Однією з видатних постатей в історії Трускавця був засновник та керівник акціонерної спілки «Трускавецькі джерела», у володінні якої перебував курорт з 1911 по 1939 роки. Водночас д-р Раймонд Ярош займав посаду бургомістра міста Дрогобича та був маршалком Дрогобицького повіту.
Народився Раймонд Ярош в місцевості Кальварія Зебжедовська (Польща) 16 березня 1875 року. Після закінчення Ягелонського університету, в 1902 році як правник прибув до Дрогобича, на посаду голови страхового товариства. Скромний, без грошей і без особливих намірів на перспективу. Та щасливий випадок і вдало вкладені кошти в нафтову промисловість, зробили його дуже багатим.

Протоколи курортної комісії подають відомості, що при купівлі курорту акціонерною спілкою в 1911 році, Р. Ярош володів тільки 5% власності, а в 1918 році йому вже належало 18% посідання в цій місцевості, поряд із д-ром Парнасом зі Львова (34%), д-ром Франкелем з Дрогобича(24%) та Ф. Ресігне (24%), притому місце голови Спілки відводили акціонери саме йому. В 1928 році Ярошу вдалося викупити всі акції товариства і стати єдиним власником трускавецького курорту.

Керуючи акціонерною спілкою «Трускавецькі джерела», Раймонд Ярош з великим ентузіазмом проводив прогресивну реформаторську діяльність на курорті, в чому яскраво проявилися його організаторські та господарські здібності. Маючи в основі досягнення своїх попередників на курорті, він продовжував європезацію господарки і в 20-30-х роках ХХ ст. курорт Трускавець стає одним із відомих карпатських курортів, який відвідало багато відомих представників політичної, фінансової та культурної еліти Європи. На курорті приділялася велика увага не тільки розвитку та вдосконаленню лікувальної бази, але і культурному відпочинку гостей.
В своїй господарській діяльності на курорті Р. Яроша постійно переслідувала думка про закладення фундаменту під музей в Трускавці, який би розповідав про історію створення курорту та про його природні багатства. Та справи пішли так, що результатом проекту став музей, який у переважній більшості своїх експонатів отримав природничий профіль.

Збір окремих зразків природних багатств д-р Ярош розпочинав спочатку у себе дома, а згодом доручив оформити з цих речей одну із кімнат у Курортній управі. Це були перші підвалини під майбутній музей. Своїми намірами про створення музею він поділився зі своїм братом, професором Гірничої Академії д-ром Яном Ярошем, якому відразу ж і доручив зібрати якнайповнішу колекцію зразків мінералів та корисних копалин Трускавця і його околиць.
Системна робота над збором експонатів для майбутнього природничого музею розпочалася в 1926 році. І тільки через два роки, в 1928 р. зібрані колекції розмістили в приміщенні канцелярії колишньої копальні земного воску – озокериту на Помірках.

Колекціонуванням та консервуванням мінерало-геологічних зразків продовжував займатися професор палеонтології Ян Ярош, який покликав на допомогу д-ра Є. Паніва. Щоб експозиція не носила одностороннє спрямування, науковці зайнялися ловлею та колекціонуванням комахових, для чого був запрошений спеціаліст – д-р Ю. Фудаковський, який восени 1928 р. охарактеризував та виклав першу колекцію комах. Разом з ним визначив та оформив першу колекцію метеликових інженер Тадеуш Ярош.

Щоб не запустити справу, яка набрала широкого розмаху та зацікавлення, до пошукової роботи в музеї Ярошами були запрошені нові науковці. Весною 1929 р. підбором колекцій комахових зайнявся Здіслав Студлік, а ловлею плазунів – Ярослав Саган. Робота над музейними колекціями була настільки об’ємною та захоплюючою, що невеличкі зали Канцелярії вже не поміщали в собі накопичених зразків, що дуже радувало Раймуна Яроша.

17 серпня 1929 року проект Раймунда Яроша – організація музею в Трускавці був зреалізований. В цей день був освячений і відданий під музейні колекції новий будинок на Помірках, збудований власниками трускавецького курорту. Щоб увіковічнити пам’ять своєї дружини Емми, яка також спричинилася до організації, Р. Ярош назвав музей її іменем.

Музейні колекції розмістилися в шести залах. Окремі експозиції музею нагадували відвідувачам театралізоване дійство, яке постійно відбувається в рослинному та тваринному світах нашого прикарпатського краю: птахи сиділи у своїх гніздах, годуючи своїх пташенят; на корм вийшли тетері, рябчики, куропатки; тхір мордує кролика; заєць стає здобиччю яструба; куниця ховає до нори мишку; зголоднілі сороки та ворони напали на молодого зайчика; господар хом’як турботливо згромаджує зерно до своєї нори та інш.; оригінальністю будування гнізд, відзначалися зимородки, які вистелювали їх кістками та лускою риб. Кабани, дика кішка, полохлива серна, сови, чаплі також знайшли своє місце серед музейних експонатів. В музейній експозиції містилися навіть викопані кістки та зуби мамонта.

Багаті музейні колекції містили 14.447 зразків комахових, 57 банок моху і водоростей, 130 банок з різними видами грибів, 300 видів плазунів, 1.183 зразків корисних копалин та 496 екземплярів літературних та наукових праць.
В 1930-х роках природничий музей на Помірках перебував під фаховим керівництвом двох братів Ярослава та Марка Саганів, вчених з біологічною освітою. Один з них Марк Саган був з фізичними вадами низького росту (карлик), проте це не завадило йому займатися науково-пошуковою роботою та збагачувати колекції природничого музею.

З відходом польської влади в 1939 році, д-р Марк Саган не залишив музейної справи на Помірках і продовжував працювати в музеї до середини 1940-х років, і тільки тоді, в ході операції «Вісла» мабуть залишив трускавецьку землю. На жаль нова прийдешня радянська влада не зуміла зберегти цей чудовий, як на мою думку природничий музей. Він був просто розвіяний історією… та розкрадений людським фактором.
Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця
Ентомологічні колекції природничого музею на Помірках, зокрема комахи зібрані М. Саганом, збереглися у Державному природознавчому музеї НАН України у Львові.