Ставок, який можна було зберегти, та Єва, яку встигли врятувати…

9448
Ставок, який можна було зберегти, та Єва, яку встигли врятувати...

Мова піде про вже неіснуючий ставок/басейн/фонтан на території також вже неіснуючого заводу “Кінескоп”.

Достеменно невідомо, коли саме постав басейн з фонтаном, але два ставки можемо побачити на мапах ХVIII-XIX століть. Для зрозуміння приведеного нижче фрагменту мапи 1853 р.: в лівій частині від “рожевої” вул. Городоцької на південь тягнеться вул. Кульпарківська (з відгалуженням Любінської), а від обведеного червоним колом ставка на північний схід біжить вул. Пільна (пізніше Lwowskich Dzieci, тепер вул. Героїв УПА).

Фрагмент Кадастрової мапи 1853 р.
Фрагмент Кадастрової мапи 1853 р.

Ті самі контури двох ставків можна побачити на карті  1917 року (синій колір додано штучно).

Фрагмент карти рельєфу м. Львова 1917 року
Фрагмент карти рельєфу м. Львова 1917 року

На німецьких мапах 1940-х рр. позначено вже тільки один ставок, але важливо те, що він усе ще має природний контур. Навряд чи під кінець Другої світової війни або зразу після неї він став прямокутним. Тож помиляються ті, що пишуть про створення басейну радянською владою ще у 1939 році.

Фрагмент карти м. Львова 1943 року
Фрагмент карти м. Львова 1943 року

Ймовірно, що “геометричним” басейном він став у 1950-х роках, коли опинився на території новопосталого заводу “Кінескоп”. У Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного (ЦДКФФА) серед світлин підприємства 1954 року [1] є фотографія ставка.

Басейн з фонтаном. Фото ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Басейн з фонтаном. Фото ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Басейн з фонтаном. Фото Ретро-Львів
Басейн з фонтаном. Фото Ретро-Львів

Невеличкий відступ від теми. Дата 1954 рік викликає сумнів, скоріш за все у ЦДКФФА України фотографії різних років зберігаються у теці під назвою року заснування львівського заводу. На таку думку наштовхує те, що на деяких світлинах видно великі прямокутні кінескопи, які почали випускати на нашому заводі щойно у 1955 році [2] [3]. На заводі у Москві у 1956 р. все ще випускали круглі кінескопи і тільки починали випуск прямокутних розміром 22х29 см, тобто з діагоналлю 36 см [4]. Для порівняння: смартфон Apple iPhone 15 має діагональ екрану 15,49 см.

Крім того у СРСР в той час масовими телевізорами були КВН-49 (з круглим кінескопом, випускались у 1949-60 рр.), а дещо пізніше – з більшим екраном – Рубін-102 (з прямокутним кінескопом, випускались у 1957-67 рр.). Напрошується питання: для яких телевізорів на щойно створеному львівському заводі у 1954 р. робили великі кінескопи?

Найбільш масові телевізори у СРСР у 1950-60-х роках і продукція заводу "Кінескоп"
Найбільш масові телевізори у СРСР у 1950-60-х роках і продукція заводу “Кінескоп”

Зрештою несуттєво, якого саме року було створено басейн, головне, що він не згинув під якимось з заводських корпусів під час розбудови підприємства. Мало того, в якомусь там році “на виконання рішення компартії про забезпечення умов для культурного відпочинку трудящих” басейн був прикрашений шістьма вазами-фонтанами і скульптурою “Плавчиня”.

Перша така скульптура авторства радянського білоруського митця Ромуальда Іодко  була створена ще у 1933 р. під назвою “Стрибок у воду”. Двома роками пізніше р. Іодко створює знамениту “Дівчину з веслом”. Обидві скульптури одразу стали тиражуватись по різних містах СРСР. Коли Львів після війни потрапив до рук комуністів, вони понаставляли у місті багацько соцреалістичних скульптур, в т. ч. і “Плавчиню”.

Перша в історії скульптура "Плавчиня". 1930-ті роки, Москва
Перша в історії скульптура “Плавчиня”. 1930-ті роки, Москва

Не можна сказати, що цей басейн з фонтаном був окрасою міста, позаяк, крім працівників заводу, його майже ніхто не бачив. Ось як про нього написано в історії підприємства: “На території /…/ була розкішна зона відпочинку для заводчан із ставком, лебедями, затишними лавками та розкішною рослинністю (за спогадами багатьох заводчан, місце це було дуже романтичним: тут відбувалися знайомства, зустрічі, зароджувалися майбутні осередки суспільства)” (ПО «Кінескоп»). Для сучасних читачів треба пояснити, що “осередок суспільства” в комуністичній термінології – це родина, сім’я.

Після оголошення підприємства банкротом (1999 р.), басейн почав досить швидко заростати травою і кущами і зрештою перетворився на болото. З часом територія ліквідованого заводу почала активно забудовуватись офісними і житловими будинками. Саме у цей час можна було почистити басейн, викинути радянський скульптурний “ширпотреб” (напівзруйновану скульптуру і брутальне залізобетонне огородження), відремонтувати систему фонтанів і зберегти водойму для майбутніх жильців новобудов. Але так не сталося – екскаватор приїхав зовсім з іншою метою.

Екскаватор і "Плавчиня". Джерело: Wikimapia
Екскаватор і “Плавчиня”. Джерело: Wikimapia 

Невдовзі басейн остаточно зник. На Google Earth видно, що у 2019 р. замість зеленої плями з’явився коричневий прямокутник – майбутній котлован. А вже у 2022 р. з’явився дах нового висотного будинку.

Складно уявити, як при такій щільній багатоповерховій забудові території колишнього “Кінескопу” мешканці з дітьми будуть відпочивати в малесенькому парку площею 0,02 кв. км (обведено жовтим трикутником).

Скріншоти з Google Earth
Скріншоти з Google Earth

Цікаво, що басейн з фонтаном почив в бозі, але “Плавчиню” було врятовано! Дуже раджу почитати пост у ФБ про те, як у 2019 р. Анатолій Короленко та Vlodko Kostyrko витягли її з будівельного майданчика, а потім реставратор Роман Піх відремонтував їй ноги. До рук справа не дійшла… Але дівчина набула індивідуальності, тому що отримала ніжне ім’я Єва.

Процес порятунку скульптури. Світлини від ресторану "Re:bro" (оригінал тут)
Процес порятунку скульптури. Світлини від ресторану “Re:bro” (оригінал тут)

Процес порятунку скульптури. Світлини від ресторану “Re:bro” (оригінал тут)

Нове життя Єви. Світлини від ресторану "Re:bro"
Нове життя Єви. Світлини від ресторану “Re:bro”

Тепер можна побачити працю рятувальників у пивному ресторані “Re:bro”, де Єва почувається цілком добре – перебуває серед живих людей, переживає разом з усіма нами радощі і тривоги, вбирається до свят тощо.

Автор: Zommersteinhof

Корисні посилання:

1. 60 лет назад во Львове умели делать телевизоры. Gazeta.ua
2. Д. С. Гурлев, Справочник по электронным приборам, Киев, 1962, стр. 351.
3. “Кінескоп”. Енциклопедія сучасної України
4. Кинескопы для телевизоров. Электроламповый завод. Москва. Киножурнал Новости дня, №3, 1956 г.
5. Перші масові телевізори в СРСР (розміри кінескопів)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.