“Слідами галицьких євреїв”, або вперед до музею

1
1431

Євреї оселилися у Львові ще у XIII ст., невдовзі після заснування міста, і займалися виключ­но торгівлею та ремеслами. Львів був найбільшим ремісничим осередком в Україні. Так, за переписом населення 1773 року в усій Галичині проживало 44 тисячі ремісників, з них 16 тисяч — ремісників-євреїв.

Серед найпоширеніших єврейських реме­сел були професії, які служили задоволенню потреб споживання: кравці, шевці, ткачі, кушніри, гончарі, бляхарі, різники, аптекарі, ювеліри, мідники, мило­вари, пекарі, друкарі тощо. Виробами, створеними єврейськими майстрами, користувалися не тільки євреї, але й люди інших національностей, які про­живали в Галичині.

Тора з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Тора з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Про великий пласт єврейської культури Галичини можна дізнатися якщо відвідати музей “Слідами галицьких євреїв”, що працює при всеукраїнському єврейському благодійному фонді “Хесед-Ар’є” (вул. Котляревського, 30). Музей описує історію львівських євреїв, зокрема, в ньому представлені такі розділи експозиції: “Відділ жертв НКВС та нацизму”, “Історія львівських синагог та рабинів”, “Банкіри та ремісники передвоєнного періоду”, “Єврейські госпіталі” та ін.

Друкарська машинка з буквами на ідиш з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Друкарська машинка з буквами на ідиш з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Колись музей був кімнатою, де жила єврейська родина, яка загинула в гетто, чи в концтаборі. Вони пішли… А речі залишились. І скатертина на круглому столі, над яким маленький абажурчик колись тепло і по-домашньому збирав усіх мешканців цієї маленької квартирки. І плюшева шторка на дверях, відсунувши яку можна почути звуки старої платівки з єврейською мелодією… Можна побачити старі фотографії сучасних будівель, почути цитати із творів класиків, що пов’язані з нашим містом, насолодитись музикою, написаною у Львові.

Посуд з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Посуд з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Розповісти про цікаві експонати музею погодилась його керівник Ольга Лідовська. Її екскурсія була цікавою, легкою для сприйняття і дуже інформативною. Не буду повністю переказувати всю екскурсію, а зупинюся тільки на найбільш знакових експонатах. Далі цмтую слова Ольга Лідовської.

Цдака з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Цдака з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Цдака. Така скринька була практично в кожній родині сіоністів, які були настроєні виїжджати на землю предків і будувати майбутню  державу Ізраїль. До скриньки складалися гроші, які згодом носили у відповідний центр. Зібрані кошти відправлялися тоді ще на територію Палестини і викуплялася земля, на якій потім створювалися кібуци, де селилися євреї. І ця земля на сьогодні є у державній власності, і завжди буде у державній власності, оскільки була куплена на гроші людей з цілого світу.

Чорнильниця з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Чорнильниця з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

На скриньці є напис івритом, що вона привезена з Палестини.  Знайдена вона була на вулиці Замарстинівський, під час ремонту будівельники знайшли її на горищі, принесли його нашій підопічній, а вона передала нам.

Картина Фредеріка Клейнмана «Після вистави» з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Картина Фредеріка Клейнмана «Після вистави» з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Картина Фредеріка Клейнмана «Після вистави». Це художник – карикатурист, та сценограф. Його карикатури на завсідників каварні Атляс прикрашали стіни закладу, а оформлені ним вистави можна було побачити у різних театрах Львова та інших міст. Мав цікаві роботи, але, на жаль, збереглося їх дуже мало і це один з небагатьох оригіналів, який зберігся та є доступним і його можна побачити у нас в музеї. Подарувала нам його наша підопічна. Роботу ми від реставрували, бо вона була порізана в двох місцях. Хоча пані Лідія, котра подарувала нам цю роботу казала що реставрувати не треба, бо її порізав сам художник. А сам Кляйман загинув під час повстання ткачів у Янівському таборі.

Стаканчики та пляшка фабрики Бачевіса на Песах з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Стаканчики та пляшка фабрики Бачевіса на Песах з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Стаканчики фабрики Бачевіса. Це для дітей на Песах. Звичайно, дітям вино не давали, а водичку в яку капали кілька крапель і вони так само приймали участь у пасхальному обряді. Діти обов’язково були задіяні у цьому святі, щоб знати та розуміти з дитинства з чим свята пов’язані.

Праска із зіркою Давида з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Праска із зіркою Давида з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Цікаві предмети побуту: праска із зіркою Давида – цікава тим, що окрім того, що туди треба було покласти вугілля і почекати поки вона нагріється, можна було нею помахати, щоб роздути і швидше нагріти; великий книжковий прес із зіркою Давида; машинка для виготовлення взуття, машинка для виготовлення капелюшків; друкарська машинка з буквами на ідиш.

Ключ від синагоги з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Ключ від синагоги з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Ключ від синагоги. Цей ключик купила одна із американських дослідниць, Рейчел Стівенс , котра приїжджала до Львова. Потім було зроблено 75 таких Скляних ключів, які у Міській раді вручали людям, котрі допомагають зберегти єврейську історію в Західній Україні. Скляні вони  нагадують про те, що людське життя є дуже крихким.

Ханукія – підсвічник на свято Хануки з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Ханукія – підсвічник на свято Хануки з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Ханукії – підсвічники на свято Хануки, які маю 9 свічок, вісім на кожен день свята та дев’ята від якої запалювалися всі інші. Такі ханукії були популярними та доступними.

Лампа професора Якова Хонігсман з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Лампа професора Якова Хонігсман з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Лампа. Вона звичайна, але належала професору Яківу Хонігсман, котрий працював у Львівській політехніці, а також був одним з перших краєзнавців,що досліджував тему Голокосту у Львові, написав багато книжок, досліджуючи історію євреїв Львова та регіону. Під цією лампою було багато написано.

Копії театральних афіш з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Копії театральних афіш з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Копії театральних афіш, довоєнний період, 1940-і роки, коли уже був змішаний театр – львівський театральний колектив, привезений для підсилення колектив з Дніпропетровська, і дуже багато біженців з Польщі. В кожного з них була своя театральна школа і потрібно було це все звести до купи,  щоб могли разом працювати.   Цікаво те, що афіші українською мовою та ідишем.

А цей експонат, що його тримає в пуках Ольга Купчинська-Лідовська, спеціально називати не буду. Ви можете спробувати відгадати його призначення, а можете завітати до музею і дізнатися набагато більше.

Загадковий експонат з експозиції музею "Слідами галицьких євреїв"
Загадковий експонат з експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”

Це далеко не всі експонати музею,  і навіть не найцікавіші.  Експозиція поповнюється мало не щодня, адже хорошою традицією єврейської культури є жертовність і ця жертовність стосується всього. Тому музей уже не поміщається в маленькій кімнаті і потроху перебирається ще й у сусідню. Адже жертвують усі, навіть ті, хто сам має дуже мало. То ж до зустрічі уже в оновленій експозиції музею “Слідами галицьких євреїв”, що працює при всеукраїнському єврейському благодійному фонді “Хесед-Ар’є” (вул. Котляревського, 30).

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

1 коментар

  1. Mam nadzieję, że Rada Miejska zorganizuje kiedyś muzeum kultury lwowskich Żydów i te eksponaty znajdą swoje godne miejsce, a także znacznie cenniejsze, które kiedyś trafią na ekspozycję.

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.