1 серпня 1927 року в місті Луцьку Волинського воєводства в родині луцького архітектора та інженера Францішека Кокеша народився син Станіслав. У майбутньому уродженець Луцька став відомим режисером численних документальних фільмів та телепередач.
Вищу освіту Кокеш здобував на режисерському факультеті Державної вищої кіношколи в місті Лодзь. Диплом про вищу освіту він отримав в 1953 році.
Кокеша вважали режисером-новатором, адже йому належали різні ноу-хау. У фільмі «Губернатор» (1965 р.), за сюжетом, божевільний професор Фогг запрошує на свою віллу приятеля і розкриває йому свої плани: за допомогою інопланетян він збирається встановити контроль над Землею. З прибульцями вчений контактує з допомогою таємничих пристроїв. Професору не вдається дочекатися вторгнення «чужих» – він гине від удару струму, а голоси з космосу виявляються лише його власними думками. У цьому фільмі Станіслав Кокеш здивував глядачів технологічними новинками, такими як звуконепроникний магнітний бар’єр, фотоелемент із записом собачого гавкоту, а також системою дистанційного відкривання воріт за допомогою пульта.
Серед режисерських робіт Станіслава Кокеша варто згадати телевізійні та документальні фільми «Передпокій Мельпомени» (1964), «Тандем» (1965) ((27-хвилинний музичний чорно-білий художній фільм про польський фортепіанний дует, що існував з 1963 по 1986 рік), «Базиліка в Лежайську» (1966), «Бернард Ладиш» (1970), «Лекція співу» (1971), «Фернандо та гуманісти» (1973), «Дача по-польські» (1976), «Четверний син» (1976), «Натхнення» (1977), «Технологія виробництва алюмінію в гуті «Конін»» (1978), «Балерина» (1980), «П’ятнадцять років минуло» (1980).
За життя робота Кокеша були відзначена на багатьох польських та зарубіжних конкурсах та фестивалях. Він отримав індивідуальні нагороди під час Edinburgh Mountain Film Festival (Шотландія, 1957), на Міжнародному конгресі наукових фільмів в Амстердамі (Нідерданди, 1957), Міжнародному конкурсі телевізійних розважальних програм в м. Монтре (Швейцарія, 1965), Конкурсі туристичних фільмів у Варшаві (1967), Музейному перегляді фільмів у Кєльце (1974).
У 1981 році вирішує емігрувати до США, там він пише і публікує свої фейлетони на сторінках газет Нью-Йорка та Лондона.
Станіслав Кокеш був автором кількох публікацій, в його доробку є цікава книга «Не лише Чаплін», яка розповідає про світ міжвоєнного комедійного кіно.
Станіслав Кокеш помер 26 червня 2015 року в місті Солт-Лейк-Сіті штату Юта, що в США.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Джерело: «Хроніки Любарта»
