Вже кілька тижнів проминуло з того часу, як на шпальтах Фотографій Старого Львова з’являлися нові збірки світлин Юліана Дороша. І ось сьогодні чергова десятка невідомих світлин Замарстинова 1961 року компенсує поціновувачам довге чекання.
Одразу впадають в око обрамлені рівненько посадженими деревами шляхи. В літній час дерева заховають від спеки в тінистій прохолоді перехожого. А взимку стримають снігові намети.
А ще виглядають дуже гарно і романтично. Мабуть мандрівка такими шляхами залишала незабутні враження. А художники, в тому числі і світливці, завжди мали нагоду скористати з гарного кадру.
Вода в навколишній потічках настільки чистенька, що часом її дуже важко побачити. Потічки ще вільно біжать на поверхні, а не заховані в підземних бетонних трубах міських колекторів.
Чомусь трамвайні зупинки старого Львова були дуже гарними. Здається така мала архітектурна форма не мала б бути шедевром, але не бути стильною вона просто не могла. Зараз якось не так.
І знову притока однієї з колишніх львівських річок. Досить повноводна як на жовтень. Навіть порядній качці є де пірнути.
Навіть під товстим шаром радянського бруду видніється елегантна австрійська бруківка. Пережила вона радянську владу, а от… наш час не зуміла.
Сентиментальні, майже сільські пейзажі завжди були характерною ознакою цієї дільниці.
А ця капличка, ніби привид гарного минулого, на узбіччі за огорожею тихо чекає своєї сумної участі. Але і на той час змушувала зупиняти погляд непересічних львівських світливців.
Маю надію ви теж відчули цей романтично-тремтливий дух старого Замарстинова? Це добре, адже за тиждень продовжимо. Дочекайтеся.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Фото 6 – це кільцева зупинка трамвая колишнього №4 зараз №9 на вул. Замарстинівській колись вагони трамваїв були двохкабіні типу Шанок, а трамваї заї’джали до тупіка. А звортне кільце збудували чи у 1960-х чи 1970-х роках під час реконструкції вул. Замарстинівській.