Про те, як у Львові проектували автобуси та тролейбуси. Частина шоста і остання

3659
Про те, як у Львові проектували автобуси та тролейбуси. Частина шоста і остання

Сьогодні закінчуємо знайомити  читачів з історією створення у Львові нових моделей автобусів та тролейбусів. За останні півтора місяці ви дізналися історію ДСКБ автобусів середньої і великої вмістимості, яке потім перетворилося у ВКЕІ «Автобуспром»  та НДІ «Укравтобуспром». Але ми не прощаємося і вже наступного тижня ви дізнаєтеся про історію українських тролейбусів.

ХVI. Низькопідлогові автобуси Львівського автобусного заводу (2004 – 2013 рр.)

Офіційно на ЛАЗі у 1998 році у виробництві знаходилося 19 моделей та модифікацій автобусів. В основному конструкція цих автобусів була розроблена НДІ «Укравтобуспром» 10 і більше років тому. У 1999 році Львівський автобусний завод опинився в глибокій кризі, оскільки ті моделі, які виготовлялися, не було затребувані на ринку.

Прототип низькопідлогового міського автобуса ЛАЗ А183, представлений на автосалоні SIА-2004 у Києві. Від серійної моделі відрізняється середніми дверима, зміщеними у хвостову частину автобуса
Прототип низькопідлогового міського автобуса ЛАЗ А183, представлений на автосалоні SIА-2004 у Києві. Від серійної моделі відрізняється середніми дверима, зміщеними у хвостову частину автобуса

У 2001 році відбувся наступний етап приватизації Львівського автобусного заводу – контрольний пакет акцій підприємства придбала компанія «Сіл-Авто». У 2002 році на основі попередніх моделей було розроблено приміські і міжміські автобуси модельного ряду «Лайнер»: «Лайнер-9» (А141), «Лайнер-10» (ЛАЗ-4207) і «Лайнер-12» (ЛАЗ-5207). На цей час також випускаються автобуси ЛАЗ-52528 та побудовані на їх основі зічленовані високопідлогові машини ЛАЗ А291. У 2003 році підприємство набуває статусу закритого акціонерного товариства, спільно із двома угорським інвестиційними компаніями. У 2004 році на ЛАЗі розпочинається виробництво нової моделі туристичного автобуса ЛАЗ-5208 «НеоЛАЗ».

Серійний автобус ЛАЗ А183 у Львові. Сучасне фото
Серійний автобус ЛАЗ А183 у Львові. Сучасне фото

На початку 2000-х років із конвеєра ЛАЗу у Львові нарешті знімають модель ЛАЗ-695, проте технічну документацію і оснастку для випуску цих автобусів передають на Дніпровський авторемонтний завод у Дніпродзержинську (Кам’янському), де випуск цих автобусів продовжується. У 2004 році Львівський автобусний завод переорієнтовується на випуск низькопідлогових автобусів, отож із конвеєра знімають міські автобуси і тролейбуси на основі проекту 5252.

Як ми уже згадували, на початку 2000-х років співпраця ЛАЗу і «Укравтобуспрому» по виробництву міського низькопідлогового автобуса «Тур» А181 не вдалася. Отож, «Укравтобуспром» передав технічну документацію на цю модель на Південний машинобудівний завод імені Макарова – тут на базі «Тура» А181 розробили низькопідлоговий тролейбус ПМЗ Е186. Автобус ПМЗ А181 був виготовлений в єдиному екземплярі.

Прототип автобуса ЛАЗ A183NG, який працює на природному газі. Фото 2012 р.
Прототип автобуса ЛАЗ A183NG, який працює на природному газі. Фото 2012 р.

