Борхес і Еко писали, що бібліотека – це всесвіт. Стоп. Надто гучно. Бібліотека – це міст, який дозволяє нам здійснювати мандрівки в часі і просторі. Тану, якийсь Бредбері виходить. Одним словом, у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка є Помпеї, засипані під час виверження Везувію, Колізей, де мірялися силою та спритністю гладіатори, приховані піском єгипетські піраміди, загадковий сфінкс, купа давніх храмів різних народів, п’яні та голі греки і ще багато цікавого. Таке от джуманджі. Й автором цього джуманджі (правда ми помилково називаємо це підручником з історії) є Михайло Грушевський. Ой, про що це я? А! Запрошуємо Вас згадати школу і поринути в мандрівку ілюстраціями з історії давнього світу. Зображенням вже майже сто років і дивитись на них можна лише обраним (Nota bene на правий верхній кут. Грушевського не завжди можна було читати).
![Підручник зі всесвітньої історії майже столітньої давності. Зображеннями з цього видання Вас буде шантажовано у цій статті. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/P6155768-675x900.jpg?resize=675%2C900)
Акрополем називалася піднесена місцевість, територія на височині, де виникало і звідки розросталось давньогрецьке місто. Часто найбільш захищена і надійна частина поселення. Вигляд атенського акрополя (за підручником Грушевського) в часи стратега і державного діяча Перікла (495 – 429 рр. до н.е.).
![Атенський акрополь. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Akropol-900x544.jpg?resize=696%2C421)
Вигляд атенського акрополя сьогодні.
Базиліка святого Зенона в Вероні. Легенда каже, що в ній брали шлюб Ромео і Джульєтта. Історія каже, що цей храм пам’ятає події Х – ХІІІ століть.
![Базиліка Св. Зенона в Вероні. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/ABS-831x900.jpg?resize=696%2C754)
Вигляд базиліки сьогодні.
![](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/800px-Basilicasanzenoverona.jpg?resize=696%2C522)
Тріумфальна арка Костянтина в Римі. Походить з IV століття і є найпізнішою зі збережених римських арок. Стосується історії імператора Костянтина, який легалізував християнство і збудована на честь перемоги в громадянській війні.
![Вигляд арки з підручника. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Arka-900x657.jpg?resize=696%2C508)
Вигляд сьогодні.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/800px-RomeConstantinesArch03.jpg?resize=696%2C521)
Інтер’єр римської базиліки св. Климента. В сучасному вигляді базиліка зведена в ХІІ столітті. Передісторія може завести навіть до IV століття. Вважається, що в храмі зберігаються часточки мощів слов’янського просвітника та винахідника писемності Кирила.
![Базиліка Св. Климента в Венеції (підручник). Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Bazylika-619x900.jpg?resize=619%2C900)
Сучасний вигляд.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/800px-San_Clemente_inside-600x900.jpg?resize=600%2C900)
Єгипетський храм часів нового царства.
![Ілюстрація з підручника Грушевського. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Chram-900x631.jpg?resize=696%2C488)
Єгипетський посуд. Там навіть ніби Венера Мілоська є.
![Підручник. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/EgiptPos-900x412.jpg?resize=696%2C319)
Трошки шумеро-аккадської історії.
![Підручник. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/golouva-900x684.jpg?resize=696%2C529)
“Хто ходить вранці на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?”. Єгипетський сфінкс і піраміда фараона Хафри. Одна з найбільших.
![Підручник. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Haffra-i-Sphinx-900x628.jpg?resize=696%2C486)
Вавилонський цар Хаммурапі. Той самий, який говорив з богами і створив одну з перших кодифікацій законів. Точніше боги її йому і передали. Так каже традиція.
![Підручник. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Hamurappi-547x900.jpg?resize=547%2C900)
Християнський гробівець періоду римських катакомб.
![Підручник. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Katakomby-900x608.jpg?resize=696%2C470)
Амфітеатр Флавіїв в Римі, який ми знаємо як Колізей. Будівництво закінчили у І столітті нашої ери. Вміщував 50000 глядачів. Це більше, ніж стадіон “Україна”. На фото в підручнику Михайла Грушевського він ще цілий.
![Колізей з підручника. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Kolizei-900x666.jpg?resize=696%2C515)
У наш час виглядає так.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Colosseum_in_Rome_Italy_-_April_2007-900x528.jpg?resize=696%2C408)
Корінтська ваза.
![Корінтська ваза (підручник). Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Korint-900x881.jpg?resize=696%2C681)
Юнак демонструє молодицям своє вправляння у стрільбі із лука. Його хвацькість і бойова поза змушують одну даму молитись, аби це видовище швидше закінчилось, а іншу триматись за голову (або за зуб, у який вправний робін гуд випадково їй влучив під час попереднього пострілу). Якщо серйозно, то це просто атенський розпис.
![Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Kubok-900x527.jpg?resize=696%2C408)
Альґамбра. Ґранада. Пам’ятка мавританської архітектури та ісламського мистецтва XIII – XIV століття. Колишня резиденція емірів з Ґранадського емірату. Складається з палацу, мечеті та фортеці.
![Ілюстрація з підручника. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Spain-609x900.jpg?resize=609%2C900)
Вигляд сьогодні.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/800px-Vista_de_la_Alhambra.jpg?resize=696%2C522)
Ратуш в Льовені (Лювені, Левені). Архітектурний шедевр в містечку під Брюсселем. Середина XV століття.
![Ратуша в підручнику. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/P6155822-675x900.jpg?resize=675%2C900)
Вигляд сьогодні.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/800px-Leuven.jpg?resize=696%2C522)
Римський пантеон. Діло рук, а точніше волі римських імператорів та кладовище італійських королів. “Храм всіх богів”.
![Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Panteon-900x696.jpg?resize=696%2C538)
Парфенон. Головний храм Атенського акрополя. Постав на честь богині Атени. Зведений у V столітті до нашої ери. Будівництво тривало 10 років.
![Парфенон (підручник). Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Partenon-900x748.jpg?resize=696%2C578)
Сучасний вигляд.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/O_Partenon_de_Atenas-900x633.jpg?resize=696%2C490)
Реконструкція засипаного під час виверження вулкану дому. Помпеї.
![Помпеї (підручник). Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Pompei-900x783.jpg?resize=696%2C606)
Собор св. Марка в Венеції. Головний собор Венеції. Взірець візантійського мистецтва в Західній Європі. Знаходиться на площі Святого Марка. Собор будувався для перевезення з Александрії мощів апостола Марка. З того часу Марко став покровителем Венеції, а символом міста, як і в Львова значно пізніше, лев.
![Зображення з підручника. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/UT-862x900.jpg?resize=696%2C727)
Сучасний вигляд.
![Фото з https://uk.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/Venedig_Basilika.jpg?resize=696%2C522)
І як лише це все поміщається у бібліотеці?
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Грушевський М. Всесвітня історія. Приладжена до проґрами вищих початкових шкіл і низших кляс шкіл середних. – Київ, 1920
Дякую автору за пізнавальний і гарно проілюстрований матеріал! Мені пощастило побачити більшість із описаних пам’яток!