Її називають нав’язливою, неоковирною, набридливою, агресивною, іноді — неправдивою і маніпулятивною… Реклама нині всюди. І як без неї обходилися якихось 100 років тому? Утім, виявляється, що й тоді реклами було чимало. Щоправда, вимоги до її розміщення були суворіші.
![Історичну будівлю колишньої головної синагоги на Замковій обліпили прибудови і вивіски](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/3-Kolishnya-golovna-sinagoga-na-Zamkoviy-obrosla-pribudovami-i-viviskami-900x622.jpg?resize=696%2C481)
Хто і коли почепив першу вивіску-оголошення про товар чи послугу в Рівному, нині складно сказати, але з тих пір реклама, поступово вдосконалюючись, стала постійною супутницею нашого життя. Від тих часів, коли крамарі голосно виголошували закличні приповідки і хапали за поли перехожих, затягуючи до своїх крамниць, до сучасних цивілізованих способів рекламування минули століття. Утім, з огляду на те, в що перетворила реклама вулиці Рівного, на цивілізований підхід це схоже мало.
![Спотворений вивісками цікавий будинок післявоєнних років](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/3a-Spotvoreniy-viviskami-tsikaviy-budinok-pislyavoyennih-rokiv-900x586.jpg?resize=696%2C453)
Стрімко увійшовши в наше життя на початку 90-х, реклама нині відвойовує дедалі більше інформаційного простору не лише в сучасних гаджетах, а й, обсівши стіни будинків, паркани, стовпи, навіть сміттєві урни. Нині Рівне, особливо його центр, задихається від рекламних вивісок, місто виглядає брудним і неохайним. На противагу цьому — як милують око фотографії чистого і світлого міста 1950-1960-х років!
![Будинок на розі Чорновола-Соборної. Ліворуч — 1950-і роки, праворуч — наші дні](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/4-Budinok-na-rozi-CHornovola-Sobornoyi.-Livoruch-1950-i-roki-pravoruch-nashi-dni-900x305.jpg?resize=696%2C236)
Вивіскам і рекламі — чітко визначене місце
Розглядаючи світлини Рівного початку ХХ століття, міжвоєнного періоду, бачимо на будівлях різноманітні вивіски — і з назвами закладів, і закличні, з рекламою товарів чи послуг. Однак такого засилля реклами, як нині, усе ж таки не було. І вулиці міста, попри дуже щільне розміщення усіляких контор, салонів, торгових закладів тощо не виглядали захаращеними. Можливо тому, що міська влада не пускала процес рекламування на самоплив, і дбала про “благопристойний” вигляд міста. Міська дума в 1900 році вирішила, що власники будівель, магазинів, контор, чиї фасади виходять на центральні вулиці і площі, повинні утримувати в чистоті й охайності не лише прилеглі території, а й фасади будинків. А в 1902 році зобов’язала таких власників вивішувати на фасадах будівель таблички з прізвищами власників і назвами закладів.
![Рівне 1955 року, вул. Сталіна (Соборна). Крайній будинок праворуч — теперішній бізнес-центр «Ліон»](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/5-Rivne-1955-roku-vul.-Stalina-900x557.jpg?resize=696%2C431)
Цієї норми притримувалася й прийдешня польська влада. Магістрат не спускав з ока розміщення різноманітних вивісок. Наприклад, вивіски з назвою закладу можна було розміщувати виключно над входом у сам заклад. Вивіски повинні були мати певний розмір і не заступати за межі закладу. Перелік товарів чи послуг можна було оприлюднювати на рекламному оголошенні у вітрині закладу чи за склом вхідних дверей. А от заліплювати рекламними щитами фасади будівель чи встановлювати такі рекламні стенди посеред тротуару, як це полюбляють робити нині, було суворо заборонено під загрозою штрафу.
