Відразу після проголошення Незалежності України у Львові розпочався процес декомунізації та повернення вулицям історичних назв. У центрі стародавнього Львова є вулиця Сербська, яка з’єднує площу Ринок з площею Соборною. Дивно, але вона до сьогодні носить назву, надану їй у 1944 році рішенням Львівського Місткому Компартії, за пропозицією радянського військового коменданта Львова.
Причиною такого рішення була назва, яку в 1941 році стародавній вулиці Шкотській (Шотландській) надали німецькі окупанти Львова – Хорватська (Kroatengasse), оскільки Незалежна Хорватська держава була союзником Німеччини, а шотландці навпаки мужньо воювали в лавах Британської Армії проти нацистів на всіх фронтах від Британських островів до Африки.
![Вулиця Сербська у Львові, фото 2017 року.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/shcot01.jpg?resize=696%2C464)
Напевно, мотивацією рішення комуністичного керівництва Львова не повертати вулиці стару довоєнну назву, українською вона повинна була би мати назву Шотландська, а надати вулиці нову назву Сербська (серби ніколи не проживали у середньовічному Львові) була активна військова діяльність сербського комуністичного загону під керівництвом серба – комуніста Олеки Дундича в Україні у 1918 -1920 роках проти армії УНР, а також те, що сербська комуністична армія під керівництвом Йосипа Тіто в той час вважала своїм верховним головнокомандуючим Йосипа Сталіна. До речі, одночасно з появою у Львові вулиці з новою назвою Сербська, рішенням Львівського Місткому Компартії одна із вулиць старовинного Львова змінила давню назву на вулицю Олеки Дундича (з 1991року вулиця Анатолія Вахнянина).
Відомо, що з XVI століття у Львові неподалік від вулиць, що носили назви національних громад Львова, а саме Вірменської, Староєврейської, Руської (Української) була вулиця з польською назвою – Шкотська (Шотландська). Без екскурсу в історію неможливо зрозуміти появу у Львові такої назви вулиці та серед мешканців Львова представників шотландського народу.
![Герб Королівства Шотландія](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/1280px-Royal_Coat_of_Arms_of_the_Kingdom_of_Scotland.jpg?resize=696%2C674)
З архівних документів XVI- XVII століть стає відомо, що багато шотів (укр. шотландців, польською Skoскa) в часи правління польських королів Сигізмунда III та Владислава IV служили в армії Польського королівства.
З другої четверті XVII століття значно зросла чисельність шотландців, які перебралися на терени Польського королівства і, зокрема, в Галичину. Пояснення цьому ми можемо знайти в конкретних подіях англо – шотландської історії. Після втрати Незалежності Шотландією,особливо при англійському королі Карлі І (1625 – 1649), почалися утиски з боку англійського уряду проти шотландської мови, національних традицій та національної церкви, що змусило шотландців покинути свою Батьківщину. Однією з країн, яка особливо була прихильною до вигнанців було Польське королівство.
![Вулиця Сербська у Львові, фото 2017 року.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/shcot02.jpg?resize=696%2C464)
В архівних документах тих часів шоти (шотландці) згадуються в двох абсолютно несхожих видах діяльності, а саме – у військовій справі, а також у господарській, як вмілі ремісники та успішні торгівці галантерейним крамом. Про наявність шотів у Львові згадує у своєму латино мовному рукописі «Leopolis Triplex» («Потрійний Львів») відомий Львівський бургомістр та історик Балтазар Зиморович. В архівних документах 1620 років серед купців, які торгували у Львові товарами, виробленими у Німеччині, Голландії, Франції, згадуються купці шоти. Згідно Статуту Польського Сейму 1563 року купцям – іноземцям, які не мали постійного місця проживання, було заборонено вести торгівлю в містах.
Шоти – купці та ремісники, які вирішили заселитися у Львові, викупили у Львівського магістрату земельні ділянки і започаткували вулицю, яка з часом отримала назву Шкотська (Шотландська). Одним із доказів існування у Львові шотландської громади, окрім архівних даних, можуть слугувати непоодинокі знахідки під час археологічних розкопок у Львові невеличкої мідної монети, подвійного шотландського пенні 1632-1633 років із зображенням квітки звичайного будяка – герба Шотландії.
