Борхес і Еко писали, що бібліотека – це всесвіт. Стоп. Надто гучно. Бібліотека – це міст, який дозволяє нам здійснювати мандрівки в часі і просторі. Тану, якийсь Бредбері виходить. Одним словом, у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка є Помпеї, засипані під час виверження Везувію, Колізей, де мірялися силою та спритністю гладіатори, приховані піском єгипетські піраміди, загадковий сфінкс, купа давніх храмів різних народів, п’яні та голі греки і ще багато цікавого. Таке от джуманджі. Й автором цього джуманджі (правда ми помилково називаємо це підручником з історії) є Михайло Грушевський. Ой, про що це я? А! Запрошуємо Вас згадати школу і поринути в мандрівку ілюстраціями з історії давнього світу. Зображенням вже майже сто років і дивитись на них можна лише обраним (Nota bene на правий верхній кут. Грушевського не завжди можна було читати).
Акрополем називалася піднесена місцевість, територія на височині, де виникало і звідки розросталось давньогрецьке місто. Часто найбільш захищена і надійна частина поселення. Вигляд атенського акрополя (за підручником Грушевського) в часи стратега і державного діяча Перікла (495 – 429 рр. до н.е.).
Вигляд атенського акрополя сьогодні.
Базиліка святого Зенона в Вероні. Легенда каже, що в ній брали шлюб Ромео і Джульєтта. Історія каже, що цей храм пам’ятає події Х – ХІІІ століть.
Вигляд базиліки сьогодні.
Тріумфальна арка Костянтина в Римі. Походить з IV століття і є найпізнішою зі збережених римських арок. Стосується історії імператора Костянтина, який легалізував християнство і збудована на честь перемоги в громадянській війні.
Вигляд сьогодні.
Інтер’єр римської базиліки св. Климента. В сучасному вигляді базиліка зведена в ХІІ столітті. Передісторія може завести навіть до IV століття. Вважається, що в храмі зберігаються часточки мощів слов’янського просвітника та винахідника писемності Кирила.
Сучасний вигляд.
Єгипетський храм часів нового царства.
Єгипетський посуд. Там навіть ніби Венера Мілоська є.
Трошки шумеро-аккадської історії.
“Хто ходить вранці на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?”. Єгипетський сфінкс і піраміда фараона Хафри. Одна з найбільших.
Вавилонський цар Хаммурапі. Той самий, який говорив з богами і створив одну з перших кодифікацій законів. Точніше боги її йому і передали. Так каже традиція.
Християнський гробівець періоду римських катакомб.
Амфітеатр Флавіїв в Римі, який ми знаємо як Колізей. Будівництво закінчили у І столітті нашої ери. Вміщував 50000 глядачів. Це більше, ніж стадіон “Україна”. На фото в підручнику Михайла Грушевського він ще цілий.
У наш час виглядає так.
Корінтська ваза.
Юнак демонструє молодицям своє вправляння у стрільбі із лука. Його хвацькість і бойова поза змушують одну даму молитись, аби це видовище швидше закінчилось, а іншу триматись за голову (або за зуб, у який вправний робін гуд випадково їй влучив під час попереднього пострілу). Якщо серйозно, то це просто атенський розпис.
Альґамбра. Ґранада. Пам’ятка мавританської архітектури та ісламського мистецтва XIII – XIV століття. Колишня резиденція емірів з Ґранадського емірату. Складається з палацу, мечеті та фортеці.
Вигляд сьогодні.
Ратуш в Льовені (Лювені, Левені). Архітектурний шедевр в містечку під Брюсселем. Середина XV століття.
Вигляд сьогодні.
Римський пантеон. Діло рук, а точніше волі римських імператорів та кладовище італійських королів. “Храм всіх богів”.
Парфенон. Головний храм Атенського акрополя. Постав на честь богині Атени. Зведений у V столітті до нашої ери. Будівництво тривало 10 років.
Сучасний вигляд.
Реконструкція засипаного під час виверження вулкану дому. Помпеї.
Собор св. Марка в Венеції. Головний собор Венеції. Взірець візантійського мистецтва в Західній Європі. Знаходиться на площі Святого Марка. Собор будувався для перевезення з Александрії мощів апостола Марка. З того часу Марко став покровителем Венеції, а символом міста, як і в Львова значно пізніше, лев.
Сучасний вигляд.
І як лише це все поміщається у бібліотеці?
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Грушевський М. Всесвітня історія. Приладжена до проґрами вищих початкових шкіл і низших кляс шкіл середних. – Київ, 1920
Дякую автору за пізнавальний і гарно проілюстрований матеріал! Мені пощастило побачити більшість із описаних пам’яток!