«Щоб таких організаторів, таких залізних людей було у нас хоч тисячка!», або як відзначали 70-річчя Івана Боберського у Галичині

309
«Щоб таких організаторів, таких залізних людей було у нас хоч тисячка!», або як відзначали 70-річчя Івана Боберського у Галичині

2013 рік Львівською обласною радою проголошено Роком Івана Боберського у Львівській області. З цієї нагоди було проведено низку урочистостей і заходів.

Зокрема, у Львівському державному університеті фізичної культури вшановано «Батька українського тіловиховання» в рамках V Олімпійського тижня 23–27 вересня 2013 р. (один день олімпійського лекторію був тематично присвячений Іванові Боберському), вручено Почесні відзнаки імені Івана Боберського (голові спортивної комісії Світового конгресу українців Ларисі Брабаш-Темпл (№ 0004) і співрозпорядникам Фонду Володимира Кузя Вірі Маланчій і Богданові Колосу (№ 0005)), виданно спеціальну друковану продукцію (листівку «Рік Івана Боберського у Львівській області. З нагоди 140-річчя від дня народження Батька українського тіловиховання» та спецвипуск газети «Країна спорту»), 26 листопада проведено урочисту академію та ін.

Іван Боберський. Світлина з автографом. Вінніпег, 31 квітня 1932 р. З приватного архіву Романа Метельського (м. Львів).
Іван Боберський. Світлина з автографом. Вінніпег, 31 квітня 1932 р. З приватного архіву Романа Метельського (м. Львів).

Загалом більшість заходів Року Івана Боберського на Львівщині були спрямовані на популяризацію цього імені в Україні та поза її межами. Однак, у виступах та публікаціях доповідачі та автори жодним словом не згадали про те, що в далекому 1943 р. у Галичині відзначали 70-річчя від дня народження Івана Боберського, а період з 14 серпня 1943 р. і до червня 1944 р. було оголошено Роком Івана Боберського. З огляду на такий стан справ про цю малознану сторінку українського тіловиховання підготовлено дану публікацію.

Упродовж 1920–40-х років вдячні вихованці Івана Боберського, насамперед українські гімназисти і змагуни, започаткували відзначення днів його народження. Зокрема, знаковими подіями громадського рівня стали святкування 50-річчя та 60-річчя Івана Боберського, організовані львівським товариством «Сокіл-Батько». З нагоди 50-річчя від народження «Батька українського тіловиховання» у Львові було створено спеціальний фонд імені Івана Боберського, кошти з якого йшли на «переведення в життя ідеї Вчителя а саме: на закупно українського майдану у Львові і фахове образування нового покоління січово-сокільських робітників. Віримо, що за нашим кличем поспішать не лиш Його ученики, але члени УГА і всі громадяне, які відносяться з признанням до Його праці». Подібні святкування проводилися й у інших містах та селах Галичини. У червні 1934 р. у Тернополі відбулися академія на честь Івана Боберського, а також спортові змагання і фестин на сокільській площі. У червні 1934 р. у Станиславові (тепер місто Івано-Франківськ) в салі «Сокола» уряджено сокільську академію на честь професора Івана Боберського. 60-річчя від дня народження Івана Боберського «з великим признанням для Ювилята» відзначив Союз українського сокільства за кордоном (СУСЗАК).

Фотографії та карикатури (за словами Івана Боберського – викривулі) з діяльності Івана Боберського в роки Першої світової війни в Головній українській раді (ГУР), Загальній українській раді (ЗУР) та Українській бойовій управі легіону Українських січових стрільців неодноразово експонувалися на різноманітних виставках, зокрема, на «Виставі стрілецьких памяток» у Національному музеї у Львові упродовж 23 грудня 1934 – 31 січня 1935 р. та «Виставі воєнних памяток» упродовж 17 травня – 7 червня 1936 р. у Тернополі.

