Понад три сторіччя тому, 1714 року, розпочав свою діяльність монастир та шпиталь під опікою святого Вінсента де Поля, заснований сестрами ордену Милосердя (шаритками) на схилах Замкової гори у Львові.
![Корпус колишнього монастиря і дому убогих під опікою св. Вінсента де Поля на вулиці Кривоноса. Фото наших днів](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/148-900x675.jpg?resize=696%2C522)
Центральний комплекс чималого згромадження, що об’єднувало заклади “порятунку і опіки” у Бурштині, Бродах, Роздолі тощо, складався з кількох будівель на давній вулиці Театинській (нині вулиця М. Кривоноса), всі вони збереглись донині, хоча є пошкодження та втрати… Окрім монастиря та шпиталю тут знаходились каплиця та аптека, пізніше, внаслідок касаційної реформи 1783 року, з’явились школа, охронка (дошкільний заклад), сиротинець та притулок для убогих.
![Дім убогих святого Вінсента де Поля. Поштівка, поч. XX ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/233-900x669.jpg?resize=696%2C517)
Сиротинець було облаштовано у колишньому костелі святого Казимира та названо на його честь. Документи демонструють, що у середині XIX ст. на потреби 60 сиріт витрачалось 3 тисячі крон на рік…
У 1857 році до комплексу додається господарський будинок, виконаний за проектом Вінцента Равського-старшого, за три роки по цьому зведено стайню, возівню та невеликі будинки для челяді за проектом Йозефа Фрома.
![Святий Вінсент де Поль, патрон закладу на Театинській](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/329-711x900.jpg?resize=696%2C881)
За довгу історію споруди комплексу неодноразово перебудовувались. Талановитий архітектор Альфред Каменобродський у 1879 році додає до споруди шпиталю другий поверх. На його фасаді близько 1890 року з’являється скульптурне зображення патрона закладу – святого Вінсента де Поля, ймовірно, роботи Антонія Попеля.
![Скульптурне зображення Вінсента де Поля на фасаді шпиталю. Фото наших днів](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/429-691x900.jpg?resize=691%2C900)
Станом на середину XIX сторіччя згромадження вже налічувало 14 осередків та 127 сестер милосердя. Продовжувалась й розбудова – 1911 року архітектори Опольський та Кендзерський зводять додаткову будівлю для дому убогих.
У 1858 році при згромаджені відкрито Товариство сестер Милосердя святого Вінсента де Поля – найстаріше благодійне товариство у Львові. Відомою є провідна роль Софії Бадені, дружини намісника Галичини, у його діяльності. Зокрема, у одній з посвят Софія отримує титул Мати убогих…
![Посвята від Товариства сестер Милосердя Софії Бадені титулу Матері убогих. Др.пол. XIX ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/526-900x546.jpg?resize=696%2C422)
Після II Світової війни монахинь було виселено. Монастирський комплекс реформатів використовувався як жіноча трудова колонія для малолітніх, а шпитальні приміщення належали Школі міліції (нині Львівський державний університет внутрішніх справ). Від 1980-х років увесь комплекс споруд належав МВС СРСР, а в часи незалежності України використовується Університетом внутрішніх справ.
Використані джерела :
http://www.cracovia-leopolis.pl/ , http://kuriergalicyjski.com/ , http://uk.wikipedia.org/