Низькопідлоговий автобус ЛАЗ А183 (він же «CityLAZ-12») був розроблений силами конструкторського бюро Львівського автобусного заводу уже без участі НДІ «Укравтобуспром». Головним конструктором заводу на той час був Василь Бенедиктович Пецух. За основу при розробці конструкції низькопідлогового автобуса від ЛАЗу було взяти німецький автобус «Mercedes-Benz Citaro». І якщо державний білоруський МАЗ у свій час купував ліцензію на виробництво у компанії «Неоплан», то російський власник ЛАЗу цими речами не «заморочувався». Завдяки достатньо високому професіоналізму конструкторів ЛАЗу низько підлоговий автобус ЛАЗ А183 за показниками ергономіки салону значно перевищував білоруський МАЗ 203, але й 12-метрові низькопідлогові автобуси турецького виробництва, які перебувають на конвеєрі й досі.

Перонний автобус для експлуатації у аеропортах моделі AeroLAZ  (ЛАЗ AX183D), розроблений на базі моделі ЛАЗ А183
Перонний автобус для експлуатації у аеропортах моделі AeroLAZ (ЛАЗ AX183D), розроблений на базі моделі ЛАЗ А183

Автобус ЛАЗ А183 був презентований на автосалоні «SIA-2004» в Києві, при цьому цей автобус помилково називають першим українським низькопідлоговим автобусом, хоча насправді такий був презентований за 6 років до того. Із 2007 року автобус ЛАЗ А183 починають виготовляти під брендом «CityLAZ-12». На базі моделі ЛАЗ А183 було розроблено також перонний автобус з низьким рівнем підлоги ЛАЗ-АХ183 «Аеропорт», який використовується для доведення пасажирів до трапа літака. Цей автобус випускався також під брендом «AeroLAZ».

12-метровий низькопідлоговий тролейбус ЛАЗ Е183, розроблений на основі кузова автобуса ЛАЗ А183
12-метровий низькопідлоговий тролейбус ЛАЗ Е183, розроблений на основі кузова автобуса ЛАЗ А183

На базі конструкції кузова автобуса ЛАЗ А183 розробляється низькопідлоговий тролейбус ЛАЗ Е183D1 із транзисторною системою керування тяговим електроприводом чеської компанії «Cegelec» та українським тяговим двигуном постійного струму. Перший тролейбус-прототип виготовлений в 2005 році і представлений у Києві 23 серпня 2005 року. Серійний випуск тролейбусів ЛАЗ Е183 розпочався у липні 2006 року.
Із серпня 2005 року головою правління «Львівський автомобільний завод» став екс-головний конструктор ЛАЗу Василь Бенедиктович Пецух. У березні 2006 року у інтерв’ю львівському інформаційному агентству «Гал-інфо» він розповідав про нові моделі транспорту, які були освоєні в середині 2000-х років на ЛАЗі. Пецух згадав 12-метрові тролейбус та автобус із низьким рівнем підлоги 183-ої моделі, а також розповів про нову розробку – зічленований тролейбус моделі Е292 (пізніше він випускався під індексом Е301), презентація якого відбулася в Києві у 4 березня 2006 року.

Зічленований низькопідлоговий автобус ЛАЗ А292 у Києві. 2009 р. Автор фото – Олександр Тарасов
Зічленований низькопідлоговий автобус ЛАЗ А292 у Києві. 2009 р. Автор фото – Олександр Тарасов

В інтерв’ю керівник ЛАЗу повідомив, що основною продукцією заводу будуть низькопідлогові автобуси і тролейбуси, а також туристичні і міжміські «Лайнери».
У 2006 році розпочалося серійне виробництво зічленованих тролейбусів ЛАЗ E301D1. Ця машина мала в довжину 18,75 метрів. Вона була обладнана транзисторною системою керування тяговим електроприводом і двома тяговими двигунами постійного струму ЕД-139АУ2 виробництва заводу «Електроважмаш» у Харкові. У 2007 році на базі тролейбуса ЛАЗ Е301 було розроблено зічленований автобус ЛАЗ А292 із штовхаючим приводом, розташованим у причіпі.