![На першому поверсі багато різних закладів, але фасад будинку не спотворено. Нині будинок, що знаходився під мостом, не існує](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/9-Na-pershomu-pov-bagato-mag-i-kontor-ale-fasad-ne-900x560.jpg?resize=696%2C433)
![Рівне поч. ХХ ст. Торговий квартал на вулиці Шосовій ряботіє вивісками](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/10-Misto-ne-zasmichene-reklamoyu-900x593.jpg?resize=696%2C459)
Навіть під час проведення Великих Торгів Волинських у 1930-х роках правила розміщення реклами були непорушними. Приміром, виставляти товар чи стенди з рекламою можна було виключно в межах, відведених для торгових площ і виставкових павільйонів. Не дозволялося також “тулити” до фасадів будинків ганки і дахи над входами, прибудовувати додаткові приміщення, як це робиться повсюдно нині. Такі дії вважалися самоправством і їх виконавців карали штрафами. Поліція складала акт з вимогою розібрати самобуд. Згідно із законом “Про тимчасове врегулювання комунальних фінансів”, за рекламу і вивіски їх власники сплачували комунальний податок до місцевої казни. За несвоєчасну сплату з боржників стягували штраф у розмірі одного відсотка заборгованості за кожен місяць.
![Скромна реклама якихось приватних послуг](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/12-Skromna-reklama-yakihos-privatnih-poslug-900x566.jpg?resize=696%2C438)
На вулицях Рівного було встановлено спеціальні тумби для розміщення оголошень, афіш тощо. За дотриманням порядку пильнувала поліція. За обклеювання парканів, стовпів чи стін будинків оголошеннями — штраф, а можна було й на кілька діб у каталажку потрапити.
![Інформаційні тумби в місті в 1930-і роки](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/13-Informatsiyni-tumbi-v-misti-v-1930-i-roki-900x634.jpg?resize=696%2C490)
Газети — основні носії реклами
На початку ХХ століття і в міжвоєнний період основним рекламним майданчиком були газетні шпальти. У розміщенні реклами були зацікавлені як рекламодавці, бо це приводило до них нових клієнтів, так і редакції, бо це давало їм суттєвий додатковий дохід. Окрім газет для масового читача, виходили й спеціальні видання.
![Реклама автопослуг в «Ілюстрованому путівнику по Волині» ( 1929 рік) М. Орловича](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/15-Reklama-avtoposlug-Pospyeshnogo-Ilyustrovaniy-put-po-Vol-1929-roku-M-Orlovicha-638x900.jpg?resize=638%2C900)
Приміром, туристичні ілюстровані тижневики, путівники, які рекламували туристичні послуги і місця відпочинку. Зокрема одним із старійших на ті часи таким виданням (заснованим у 1859 році) був журнал «Tygodnik illustrowany — Przyjaciel Ludu» (буквально — «Ілюстрований тижневик — друг народу»). У ньому, окрім художніх творів, рекламували листівки, краєзнавчі альбоми, туристичні карти, розклади руху потягів, словники і розмовники, історичні оповідання, дослідження тощо. Не обійшлося без реклами і перше туристичне видання нашого краю “Ілюстрований путівник по Волині” (1929 рік) польського мандрівника, краєзнавця і дослідника Мєчислава Орловича. Там вміщується, зокрема, реклама автомобілів для подорожей і супутніх товарів і послуг.
![Бюро Головної Торговельної Аґентури "Маслосоюз", Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/03/maslosoyuz-1-900x607.jpeg?resize=696%2C469)
Для просування продукції власного виробництва засновували власні газети й великі підприємства. Найбільш відомим таким виданням міжвоєнної Волині була газета базальтового видобувного комплексу ”Державні каменоломні в Яновій Долині”, яка так і називалася “Янова Долина”. Як відомо, нині це село Базальтове в Костопільському районі.
![Реклама Маслосоюзу в пресі початку ХХ століття](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/03/2018_03_12_12_09_56_001003-900x690.jpg?resize=696%2C534)
Мали свої рекламні видання й українські кооперативи — “Центросоюз”, “Маслосоюз”, “Народна торгівля”, “Центробанк”. А для більш ефективного просування продукції кооператори активно викуповували рекламні площі в місцевій пресі.
![Реклама Маслосоюзу в пресі початку ХХ століття](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/03/2018_03_14_13_59_51_001004-714x900.jpg?resize=696%2C877)
Рекламують усе: від засобів від бліх — до автомобілів
У давні часи не існувало жорстких обмежень щодо реклами на сторінках періодики. Зокрема доволі поблажливо ставилися й до реклами алкоголю і тютюну. Тому дуже часто на шпальтах газет можна було побачити поряд рекламу вина чи горілки і здорового харчування. Майже в кожному числі рівненських газет присутня була реклама продукції акціонерного товариства “Бергшльосс” — пива, дріжджів і солодкої води.