![Вулиця Сербська у Львові, фото 2017 року.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/shcot03.jpg?resize=696%2C464)
Деякі радянські історики доказували, що назва вулиці пов’язана не з проживанням у Львові шотів (шотландців, анг. Scots), а виникла через продаж у самому центрі Львова великої рогатої худоби (руською – скот), вочевидь ці «історики» добре знали історію КПРС, а погано всі інші мови …
З архівних документів та старовинних гравюр і малюнків відомо, що торгівля худобою провадилася за міськими мурами, в першу чергу на ярмарку, який відбувався на великій галявині під Святоюрською горою.
![Вулиця Сербська у Львові 19 серпня 1997 року. Фото М.І.Жарких. Негатека, № 928-28.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/928-28.jpg?resize=696%2C452)
На згадку про давніх львівських міщан – шотів (шотландців) на початку XX століття на вулиці Академічній (проспект Шевченка) неподалік від головного корпусу Університету відкрилася кав’ярня під назвою «Шкотська» ( Шотландська), що стала улюбленим місцем застіль представників Львівської математичної школи. Саме в ній була створена відома в наш час усій Світовій науковій спільноті “Шотландська книга“ зі Львова.
Відновлення історичної назви вулиці в сучасному українському правописі – Шотландська, повинно мати за мету позбутися наслідків тоталітарних режимів, а також, на сьогодні, необхідно враховувати політичну складову для позитивного рішення цього питання.
![Вулиця Сербська у Львові, фото 2017 року.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/shcot04.jpg?resize=696%2C464)
Уряд Великої Британії рішуче засудив анексію Криму та війну на Сході України, яку розв’язала путінська Росія, а вільнолюбні шотландці неодноразово проявляли повну солідарність з героїчним Українським Народом. В Шотландії проводилися багаточисленні мітинги солідарності, збиралася й неодноразово передавалася в Україну гуманітарна допомога.
Ніякої підтримки не отримав Український Народ від Сербії, а навпаки деякі серби, духовні нащадки червоного командира, ката Українського Донбасу – серба Олеки Дундича, воюють проти Незалежної України в складі Сербської Дружини на теренах так званої ДНР «допомагаючи» російським найманцям вбивати українських воїнів та мирне населення.
![Перехрестя вулиць Боїмів (нині Староєврейської) та Сербської. Акварель А. Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/09/akvarel9.jpg?resize=696%2C890)
Сподіваюсь, що громадськість Львова підтримає ініціативу про перейменування назви вулиці Сербська на Шотландську.
Марко СІМКІН
дослідник історії та культури Середньовічного Львова, журналіст – міжнародник та громадський діяч, прямий нащадок шотландського лицаря Джеймса Сімкіна (knigt James Simkin).
чудова пропозиція!
Родовід прямого нащадка шотландського лицаря в студію!
🙂
Можна побачити джерела в яких вказано , що Сербська до другої світової була Шкотською?
До 1871 року, так частина вулиці називалась Шкотською, але не 1939. “…Serbska, biegnie od Rynku do ul. Wałowej, nazwana na pamiątkę kupców serbskich, mieszkających w XVI i XVII w. w tym rejonie. Do 1871 r. jej odcinki nosiły nazwy Szkocka i Różana. Przy tej drugiej były zabudowania żydowskie, odkupione w 1638 r. przez Karmelitów, którzy zamierzali zbudować tu klasztor, jednak mieszkający wokół Żydzi nie dopuścili do tego.”
http://www.cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=slownik&id=377
Чудова розповідь, від якої просто захоплює дух! Я вчора йшла цією вулицею і просто чула звуки волинки і запах віскі!)))
А відколи це “квітка звичайного будяка – герб Шотландії”. Будяк (він же чортополох, татарник колючий, реп’ях колючий, чертогон ) є тільки одним із символів Шотландії.
Вулиця Шкоцька була до 1871 року, у 1871 — вулиця Шкоцька і Ружанцова обєднані у вулицю Сербську. Правда вулиця називалася трохи по іншому, німецькою Serbengasse, польською ulica Serbynska, а українською — вулиця Сербинська. З 1919 року ulica Serbska, з цього часу так і називається за вийнятком 1941–1944 років, тільки перекладена на українську.