Зічленований низькопідлоговий тролейбус ЛАЗ Е301 у Києві. 2015 р. Автор фото – Олександр Тарасов
Зічленований низькопідлоговий тролейбус ЛАЗ Е301 у Києві. 2015 р. Автор фото – Олександр Тарасов

Також у 2006 році конструкторами ЛАЗу розроблено приміський частково низько підлоговий автобус моделі ЛАЗ А191 довжиною кузова 13,18 метрів. Це був дводверний автобус із другими дверима в базі. Вочевидь, ця модель мала стати конкурентом «Богдану» А231, розробленому «Укравтобуспромом». Значним попитом модель А191 не користувалася – за весь час було виготовлено біля півсотні таких автобусів.
У 2007 році на ЛАЗі було освоєно випуск 10-метрового низькопідлогового автобуса ЛАЗ А152. Серійне виробництво цієї моделі так і не було розгорнуто – було виготовлено лише 4 таких машини.

Нові автобуси ЛАЗ А191 у тролейбусному депо КП «Тернопільелектротранс»
Нові автобуси ЛАЗ А191 у тролейбусному депо КП «Тернопільелектротранс»

6 червня 2007 року львівський інтернет-сайт «Вголос» у статті «Автобусні Джеймси Бонди» повідомив сенсаційну новину – уже колишній керівник ЛАЗу Василь Пецух перейшов на роботу на Луцький автомобільний завод – тобто до прямого конкурента ЛАЗу: в кінці травня 2006 року Пецух став членом спостережної ради ВАТ «Луцький автозавод», який входив до корпорації «Богдан Моторс». Виявилося, що Василь Бенедиктович покинув посаду керівника ЛАЗу іще в кінці квітня – на початку травня 2006 року. Сайт «Вголос» повідомляв, що із цього приводу на ЛАЗі почали проводити службове розслідування.

Автобус ЛАЗ А191. Вигляд на праву сторону кузова. Автор фото – Юрій Пилипчук
Автобус ЛАЗ А191. Вигляд на праву сторону кузова. Автор фото – Юрій Пилипчук

Зазначимо, що співпраця екс-головного конструктора ЛАЗу із «Богдан Моторс» виявилася не надто тривалою: посилаючись на офіційну публікацію ВАТ «ЛуАЗ» у лютому 2008 року інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило про рішення загальних зборів акціонерів (протокол № 17) від 5 лютого 2008 року, яким із спостережної ради було виведено Олександра Дороша (голову спостережної ради ВАТ «Черкаський автобус») та Василя Пецуха (колишнього керівника Львівського автобусного заводу).

Автобус ЛАЗ А152 у Львові. Довжина цього автобуса – 10 метрів
Автобус ЛАЗ А152 у Львові. Довжина цього автобуса – 10 метрів

Приблизно через місяць після того, як ЛАЗ покинув Василь Пецух, 6 червня 2007 року ЗАТ «Львівський автомобільний завод» змінило назву на «Завод комунального транспорту». Дійсно, підприємство на той момент мало у своїй лінійці продукції в основному техніку, яку могли придбати тільки державні і комунальні структури. В той же час, конкуренти ЛАЗу робили ставку на випуск автобусів, які закуповували б приватні перевізники, тобто мікроавтобусів та автобусів малого класу. Якщо рахунок випущених на ЛАЗі автобусів і тролейбусів йшов лише на сотні в рік, то його конкурентам у середині 2000-х років вдавалося складати біля 1000 автобусів щороку – на той час приватні перевізники активно замінювали старі мікроавтобуси, переобладнані із вантажних «бусиків» на нові українські автобуси і мікроавтобуси.

Автобус малого класу ДАЗ-3220 «Дніпро», який був розроблений і виготовлений філіалом ЛАЗу – Дніпровським автозаводом у Дніпродзержинську (Кам’янському)
Автобус малого класу ДАЗ-3220 «Дніпро», який був розроблений і виготовлений філіалом ЛАЗу – Дніпровським автозаводом у Дніпродзержинську (Кам’янському)

У 2008 році сталася всесвітня економічна криза, яка іще більше скоротила кількість замовлень на ЛАЗі. У 2008 році завод виготовив лише 107 автобусів, а уже в 2009 – жодного. Цікаво, що у 2008 році Львівський автобусний завод був внесений до Книги рекордів Ґіннесса як підприємство, яке випустило найбільшу у світі кількість автобусів.
У березні 2010 року ЛАЗ став основним постачальником пасажирського транспорту для міст, які приймали «Євро-2012». Але і це не надто покращило стан заводу – у 2010 році було виготовлено лише 89 автобусів, а у 2011 – 97. У 2012 році уже не було виготовлено жодного автобуса.

