. Фото Є. Гулюка

Акрополем називалася піднесена місцевість, територія на височині, де виникало і звідки розросталось давньогрецьке  місто. Часто найбільш захищена і надійна частина поселення. Вигляд атенського акрополя (за підручником Грушевського) в часи стратега і державного діяча Перікла (495 – 429 рр. до н.е.).

Атенський акрополь. Фото Є. Гулюка
Зображення Атенського акрополя в підручнику М. Грушевського. Фото Є. Гулюка

Вигляд атенського акрополя сьогодні.

Базиліка святого Зенона в Вероні. Легенда каже, що в ній брали шлюб Ромео і Джульєтта. Історія каже, що цей храм пам’ятає події Х – ХІІІ століть.

Базиліка Св. Зенона в Вероні. Фото Є. Гулюка
Зображення базиліки Св. Зенона в Вероні з підручника. Фото Є. Гулюка

Вигляд базиліки сьогодні.

Фото з https://uk.wikipedia.org

Тріумфальна арка Костянтина в Римі. Походить з IV століття і є найпізнішою зі збережених римських арок. Стосується історії імператора Костянтина, який легалізував християнство і збудована на честь перемоги в громадянській війні.

Вигляд арки з підручника. Фото Є. Гулюка
Вигляд арки з підручника. Фото Є. Гулюка

Вигляд сьогодні.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

Інтер’єр римської базиліки св. Климента. В сучасному вигляді базиліка зведена в ХІІ столітті. Передісторія може завести навіть до IV століття. Вважається, що в храмі зберігаються часточки мощів слов’янського просвітника та винахідника писемності Кирила.

Базиліка Св. Климента в Венеції (підручник). Фото Є. Гулюка
Базиліка Св. Климента в Римі (підручник). Фото Є. Гулюка

Сучасний вигляд.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

Єгипетський храм часів нового царства.

Ілюстрація з підручника Грушевського. Фото Є. Гулюка
Ілюстрація з підручника Грушевського. Фото Є. Гулюка

Єгипетський посуд. Там навіть ніби Венера Мілоська є.

Підручник. Фото Є. Гулюка
Підручник. Фото Є. Гулюка

Трошки шумеро-аккадської історії.

Підручник. Фото Є. Гулюка
Підручник. Фото Є. Гулюка

“Хто ходить вранці на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?”. Єгипетський сфінкс і піраміда фараона Хафри. Одна з найбільших.

Підручник. Фото Є. Гулюка
Підручник. Фото Є. Гулюка

Вавилонський цар Хаммурапі. Той самий, який говорив з богами і створив одну з перших кодифікацій законів. Точніше боги її йому і передали. Так каже традиція.

Підручник. Фото Є. Гулюка
Підручник. Фото Є. Гулюка

Християнський гробівець періоду римських катакомб.

Підручник. Фото Є. Гулюка
Підручник. Фото Є. Гулюка

Амфітеатр Флавіїв в Римі, який ми знаємо як Колізей. Будівництво закінчили у І столітті нашої ери. Вміщував 50000 глядачів. Це більше, ніж стадіон “Україна”. На фото в підручнику Михайла Грушевського він ще цілий.

Колізей з підручника. Фото Є. Гулюка
Колізей з підручника. Фото Є. Гулюка

У наш час виглядає так.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

Корінтська ваза.

Корінтська ваза (підручник). Фото Є. Гулюка
Корінтська ваза (підручник). Фото Є. Гулюка

Юнак демонструє молодицям своє вправляння у стрільбі із лука. Його хвацькість і бойова поза змушують одну даму молитись, аби це видовище швидше закінчилось, а іншу триматись за голову (або за зуб, у який вправний робін гуд випадково їй влучив під час попереднього пострілу). Якщо серйозно, то це просто атенський розпис.

Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка
Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка

Альґамбра. Ґранада. Пам’ятка мавританської архітектури та ісламського мистецтва XIII – XIV століття. Колишня резиденція емірів з Ґранадського емірату. Складається з палацу, мечеті та фортеці.

Ілюстрація з підручника. Фото Є. Гулюка
Ілюстрація з підручника. Фото Є. Гулюка

Вигляд сьогодні.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

Ратуш в Льовені (Лювені, Левені). Архітектурний шедевр в містечку під Брюсселем. Середина XV століття.

Ратуша в підручнику. Фото Є. Гулюка
Ратуша в підручнику. Фото Є. Гулюка

Вигляд сьогодні.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

Римський пантеон. Діло рук, а точніше волі римських імператорів та кладовище італійських королів. “Храм всіх богів”.

Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка
Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка

Парфенон. Головний храм Атенського акрополя. Постав на честь богині Атени. Зведений у V столітті до нашої ери. Будівництво тривало 10 років.

Парфенон (підручник). Фото Є. Гулюка
Парфенон (підручник). Фото Є. Гулюка

Сучасний вигляд.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

Реконструкція засипаного під час виверження вулкану дому. Помпеї.

Помпеї (підручник). Фото Є. Гулюка
Помпеї (підручник). Фото Є. Гулюка

Собор св. Марка в Венеції. Головний собор Венеції. Взірець візантійського мистецтва в Західній Європі. Знаходиться на площі Святого Марка. Собор будувався для перевезення з Александрії мощів апостола Марка. З того часу Марко став покровителем Венеції, а символом міста, як і в Львова значно пізніше, лев.

Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка
Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка

Сучасний вигляд.

Фото з https://uk.wikipedia.org
Фото з https://uk.wikipedia.org

І як лише це все поміщається у бібліотеці?

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Грушевський М. Всесвітня історія. Приладжена до проґрами вищих початкових шкіл і низших кляс шкіл середних. – Київ, 1920

1 коментар

  1. Дякую автору за пізнавальний і гарно проілюстрований матеріал! Мені пощастило побачити більшість із описаних пам’яток!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.