“Свято Молоді” та відзначення 30-ліття першої «Січі» у Галичині, або огляд українських культурних подій Львова у червні 1930 року (відео)

0
157
Панорама міста Львова, 1865 р.
Панорама міста Львова, 1865 р.

Продовжуємо щомісячну рубрику, де публікуємо невеликий огляд суспільно-культурних подій українського Львова, що відбувалися 90 років тому. Сьогодні про ювілеї, виставки, освітні заходи та свята, які висвітлювала українська преса у червні 1930 року.

Одним з найбільш велелюдних заходів у червні 1930 року стало “Свято Молоді”, яке відбулося 1 числа. У програмі свята, що розпочалося о 4 годині пополудні на площі Сокола-Батька були: почесний прохід всієї молоді, ігри та забави дітей захоронок «Рідної Школи», образи з козацького життя у виконані дітей, змагання, показ руханки, вежі та хороводи. Вартість відвідування заходу: сидячі місця по 2 зол., стоячі для старших по 1 зол. та по 50 сот. Для молоді. Доїзд на свято відбувався автобусом з площі Марійської (сучасна Міцкевича) аж до самої площі Сокола-Батька.

"Свято Молоді" на площі Сокола-Батька. Львів, 1 червня 1930 р. ("Неділя", ч. 24, 22 червня 1930 р.)
“Свято Молоді” на площі Сокола-Батька. Львів, 1 червня 1930 р. (“Неділя”, ч. 24, 22 червня 1930 р.)

«Від кількох років уладжує «Рідна Школа» прилюдний перегляд своєї діяльности на терені Львова. Кожного року збільшилася маса українських видців, зацікавлених поступом рідної дітвори. Цього року, а саме в неділю 1 червня, було щось більшого; у львівському святі взяла участь у поважній скількости також молодь шкіл «Р.Ш.»  в Золочеві (мішана ґімназія), Коломиї (народня, дів. ґімназія й дів. семінарія), Рогатина (міш. ґімназія), Самбора (дів. семінарія), Станиславова (дів. ґімназія), Стрия (дів. семінарія), Чорткова (міш. ґімназія). Все те саме віщувало повагу й велич діточого свята. Весь майдан заповнила публика в чилі понад 10 000 голов. Хіба на січово-сокільському здвизі в 1914 р. бачив сокільський майдан стільки публики [….]

Loading...

Масова участь української публики в тому святі свідчить про ті симпатії, яких зазнає «Р.Ш.» за свою виховну працю серед української молоді при допомозі повного посвяти свого вчительства, а бездоганне, наскрізь національне переведення програми вказує, що «Рідна школа» заслуговує вповні на якнайбільшу прихильність та піддержку» , – писали про свято у газеті «Діло» (ч. 121, 4 червня 1930 р.).

Цікавим є те, що все свято було відзнято фотографом та початківцем української кінематографії у Галичині Юліаном Дорошем на кіноплівку. Відео цього величавого заходу збереглося.

Окрім Свята Молоді 1 червня 1930 року у Львові відзначав свій 25-літній ювілей Академічний хор «Бандурист». З цього приводу відбувся з’їзд «передвоєнних членів “Бандуриста”, що спільно з нинішніми членами цього заслуженого й почесно записаного у нас хору влаштували величавий концерт, у якому виступав з солоспівами теж передвоєнний член «Бандуриста», тепер оперовий співак Михайло Голинський» («Діло»  Ч. 121 , середа 4 червня 1930 р.).

Чоловічий хор «Бандурист» після ювілейного концерту з нагоди 25-ліття заснування колективу. Львів, 1 червня 1930 р. 1-й ряд знизу зліва на право: Б. Кудрик, З. Попель. 2-й ряд знизу зліва на право: Й. Кліш, Б. Вахнянин, Т. Шухевич, І. Смолинський, М. Голинський, С. Людкевич, І. Гриневецький, останній — Я. Сім’янович. 3-й ряд : 1-й зліва І. Охримович, 4-й зліва Д. Вахнянин. 4-й ряд: 3-й зліва В. Безкоровайний, останній — Р. Шипайло (Ільницька А. Світлини українських хорових колективів Галичини кінця ХІХ-першої половини ХХ ст. (з матеріалів фонду фотографій Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім..В. Стефаника))
Чоловічий хор «Бандурист» після ювілейного концерту з нагоди 25-ліття заснування колективу. Львів, 1 червня 1930 р.
1-й ряд знизу зліва на право: Б. Кудрик, З. Попель. 2-й ряд знизу зліва на право: Й. Кліш, Б. Вахнянин, Т. Шухевич, І. Смолинський, М. Голинський, С. Людкевич, І. Гриневецький, останній — Я. Сім’янович. 3-й ряд : 1-й зліва І. Охримович, 4-й зліва Д. Вахнянин. 4-й ряд: 3-й зліва В. Безкоровайний, останній — Р. Шипайло
(Джерело фото: Ільницька А. Світлини українських хорових колективів Галичини кінця ХІХ-першої половини ХХ ст. (з матеріалів фонду фотографій Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім..В. Стефаника)

«В програму концерту входили відомі нашій співучій публіці твори, але вони були так розділені  програмі, що частину їх співав «окремий»  хор в «довоєнному» складі, другу молодий, відновлений по війні а третю й останню – оба хори […] Диріґували хорами: пп.І Гриневецький  та І. Охримович, при фортепяні держали супровід пп. Курдидик та Шухевич», – писали у тижневику «Неділя» (ч. 23, 15 червня 1930 р.)