Оскільки ЛАЗ в повному обсязі не виконав замовлення на виготовлення автобусів і тролейбусів до чемпіонату Європи із футболу для Києва, за судовим рішенням було арештовано майно заводу.

Мікроавтобус ДАЗ-3240 «Дніпро» на базі шасі «Iveco». Ро зроблений і виготовлений філіалом ЛАЗу – Дніпровським автозаводом у Дніпродзержинську (Кам’янському). Виготовлений у єдиному примірнику
Мікроавтобус ДАЗ-3240 «Дніпро» на базі шасі «Iveco». Ро зроблений і виготовлений філіалом ЛАЗу – Дніпровським автозаводом у Дніпродзержинську (Кам’янському). Виготовлений у єдиному примірнику

У 2013 році власник ЛАЗу – російський бізнесмен Ігор Чуркін заявляє про те, що випуск автобусів ЛАЗ переноситься на Дніпровський автобусний завод у Дніпродзержинську. В той же час у Львові мали іще виробляти туристичні автобуси і тролейбуси.

У ЛАЗу (вірніше підприємств, які стали його спадкоємцями) накопичилися величезні борги, отож 26 травня 2014 року Державна виконавча служба України видала постанову про арешт майна заводу-боржника. У тому ж 2014 році виробництво як у Львові, так і у Кам’янському припинилося.

У 2018 році відновив роботу сайт заводу, на якому йшлося про відновлення роботи ЛАЗу. У першій половині 2018 року компанія продала 7 автобусів – 4 автобуси А183 і 3 автобуси А191. Вочевидь, це були автобуси, зібрані із складських запасів.

Автобуси ЗАЗ А07С «І-Ван» на автоскладальному заводі ЗАЗу в місті Іллічівську (Чорноморську) на Одещині. Фото Олександра Вельможка
Автобуси ЗАЗ А07С «І-Ван» на автоскладальному заводі ЗАЗу в місті Іллічівську (Чорноморську) на Одещині. Фото Олександра Вельможка

Станом на жовтень 2020 року офіційний сайт ЛАЗу http://laz.ua/ припинив свою роботу.
Дозволимо собі зробити припущення про те, що головною проблемою кризи ЛАЗу, я у кінці 1990-х, так і на початку 2010-х років було те, що завод не виготовляв жодної моделі автобусів, яка була б затребувана на ринку. Міські автобуси великого класу, а тим паче тролейбуси купували лише комунальні підприємства, які у силу різних обставин в Україні усі є збитковими і фінансуються із бюджету. Якщо приватні компанії і купують автобуси великого класу, то це переважно вживані автобуси. Відповідно конкуренти ЛАЗу – корпорації «Богдан Моторс» та «Еталон» випускали не тільки автобуси великого класу, але й мікроавтобуси і автобуси малого класу, які купували приватні компанії, що і утримувало їх «на плаву».

Автобус ЗАЗ А10С «І-Ван» – низькопідлоговий автобус середнього класу. Фото ІА «Думська» (Одеса)
Автобус ЗАЗ А10С «І-Ван» – низькопідлоговий автобус середнього класу. Фото ІА «Думська» (Одеса)

Якщо говорити про ЛАЗ, то це підприємство мало у своєму активі не тільки розробки 1990-х ЛАЗ-3202 та ЛАЗ А073 – цікаво те, що Дніпродзержинським авторемонтним заводом на початок 2000-х років було розроблено кілька моделей мікроавтобусів та автобусів малого класу. До них належали автобуси малого класу ДАЗ-3220 і ДАЗ-3221 (на 23 місця для сидіння і повну вмістимість 33 пасажири) на основі шасі російської вантажівки ГАЗ-3309, які були запущені у виробництво в 1998 році. Окрім того був розроблений мікроавтобус ДАЗ-3240 на базі шасі «IVECO Turbo Daily»: на його реалізацію завод отримав 2 млн. грн. бюджетного фінансування, прототип був збудований у 2001 році, але в серію запущений не був. Саме такий транспорт на початку і в середині 2000-х років був популярний на ринку. Чому саме російські власники ЛАЗу відмовилися від випуску такої техніки – невідомо.

