Станіслав Єжи Лец повернувся до Львова

619

Два дні у Львові минули під знаком геніальності видатного львів’янина, польського поета, афориста Станіслава Єжи де Туша-Леца (літературне ім’я Станіслав Єжи Лец).

У суботу, 21 квітня, в Палаці Потоцьких відбулося обговорення міжнародному проекту „ЛЕЦ. XX століття“. Ця зустріч була особлива з багатьох причин. Звичайно, найважливіше, це те, що обговорювали творчість генія. Та важливими були й ті, хто обговорював. Найперше — це сини письменника Томаш і Ян. А також автор проекту „ЛЕЦ. ХХ століття“ російський дисидент, письменник і та правозахисник Віктор Шендерович, відомий польський журналіст, видавець, громадський і політичний діяч Адам Міхнік, український історик та перекладач Андрій Павлишин.

У межах зустрічі обговорили й нове видання збірки афоризмів Станіслава Єжи Леца „Незачесані думки“, яке вийде трьома мовами — українською, російською та польською. Принагідно видадуть і німецькою мовою. Ці геніальні думки називають літописом ХХ ст. До книги увійшло понад дві сотні світлин та ще шістдесят афоризмів, які раніше ніде не публікували — їх надав син письменника.

Ця зустріч була своєрідним ретроспективним зануренням у життя письменника. Сини ділилися спогадами про батька. Говорили зокрема й про те, що батьків геній з одного боку окрилював, а з іншого тиснув і не давав розвивати власні творчі здібності, бо завжди рівнялися на тата.

Відкриття меморіальної таблиці Станіславу Єжи Лецу у Львові

В неділю, 22 квітня, відкрили меморіальну таблицю, встановлену на будівлі, де у 1920-1934 і 1939-1941 роках мешкав — вул. Словацького,6. На таблиці вміщене фото, текст українською й англійською мовами, і один із його найцікавіших афоризмів.

— Це неймовірно, що ми вшановуємо пам’ять великого польського письменника, мислителя, філософа в українському Львові з ініціативи знаного, відомого приятеля України Віктора Шендеровича. У різний спосіб можна було відповідати на виклики тоталітарних ідеологій та режимів. Станіслав Лец відповідав через прийняття постави іронічного спостерігача, скептика, критика. Думаю, що ця урочистість тут, у Львові, це не тільки символ великого повернення Леца і його творчості, але й символ посмертної перемоги — Лец переміг, на противагу тим усім, хто отруював його життя, — наголосив Адам Міхнік.

Відкриття меморіальної таблиці Станіславу Єжи Лецу у Львові

Томаш Лец подякував Львову, що так швидко і в добрій атмосфері, без дискусій, важких тем, в толерантності до усіх народів та мов реалізували цей проект.

— Батько відчував себе більше поетом, аніж афористом. Саме в цьому будинку він створив перші свої вірші. Він був дуже дружній до людей, не мав ворогів, окрім одного — тих, хто використовує слова у фальшивих цілях. Важливо, що ми тут разом можемо показати — ці слова можуть  бути у потрібному місці, тоді будемо вірні Лецові, – розповів Томаш Лец.

Відкриття меморіальної таблиці Станіславу Єжи Лецу у Львові

Віктор Шендерович наголосив, що для нього цей день надзвичайно важливий. Бо переконаний, що його, як людину, як діяча сформували саме думки Леца.

— Якщо говорити про літературних родичів, то Лец — один із тих, хто створив моє розуміння інтелектуального гумору. Тож коли кілька років тому я приїхав до Львова і побачив, що тут нема меморіальної дошки, то з’явилася ідея — альбом із поглядом на ХХ століття через афоризми Леца. Саме тоді й визріла думка, що він має бути чотирма мовами. Бо Львів — центр Європи і в ХХ столітті це місто сім разів змінювало громадянство. Лец — львів’янин, син єврейки і австрійського графа,  писав польською, але був людиною світу. Тому саме у Львові мала відбутись презентація цього альбому. Моя мрія збулась, — акцентував ініціатор проекту „ЛЕЦ. XX століття“ Віктор Шендерович.

Довідка

Станіслав Єжи де Туш-Лец народився у Львові у 1909 році, помер у Варшаві в 1966 році. Навчався у Львівському університеті, тут дебютував поезіями, співпрацював у різних довоєнних часописах. Упродовж 1947-1966 років створив близько 5 тис. філософських парадоксів-афоризмів, об’єднаних загальною назвою «Незачесані думки», частково перекладені українською ще за життя поета його приятелем Ігорем Костецьким і опубліковані в журналі української діаспори «Сучасність». Афоризми Станіслава Єжи Леца вважаються у сучасній Європі класичними зразками жанру, публікуються щороку багатотисячними накладами.

Наталія ПАВЛИШИН

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.