Старшина «Сокола-Батька» з нагоди уродин «Учителя» (Івана Боберського) неодноразово організовувала Окружні сокільські свята в Галичині. Показовим було святкування 11 серпня 1935 р. у селі Малковичі, поблизу Перемишля, у якому взяли участь сокільські осередки з Дуньковичок, Гнаткович, Дрогоїва, Трійчиць і Заболотець і члени гуртка «Рідної школи» з Валяви. Частина прибутків від святкування була передана для викупівлі землі під руханково-спортову площу «Сокола-Батька» («Український Город») у Львові.

Особливо урочисто у Львові відзначили 70-ліття Івана Боберського. До цієї дати Референтура тіловиховання Українського центрального комітету (УЦК) у Львові (єдина легальна громадська установа з центром у Кракові, що в 1939–1945 рр. відстоювала перед нацистськими окупаційними органами Генеральної губернії інтереси українського населення) 28 червня 1943 р. проголосила Рік Івана Боберського, що розпочинався 14 серпня 1943 р. і мав завершитися червнем 1944 р. У комунікаті Референтури тіловиховання 8 серпня 1943 р. наголошувалося: «1. В дні 14 серпня ц[ього] р[оку] припадають 70-і роковини народин батька українського тіловиховання, проф[есора] Івана Боберського. Всі клюби і тіловиховні гуртки та підреферентури тіловиховання пришлють привіти для проф[есора] [Івана] Боберського до 12 серпня ц[ього] р[оку] на адресу Референтури у Львові, Семинаріюмштр[ассе] 18/1. На ту саму адресу просимо присилати грошеві датки на фонд ім[ені] проф[есора] І[вана] Боберського, призначений на вишкіл учителів тіловиховання. 2. Всі клюби і тіловиховні гуртки пришлють до 10 серпня ц[ього] р[оку] знимки, які ілюструють їх працю. Знимки признач[е]ні на тіловиховну виставу, тому їх треба підписати і описати».

Протягом Року Івана Боберського усі краєві спортові заходи присвячувалися ювілярові. Це сприяло пожвавленню діяльності спортивних товариств і гуртків на місцях, в кожному містечку та селі планувалося побудувати спортивні майданчики, упорядкувати стави, навіть (!) побудувати басейни та туристичні будинки. Для здійснення цих планів при Референтурі тіловиховання було створено Діловий комітет, до якого увійшли провідні фахівці з фізичного виховання і спорту.

У межах Року Івана Боберського було оголошено конкурс на кращі картини, різьблені вироби, новели, поезії, статті, реферати та маршові композиції тіловиховної тематики (реферати і статті мали бути написані, враховуючи афоризми і гасла Івана Боберського). Усі бажаючі мали зголоситися до 1 листопада 1943 р. Референтура тіловиховання УЦК видала спеціальний комунікат, яким звернулася до меценатів українського спорту, українського громадянства, українських установ і підприємців з проханням фундувати нагороди та грошові датки на змагання з різних видів спорту, а також на стипендійний фонд імені професора Івана Боберського для вишколу вчителів тіловиховання. Надсилати гроші жертводавцям пропонували у Фінансовий відділ УЦК за адресою: Львів, вул. Паркова, 10.

Упродовж 14–18 серпня 1943 р. у Львові відбулося декілька святкових заходів, у яких взяли участь як доповідачі учні та послідовники Івана Боберського. Серед них варто окремо згадати Олександра Тисовського (тема доповіді «Проф. Боберський як Батько українського тіловиховання»); Адама Антоновича («Інформації про теперішній стан у тіловихованні»): Михайла Тріля («Статистика», «Назовництво»); Тимоша Білостоцького («Психологічні і педагогічні моменти в тіловихованні», «Позашкільне тіловиховання»); Ореста Лисинецького («Хибні моменти у праці й поглядах на тіловиховання в нашому минулому»); Йосифа Козачка («Тіловиховання в інших народів»); Романа Левицького («Музика і рух»); Ростислава Єндика («Фізичний тип українця»); Івана Ілечка («Відзнака фізичної вправності»); Едварда Жарського («Види пропаганди»); Дарію Сіяк («Масова участь жінки в тіловихованні – вимога часу»); Ярослава Благітки («Кадра поучників»).