ХVІI. Проектування автобусів для Запорізького автозаводу

Випуск автобусів на Запорізькому автозаводі, який спеціалізувався на випуску легковиків, розпочався із моделі ЗАЗ А07А «І-Ван». Ця модель автобуса дуже схожа на БАЗ А079 «Еталон» – автобус теж побудований на базі шасі «ТАТА LP 613/38». Проект автобуса ЗАЗ А07А розроблений НДІ «Укравтобуспром», у серійне виробництво цей автобус запущений у 2005 році на заводі ЗАЗу в Чорноморську під Одесою. Ця модель виявилася менш популярною, а ніж А079 – виготовлено біля 3000 автобусів ЗАЗ А07 в різних модифікаціях. Автобус А07 випускається досі – останні модифікації мають двигун екологічного стандарту «Евро-5».

Тролейбус «Електрон» Т191, спроектований і виготовлений ТзОВ «СНУП «Електронтранс». Автор фото – Володимир Караїм
Тролейбус «Електрон» Т191, спроектований і виготовлений ТзОВ «СНУП «Електронтранс». Автор фото – Володимир Караїм

Інший автобус, який був запущений у серійне виробництво на ЗАЗі у 2008 році – «ЗАЗ А10С І-Ван» був спроектований філіалом «Конструкторсько-технологічним відділом автобусобудування», який розмістився у Львові. Це був частково низькопідлоговий автобус малого класу (довжина 8,27 метрів). Як і моделі великого класу, двигун у нього розмістився у хвостовій частині автобуса. Автобус міг оснащатися дизельними двигунами різних виробників та механічною коробкою передач типу ZF 6S 710 BO. Подібну модель автобуса виготовляла компанія «Богдан Моторс» під назвою «Богдан» А09280. Через значно вищу вартість, а ніж моделі «Богдан» А092 («Атаман» А092), «Еталон» А079 та ЗАЗ А07С, модель ЗАЗ А10С не була надто популярною в Україні – для прикладу у Львові було всього 2 автобуса цієї моделі. Автобус А10С постійно удосконалювався, він знаходиться у серійному виробництві і досі – з дизельним двигуном класу «Евро-6», проте на українському ринку поступається білоруському МАЗ 206.

ХVІI. Концерн «Електрон» та СП «Електронтранс»

Підприємство ТзОВ «Спільне німецько-українське підприємство «Електронтранс» було створено у листопаді 2011 року. Його засновниками виступили німецька компанія «Транс-Тек», ТзОВ «Автотехпроект» зі Львова та місцевий «Концерн «Електрон». Керівником підприємства став Василь Пецух – колишній головний конструктор і керівник ЛАЗу. Разом із Василем Пецухом на роботу на підприємстві перейшли й інші інженери-конструктори та технологи із Львівського автобусного заводу.

Низькопідлоговий міський автобус «Астра» А122, який виготовляється Чернігівським автозаводом корпорації «Еталон» спроектований у Львові філією НДІ Автомобілебудування. Автор фото Юрій Гоголев
Низькопідлоговий міський автобус «Астра» А122, який виготовляється Чернігівським автозаводом корпорації «Еталон» спроектований у Львові філією НДІ Автомобілебудування. Автор фото Юрій Гоголев

