З приходом весни наші комунальні служби знову взялися за ремонт доріг у Львові. Першою їх жертвою стала ділянка дороги від пам’ятника Тарасу Шевченку до вулиці Лесі Українки. Так, мова йде про цю скандально відому ділянку, через яку чубилися наша Міська Рада і наш горе-мер.
Дуже хочеться вірити, що після ремонту ця дорога прослужить ще хоча б нашим дітям, а не стане черговою ямою, в яку наші чиновники закопують гроші. Адже ця частина сучасного проспекту Свободи почала формуватися ще в далекому 1772 році коли почали розбиратися львівські оборонні мури, які на той час перебували у жалюгідному стані. На цей час тут знаходився лівий берег Полтви, який до ліквідації укріплень був болотистою місцевістю, на якій стояли де-не-де невеликі будиночки жителів передмістя і лепрозорій.
Вже до 1800 року вальні укріплення були переплановані, і тут сформувався бульвар з рядами тополь і пішохідною алеєю вздовж Полтви. Вже з початку XIX століття прогулянки бульваром стали модними, на ньому з’являються кіоски.
А в 1887–1888 інженер Вацлав Ібіанський накрив Полтву бетонними склепіннями в районі бульвару, а нові насадження дерев і квітів розробив проектувальник Стрийського парку Арнольд Рьорінґ і сучасний проспект Свободи став набирати обрисів, які ми можемо спостерігати зараз.
Остаточно сформувало проспект завершення будівництва Міського театру (зараз — Львівська опера) в 1900 році і перспективний вигляд на новий театр став одним з найпривабливіших у львівському урбаністичному ландшафті.
Якщо вам цікаво, що відбувається в Україні і в нашому місті, тоді зайдіть на Дивись.info тут завжди свіжі новини.