Спецвипуск студентського часопису Львівського державного університету фізичної культури «Країна спорту», виданого з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Боберського. Львів, 2013 р. З книгозбірні Андрія Сови (м. Львів).
Спецвипуск студентського часопису Львівського державного університету фізичної культури «Країна спорту», виданого з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Боберського. Львів, 2013 р. З книгозбірні Андрія Сови (м. Львів).

14 серпня 1943 р. у Львові відбувся краєвий з’їзд тіловиховних референтів. Окрім урочистої академічної частини, до програми входили показові руханкові вправи молоді: «тіловиховні заняття без руханково-спортового приладдя (керівник Степан Гайдучок), показові приладові змагання та показові виступи із вправами жінок». На адресу Референтури тіловиховання надійшло сотні листів і телеграм з побажаннями для Івана Боберського, зокрема від УЦК, Військової Управи, товаришів і учнів, спортових клубів («Україна», «УССК», «Сян», «Скала») та ін.

Про перше свято з нагоди 70-ліття Івана Боберського, яке відбулося 14 серпня 1943 р. у рухівні «Сокола-Батька» на вул. Руській, 20, «Краківські вісті» писали: «Українське Тіловиховне Товариство І у Львові влаштувало святочний звіт усіх своїх членів, члениць і юнацтва у своїй рухівні в дні 14 серпня ц[ього] р[оку], щоб влаштувати 70-літні роковини народження проф[есора] Івана Боберського. Провідник товариства м-р С. Дицьо в коротких словах згадав про діяльність ювілята та про наслідки його праці серед українського загалу. З черги відділ юначок виконав збірку вільноручних вправ «Розвій» (укл[аду] В[олодимира] Тихоліза). Юначка Заганяч виголосила вірш «В роковини». На закінчення відділ юначок виконав 2 танки: «Гопак» і «Козачок». Відспіванням сокільського гимну закінчено цей перший вечір у честь проф[есора] [Івана] Боберського». На другому святі, яке на честь Івана Боберського організував УСК «Тризуб» у Львові, було зібрано 1 тис. золотих у фонд імені Івана Боберського. Протягом наступних місяців надходили гроші від інших товариств та осіб: від УСК «Пробій» (Городенка) – 500 золотих, від гуртка молоді (Чернятин) – 100 золотих, гуртка молоді (Вікно) – 150 золотих та ін. На відзначення 70-ліття Івана Боберського упродовж 1943 р. святкові заходи відбувалися в різних населених пунктах Галичини.

Запрошення на Урочисту Академію з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Боберського. Захід відбувся 26 листопада 2013 р. у головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури. З приватного архіву Андрія Сови (м. Львів).
Запрошення на Урочисту Академію з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Боберського. Захід відбувся 26 листопада 2013 р. у головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури. З приватного архіву Андрія Сови (м. Львів).
Запрошення на Урочисту Академію з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Боберського. Захід відбувся 26 листопада 2013 р. у головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури. З приватного архіву Андрія Сови (м. Львів).
Запрошення на Урочисту Академію з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Боберського. Захід відбувся 26 листопада 2013 р. у головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури. З приватного архіву Андрія Сови (м. Львів).

Україномовні часописи передруковували статті, замітки, афоризми Івана Боберського, публікували матеріали, присвячені ювілярові. Український щоденник «Краківські вісті» розмістив на своїх сторінках чимало публікацій про «Батька українського тіловиховання», спортивні змагання, приурочені до його ювілею. В одній з них, за 12 серпня 1943 р., редакція газети зазначила: «Тепер проф[есор] [Іван] Боберський живе як емігрант в далекому Тржічі, недалеко Трігляву, і надальше з напруженням слідкує за працею українського тіловиховання». В іншому дописі невідомий автор під криптонімом «В. Б.» зауважив: «Багацько разів чув я між знайомими висказ: – Щоб таких організаторів, таких залізних людей було у нас хоч тисячка!».

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  2. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.