Ростислав Бабич – відомий диригент з Рівного

127
Ростислав Бабич – відомий диригент з Рівного

Коли основним носієм інформації в наших домівках було радіо, яке ми називали “брехунцем”, і знали усі програми, які воно нам дарувало, особливо чекали на трансляцію музичних програм, де звучали улюблені пісні і мелодії. Пам’ятаю, як часто диктор оголошував: “Грає естрадно-симфонічний оркестр Українського телебачення і радіо під орудою Ростислава Бабича”.

Сім’я Бабичів Валентина Іларіонівна, Олексій , Ростислав і Наталка
Сім’я Бабичів Валентина Іларіонівна, Олексій , Ростислав і Наталка

Народний артист України диригент, композитор і педагог Ростислав Олексійович Бабич народився в Рівному в 1937 році. Тут минули його дитячі та шкільні роки. Вже потім за покликом свого музичного обдарування він поїхав на навчання спочатку до Львова, потім до Києва, розпочав свою музично-педагогічну кар’єру в Тернополі. Зрештою в Києві одержав найбільше визнання. У столиці й нині мешкає артист і вже не так часто приїжджає у місто свого дитинства. Близька родина Ростислава Бабича, його рідна сестра Наталія Олексіївна нині мешкають у Рівному. У родинному архіві зберігають світлини з життєпису свого відомого брата і теплі спогади про нього.

Майбутній відомий маестро - Ростислав Бабич, 1937 р.
Майбутній відомий маестро – Ростислав Бабич, 1937 р.

Двоюрідний брат музиканта Ігор Олександрович Окопний, який мешкає в Рівному, був не лише близький з ним за родинним корінням, а й вірним другом з дитинства.

Адже вони – ровесники і їх дитячі роки минули на одній вулиці – Литовській, в одному будинку. Будинок Окопних-Бабичів стояв на місці нинішнього Будинку урочистих подій, що на проспекті Миру, 14.

Сестра Ростислава бабича Наталка, 1951 рік
Сестра Ростислава бабича Наталка, 1951 рік

“Мама Ростислава Валентина Іларіонівна (в дівоцтві Окопна) – моя рідна тітка, молодша сестра мого батька, – розпочинає свої спогади про брата Ігор Окопний. – Його батько Олексій Никифорович Бабич був родом із села Півче Здолбунівського району. Це була проста роботяща сім’я. Батько працював заготівельником в артілі “Більшовик”, а мама була берегинею домашнього вогнища”.

Ростислав Бабич, 1951 рік
Ростислав Бабич, 1951 рік

Із розповіді Ігоря Олександровича дізнаємось, що в цій сім’ї завжди цінувалася українська культура, театр, книга. Мама любила музику Рахманінова і розповідала про своє знайомство з племінниками цього великого композитора, які свого часу жили в Рівному. Було в цієї жінки захоплення – вона власноруч виготовляла штучні квіти з паперу, які потім вмочала в розплавлений віск, і вони ставали, мов живі. Згадаймо, що ще довгий час після війни, аж до 1970-х років, це був поширений декор у наших домівках.

Ігор Олександрович Окопний, 1957 рік
Ігор Олександрович Окопний, 1957 рік

Сім’я Бабичів була доволі набожною, і, за спогадами пана Ігоря, в їхньому домі висіли на стінах ікони і картини з зображенням янголів. “Ростик деякий час прислуговував у Свято-Успенській церкві, поруч з якою ми жили, – згадує Ігор Окопний. – Тоді священиком був Михайло Носаль, якого дуже любила і поважала рівненська громада.

одружжя Бабичів – Валентина Іларіонівна і Олексій Ничипорович, 1936 рік
одружжя Бабичів – Валентина Іларіонівна і Олексій Ничипорович, 1936 рік

На коляди ми з братом виготовляли Різдвяну зірку і ходили з нею колядувати. На Великдень дзвонили в церковні дзвони, палили багаття біля храму, бились крашанками. Бабичі – це була дуже добра родина. Мій батько був на фронті, то батько Ростика мені був за рідного. У дядька Олексія теж було своє захоплення – він любив різну техніку. Це з ним ми потайки через радіоприймач “Філіпс”, який в них був, вечорами слухали “Голос Америки” і радіо “Свободу”. У них я вперше побачив телевізор. На жаль, Олексій Бабич хворів, важко ходив і рано помер”.