![Реклама крему «Nivea»](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/18-Reklama-kremu-Nivea-900x455.jpg?resize=696%2C352)
На шпальтах старих газет можна зустріти рекламу відомих і нині світових і європейських брендів: взуття від швецької фірми “Треторн” і чеської “Bata” (у радянські часи відома як фірма “Цебо”); німецької косметики “Nivea”; освітлювальних приладів “Vertex”і радіоприймачів “Філіпс”; дитячого харчування “Nestle”; німецьких швейних машинок “Zinger”.
![Реклама радіоприймача «Філіпс»](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/19-Reklama-radio-Filips-900x600.jpg?resize=696%2C464)
![Реклама взуття фірми «Треторн», магазини якої були і в Рівному, і в Луцьку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/20-tretorn-reklama-900x380.jpg?resize=696%2C294)
Утім, здебільшого сторінки місцевих газет ряботіли оголошеннями про товари і послуги дрібних магазинів, контор, майстерень і ремісників. Закликали придбати продовольчі й так звані колоніальні товари — борошно, сіль, каву, приправи, алкоголь. Пропонували свої послуги кравчині і білошвейки, годинникарі, ювеліри, фотографи, власники готелів і ресторанів. Не пасли задніх і виробники сільськогосподарських машин і знарядь, будівельних матеріалів.
![Перша шпальта одного з номерів «Волинского слова»](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/21-Persha-shpalta-odnogo-z-nomeriv-Volinskogo-slova-611x900.jpg?resize=611%2C900)
![Магазин одягу на вул. 3-го Мая. Реклама в газеті, 1933 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/22-Magazin-odyagu-na-vul.-3-go-Maya-1933-r-661x900.jpg?resize=661%2C900)
![Реклама кондитерських виробів і випічки до Великодня](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/23-Reklama-kondvirobiv-do-Velikodnya-1923-900x761.jpg?resize=696%2C589)
Оголошували про продаж вугілля і дров, закликали звертатися до них виробники усіляких господарських дрібничок. Рекламувалися місцеві друкарі, продавці книг і газет. Наввипередки пропонували свої послуги лікарі.
![Рівненські лікарі лікували все](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/23a-Rivnenski-likari-likuvali-vse-389x900.jpg?resize=389%2C900)
Завжди знаходилося місце в періодиці для оголошень про проведення благодійних балів, вечірок, розважальних заходів, концертів, циркових програм.
![Оголошення про будь-які товари і послуги можна було знайти на шпальтах газет](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/24-Ogoloshennya-pro-bud-yaki-tovari-i-poslugi-mozhna-bulo-znayti-na-shpaltah-gazet-878x900.jpg?resize=696%2C713)
Радянська влада завдала нищівного удару по рекламі, бо, власне, рекламувати було нічого. Хоча рівняни старшого покоління ще певно пам’ятають рекламу на дахах колишнього готелю “Ровно” і будинку, де був ресторан “Україна” на Театральній площі. Одна закликала зберігати гроші в Ощадкасі, інша — літати літаками Аерофлоту. Начебто можна було літати якимись іншими. Сучасна реклама, схоже, взяла реванш за радянські часи, заполонивши все навколо.
![Вулична акція з рекламування кави. Фото з сімейного архіву Віри Пастрик, надано Г. Данильчук](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/12/28-Vulichna-aktsiya-z-reklamuvannya-kavi.-Foto-z-simeynogo-arhivu-Viri-Pastrik-nadano-G.-Danilchuk-900x540.jpg?resize=696%2C418)
У публікації використано вирізки з газет “Wiadomości Wołyńskie” “Волинські відомості”), ”Echo Wolynskie” (“Відлуння Волинське”), “Echo Rowienskie” (“Відлуння Ровенське”), “Волинскоє слово”, “Діло”; “Ілюстрований путівник по Волині” (1929 рік); матеріали з фондів ДАРО, ДАВО.
Світлана КАЛЬКО
Джерело: РівнеРетроРитм