До слова, концерт відбувся перед домом Музичного Товариства ім. Лисенка.

Петро Холодний (старший) під час роботи над розписом каплиці св. Йосафата Семінарії УГКЦ у Львові.
Петро Холодний (старший) під час роботи над розписом каплиці св. Йосафата Семінарії УГКЦ у Львові.

Трагічною новиною для Львова стало повідомлення про смерть відомого мистця, художника Петра Івановича Холодного, котрого не стало 7 червня 1930 року у Варшаві. «Для Галичини Петро Холодний за своє восьмилітнє перебування зробив дуже багато. Ціла низка знаменитих історичних картин, велике число портретів, багато ілюстрацій і окладинок, дуже широка діяльність в релігійнім малярстві, як поліхромії стін, так іконостасів, образів і вітражів – усе це створив він на Галицькій землі», – писала газета «Діло»  (ч. 127, 12 червня 1930 р.).

П.І.Холодний. Царські врата Святодухівського іконостасу (різьба А.Коверка). 1926-1927.
П.І.Холодний. Царські врата Святодухівського іконостасу (різьба А.Коверка). 1926-1927.

Періодичні видання відгукнулася численним некрологами та спогадами про мистця, а Наукове Товариство ім.Шевченка у Львові відбуло Жалібне засідання Математично-Природничої секції, присвячене пам’яті Петра Холодного на якому доктор М. Музика виголосив реферат про наукову діяльність майстра, адже мистець окрім всього був ще й поважним ученим-хіміком і останніми роками працював і у бактеріологічно-хімічній лабораторії Товариства.

Національний музей у Львові, (сучасна вулиця Драгоманова, 42), фото початку ХХ століття
Національний музей у Львові, (сучасна вулиця Драгоманова, 42), фото початку ХХ століття

15 червня 1930 р. у Національному музеї у Львові відкрилася виставка краєзнавчої літератури: «Щоби дати змогу якнайширшим кругам громадянства особливо молоді улекшити досліди над народною культурою – Управа Національного музею уряджує в неділю 15 ц.м. показ праць з обсягу української етнографії, фольклору, археольогії, щоби познакомити їх із досягненнями української науки на полі етнольоґії. Завданням вистави є виказати й велику вагу та значіння  краєзнавчої праці для музею – для збереження і пізнання предметів народнього побуту» («Діло»  Ч. 129 , середа 14 червня 1930 р.).

У 1930 році у Львові відзначали 30-ліття заснування першої «Січі» в Галичині. Захід, який у пресі охрестили – Імпозантне свято лугових товариств. З цієї нагоди 14 червня в залі Товариства Лисенка відбулася святкова академія, а 15 червня  – лугове свято, що стало найбільшим луговим святом на площі Сокола-Батька по війні.

Ритмічні вправи Луговичок ("Нова хата", ч. 7-8, липень-серпень 1930 р.)
Ритмічні вправи Луговичок (“Нова хата”, ч. 7-8, липень-серпень 1930 р.)

«Всі присутні дожили небуденного вражіння: пестрі строї луговичок, прикрашені народніми вишивками переплітались в ритмічних танках та масових вправах та творили чарівну картину» (“Нова Хата”, 7-8 липень-серпень 1930).

«На це свято прибуло, мимо цього, що дирекція залізниць відмовила знижки, численно Лугове Товариство з цілої Галицької Волості і на площі найшлося 1268 старших та молодших Луговиків та Луговичок, а в масових вправах брало участь 1031 членів Луга. Це була й найкраща й набільш імпозантна точка свята. Дуже добре були виконані і всі інші вправи на цьому святі, м.і. вправи Луговиків та молодих «Луговенят», яких публика нагородила бравурними оплесками […] Публика, якої на площі було до 4000, виходила з площі гордо, підбадьорена тим, що бачила найкращу частину української Галичини, частину карну, здисципліновану й вироблену. Це свято – було одним з найкращих, які досі бачив український Львів», – писали про подію у тижневику «Неділя» (ч. 25, 29 червня 1930 р.).

Реміснича палата у Львові, фото 1914 року невідомого автора
Реміснича палата у Львові, фото 1914 року невідомого автора

22 червня відбулося ювілейне свято з нагоди 25-ліття філії «Просвіти» ім. Маркіяна Шашкевича. Академія відбулася у залах Ремісничої Палати на пл. Стрілецькій, 1 (тепер пл. Данила Галицького), а концерт читальняних хорів львівського повіту( з Лисинич, Підборець, Скнилова, Рудна, Зашкова, Гряди) з цієї нагоди пройшов на площі Сокола Батька. «На загал свято робило дуже гарне вражіння, а всі точки програми доказували, що над улаштуванням обходу провід філії мусів дуже багато та інтенсивно працювати» («Діло»  Ч. 138, середа 25 червня 1930 р.).

Софія ЛЕГІН

Джерело:

  1. “Діло”, ч.119-142, червень 1930 р.
  2. “Неділя”, ч. 21-25, червень 1930 р.
  3. “Нова хата”, № 7-8, липень-серпень  1930 р.
Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.