Під час одного зі свят, юний служка Ростислав Бабич (перший праворуч у другому ряду)
Під час одного зі свят, юний служка Ростислав Бабич (перший праворуч у другому ряду)

Із спогадів про дитинство виринає і дуже тривожний випадок. Таке часто траплялося з дітьми повоєнних часів. “Ростик знайшов у нашому городі запал протитанкової гранати, – пригадує пан Ігор. – Витягнув чеку, і та пружина в його руці стала розправлятись. Я був поруч і гукнув йому: “Кидай!”. Він кинув. Стався вибух. Ми стояли злякані, а наші мами, що вискочили з хати, стояли німі і бліді. Тож, можливо, моє “кидай” і врятувало для України такого талановитого музиканта”.

Ростислав Бабич з улюбленим акордеоном
Ростислав Бабич з улюбленим акордеоном

Ростислав Бабич навчався у Рівненський школі № 2, яка в той час розміщувалася в будинку, де нині управління освіти (Соборна, 30). Його однокласником і шкільним другом був майбутній ректор Рівненського державного педагогічного інституту Борис Колупаєв. Захоплювався в шкільні роки Ростислав спортом – плаванням і акробатикою. Брав участь в обласних змаганнях, стрибав із десятиметрової вишки в басейн, що був неподалік Басівкутського озера. Але музика, яка потроху проростала з його душі, перемогла. Коли ж батько купив синові акордеон, він вже не розлучався з цим інструментом.

Абсолютний слух і наполегливість швидко дали гарні результати, і юного Ростислава в Рівному навіть запросили грати в ресторанному оркестрі.

Ростислав Бабич за роботою
Ростислав Бабич за роботою

Талант шліфувався спочатку у Львові в музичному училищі, пізніше – у Львівській консерваторії, яку він закінчив у 1962 році і за направленням поїхав на викладацьку роботу до Тернопільського музичного училища ім. Крушельницької.

Ростислав Бабич у Криму
Ростислав Бабич у Криму

Саме в Тернополі він зустрів свою майбутню дружину Дану, яка була актрисою театру і кіно. Через три роки талановитого музиканта запросили до Києва, де він сім років працював головним диригентом Українського ансамблю “Балету на льоду”.

Ростислав Бабич, 1956 рік
Ростислав Бабич, 1956 рік

У столиці Ростислав Бабич закінчив Київську консерваторію. Головним диригентом естрадно-симфонічного оркестру Українського телебачення і радіо став у 1975 році. Знаний і шанований серед мистецького бомонду Ростислав Бабич подарував шанувальникам естрадно-симфонічної музики майже п’ять тисяч музичних творів українських та іноземних композиторів. Він допоміг багатьом талановитим українським виконавцям багатогранно і успішно реалізуватись у творчості. Серед них були молоді співаки Алла Кудлай, Віктор Шпортько, Василь Бокоч та інші. Маестро був близько знайомий і з Володимиром Івасюком.

Ростислав Бабич, 1958 рік
Ростислав Бабич, 1958 рік

Не залишав музикант і викладацьку роботу. Він – професор Київського університету культури і мистецтв, працював завідувачем кафедри естрадної музики. Неймовірно наполегливий і працьовитий, всебічно обдарований музикант не лише доносив слухачеві музику інших авторів, а й сам писав пісні на власні слова, яким так само давав крила.

Ростислав Бабич, Тернопіль, 2008 рік
Ростислав Бабич, Тернопіль, 2008 рік

У 1980-і роки Ростислав Бабич приїжджав до Рівного зі своїм оркестром, і глядачі прийняли виступ вже знаменитого земляка, як чудовий подарунок рідному місту. Розповідають, що після концерту зайшли до нього в гримерку, щоб привітати, а коли обняли, то відчули, що в нього сорочка була в квач мокрою. Ось така вона праця диригента!

Галина ДАНИЛЬЧУК

Джерело: РівнеРетроРитм

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.