Улітку 2012 року стали відомі результати тендеру на виготовлення і постачання першого в Україні 100% низькопідлогового трамвая – переможцем тендеру стало ТзОВ «СНУП «Електронтранс». Перший п’ятисекційний трамвайний вагон «Електрон» був презентований львів’янам у переддень Дня незалежності України 24 серпня 2013 року. У кінці 2013 року Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради підписує із «Електронтрансом» угоду на постачання 1 тролейбуса. Цей тролейбус був презентований у вересні 2014 році у Львові. За загальними рисами дизайну і компануванням салону ця машина нагадує тролейбус ЛАЗ Е183, тільки без шафи для електрообладнання в кінці салону. Перші 4 тролейбуси «Електрон» Т191 мали електрообладнання російської фірми «Чергос», наступні машини – польську силову електроніку компанії «Еніка». Загалом на сьогоднішній день випущено 62 тролейбуса «Електрон» Т191, два із них працюють в Хмельницькому, решта – у Львові.
Із 2015 року налагоджено виробництво автобусів «Електрон» А185, які за технічними параметрами сильно схожі на ЛАЗ А183, тільки мають вищу якість складання і кузов виготовлений із якісного металу і обший композитними і склопластиковими панелями. Виготовлено більше сотні автобусів цієї моделі, більшість яких – для Львова. Також в єдиному екземплярі виготовлено електробус «Електрон» Е191. Оголошувалося про розробку тролейбуса із автономним ходом, але наразі така техніка не виготовлена.
Наразі громадський транспорт під брендом «Електрон» працює у .. містах України – Львові (9 трамваїв, 60 тролейбусів, 115 автобусів, електробус), Києві (10 тролейбусів), Ужгороді (автобуси), Хмельницькому (2 автобуси) та Миколаєві (1 автобус).
Як до того ЛАЗ, «Електронтранс» наразі не виготовляє автобусів мало і середнього класу.

Міський автобус середнього класу «Еталон» А08128. С проектований у Львові філією НДІ Автомобілебудування.
Міський автобус середнього класу «Еталон» А08128. С проектований у Львові філією НДІ Автомобілебудування.

ХІХ. Філія «НДІ Автомобілебудування» концерну «Еталон» у Львові

Для створення нових моделей автобусів та міського електротранспорту корпорація «Еталон», до складу якої входять Чернігівський та Бориспільський автозаводи створили конструкторський філіал у Львові, який носить назву НДІ Автомобілебудування «Еталон». В цьому інституті працює біля півсотні інженерів-конструкторів, які створюють нові моделі автобусів, тролейбусів та вантажних автомобілів, а із 2019 року – також і конструюють новий трамвайний вагон. До розробок НДІ Автомобілебудування «Еталон» у Львові відноситься низка модифікацій міського автобуса А081, в тому числі і 9-метровий міський автобус А081.28, пристосований для перевезення людей із інвалідністю; міські автобуси великого класу А111.10 «Ромашка» та А122.10 «Астра»; тролейбуси Т121.10 «Барвінок» та інше. У роботі зараз проектування і конструювання прототипа трамвая TR3100 – це має бути частково низькопілоговий односекційний трамвайний вагон. У кінці 2019 року уже було виготовлено металоконструкцію кузова цього трамвайного вагону.

Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ та Юрій КАУКАЛОВ

2 КОМЕНТАРІ

  1. просрали такой завод.В 60-ти десятых годах работал там фрезеровщиком, отличный был завод.

  2. Это не единственные автобусы, которые были спроектированы и выпускались во Львове.
    Группой молодых энтузиастов (включая автора поста), выходцев с ЛАЗа, при поддержке частных структур, в 2000г был спроектирован пассажирский автобус на шасси грузовой Газели.
    Это был первый на территории СНГ миниавтобус с полноразмерным по высоте (вспомните салон Пыжиков!) салоном. Он отвечал всем требованиям к пассажирским автобусам. Данный автобус выпускался мелкими сериями на Львовском танковом заводе и пользовался спросом у частных первозчиков.
    А в 2002г был спроектирован и изготвлен предсерийный эксземпляр автобуса на шасси ЗИЛ-Бычок, большей вместимости. Он был прдставлен на международном автосалоне SIA-2002 в Москве, где вызвал значительный интерес и положительные отзывы специалистов и прессы. Аналогов ему на выставке не было.
    К сожалению, несмотря на готовность к его серийному производству, социально-экономические процессы .не дали возможность это совершить.

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.