Привезти до Львова Пекін і Сайгон. Степан Левинський – львівський тревел-блоґер першої половини ХХ століття

1805
Привезти до Львова Пекін і Сайгон. Степан Левинський – львівський тревел-блоґер першої половини ХХ століття

Нещодавно після тривалої реставрації відкрили фасад будівлі колишнього страхового товариства Дністер”. Ця споруда – одне з найцікавіших та найвидатніших дітищ Івана Левинського, талановитого будівничого та справжнього майстра, якому Львів завдячує багатьма унікальним побудовами.

На щастя, про майстра Левинського, його спадщину, багато знають та говорять у Львові і за межами нашого міста. Однак, є й інші представники родини Левинських, які заслуговують на увагу громадськості. Скажімо, Степан Левинського, син видатного архітектора.

Фасад споруди страхового товариства "Дністер" після реставрації. Фото з https://hmarochos.kiev.ua/
Фасад споруди страхового товариства “Дністер” після реставрації. Фото з https://hmarochos.kiev.ua/

Мандрівник, сходознавець, письменник

4 січня 1918 року Степан Левинський написав до митрополита УГКЦ Андрея Шептицького і попросив того про допомогу у зв’язку із погіршенням власного здоров’я на військовій службі. Дещо згодом він писав до Владики Андрея і з Парижа, де впродовж 1926 – 1929 років Степан Левинський вивчав японську і малайську мови. Відтак писав він до митрополита Шептицького і впродовж 30-х років, коли лікувався у Галичині, а по тому – з Китаю, куди виїхав на роботу. Таким чином, відносини між Іваном Левинським та митрополитом Шептицьким, між родиною Левинських та Владикою Андреєм, завжди були близькими, дружніми і теплими. Не дивно, що Степан Левинський називав митрополита Андрея патріотом, покровителем мистецтв і опікуном.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

Степан Левинський (1897 – 1946) – це український мандрівник, сходознавець, культуролог, дипломат і письменник, син Івана Левинського. Він народився у Львові, закінчив Львівську Політехніку, але також навчався у Брюсселі, пізніше закінчив японський відділ Школи державних мов та Школу політичних наук у Парижі. Отримані знання та навики зумів реалізувати сповна.

Привезти до Львова Пекін і Сайгон

Значна частина життя Степана Левинського минала поза межами Львова. Він навчався у Брюсселі та Парижі, жив та працював у Шанхаї, Пекіні, Харбіні (все Китай) та Сайгоні (В’єтнам). Доживав віку він у Франції. Левинський також мав багато різних обов’язків: співпрацював з науковими установами, дипломатичними представництвами, був дописувачем декількох інформаційних видань і входив до складу комісії, яка працювала над підготовкою першого українсько-японського словника. Між іншим, Степан Левинський багато подорожував і писав, був знаним у Галичині міжвоєнного часу автором, який описував свої мандрівки екзотичними краями: “Від Везувія до пісків Сахари” (1926), “З японського дому” (1932), “Схід і Захід” (1934), “Хатина буддійського самітника” (1934) тощо.

Степан Левинський. Фото з https://zbruc.eu/node/89137
Степан Левинський. Фото з https://zbruc.eu/node/89137

Сказане вище робить його погляд на місто, історію Львова та трансформації, які переживав наш населений пункт, надзвичайно цінною інформацією. На щастя, маємо можливість зосередитись на цій темі більш детально, адже Степан Левинський залишив певні спогади і враження про повернення до Львова після тривалої перерви.

Відкриваю Львів

Текст Степана Левинського, який нас цікавить, називається “Відкриваю Львів”. Зміст його глибоко особистий та дуже емоційний, пересіяний майстерними описами культурних та туристичних принад нашого міста, особливостей його життя. Письменник сам зазначає, що був змушений багато “просиджувати за межами Львова і тепер відкриває все наново”. Перш за все, Левинського вразила Успенська, “Волоська”, як він написав, церква: “Могутній, темний тулуб, що споконвіку вріс у землю […] Подих Заходу, романтика старовини? […] Я почув себе наче у дуже давньому місті з тим дивним теплом культури, що є однією з тайн старої Европи”. Пізніше Степан Левинський пройшовся віддаленими околицями міста, побував на Личакові. Там його вразив простір, кольористика і багатоманіття життя. Посилили його враження від міста емоції та посмішки людей, які Степан Левинський встиг зловити на вулицях міста.

Волоська церква, товариство «Дністер», костел домініканців, 1911-1912 рр.
Волоська церква, товариство «Дністер», костел домініканців, 1911-1912 рр.

“Так щоденно відкриваю моє родинне місто – патос старих камяних бльоків, поезію деревяних покрівель і динаміку відчування його мешканців” – так Степан Левинський завершує опис своїх вражень від Львова і прогулянки містом. Напевне, такі слова може сказати кожен з нас і про себе, адже Львів – це дуже цікаве та різноманітне місто й щоденно ми відкриваємо його по-новому.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Білокінь С. Левинський Степан Іванович // Енциклопедія сучасної України, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=53698
  2. Левинський С. Відкриваю Львів // Zbruč, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/89137
  3. Матлашенко Н. Левинський і Шептицький. Листування. Нові знахідки // Я Галерея. Арт-центр Павла Гудімова, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://yagallery.com/digest/levinskij-i-sheptickij-listuvannya-novi-znahidki-3

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.