Сьогодні пропонуємо вашій увазі публікацію про зовнішність Івана Франка. Це спогад однієї з перших працівниць Музею Іван Франка у Львові.
Матеріал було опубліковано в Мистецькому журналі «Нотатки з мистецтва» – Ukrainian Art Digest, який видавало «Об’єднання мистців українців в Америці» з 1963 до 1991 роки. Журнал виходив раз на рік, публікуючи матеріали про історію українського мистецтва та біографії художників, рецензії на книжки і виставки, та хроніку мистецьких подій.
Підписано публікацію – “М. С-Ка”, враховуючи, що до редколегії журналу входила українська письменниця, громадська діячка, активістка Союзу українок, член Об’єднання українських письменників «Слово» Марія Струтинська, яка у 1940 році працювала в Музеї Івана Франка, то можемо говорити про її авторство тексту.
Про один деталь у вигляді Івана Франка
Працюючи в Літературно-Мистецькому Музею Іван Франка, в роках 1940-1941, робітники цього новоствореного тоді Музею в будинку поета мали змогу довідатися про один деталь Франкового фізичного вигляду, на який – окрім одного досить призабутого сьогодні скульптора – ніхто, здається, не звернув досі уваги. Саме цьому скульпторові треба завдячити це відкриття і про нього та його працю хочеться тут згадати.
На початку 1941 року, коли в Музеї підготовлялися нові, ювілейні експозиції, Музей замовив репрезентативне погруддя поета у двох мистців: у Сергія Литвиненка та в Андрія Коверка. Обидва мистці просили нас, робітників Музею, дістати їм – хоч би з-під землі! – фотографію поета у профіль, а такої не було ні в родинному альбомі Франків, ні в чималій збірці фотознімків, постяганих з усіх-усюдів управою Музею. Та несподівано виручи нас Іван Труш, до якого ми зайшли в справі інтерв’ю про взаємини цього мистця (дуже близькі, як відомо), з Іваном Франком. Він показав і подарував нам для Музею аматорський і трохи вилинялий, але все ж чіткий ще фотознімок, де поет сидів у профіль, під деревом в Трушевому городі.
Обидва мистці дуже зраділи знахідкою і обидва, по черзі, дістали її у користування.
Десь перед самим початком німецько-совєтської війни обидві скульптури були вже готові. Коверко приніс свою на день пізніше, разом із згаданою фотографією. В його портреті поета вражало щось, що в першій хвилині важко було схопити , хоч зразу ж відчувалося: це Іван Франко. Потім, ми усвідомили: голова поета не була опукла з-заду, а рівна, вона зливалася одною рівною лінією із шиєю. Ми тут же перевірили фотознімок. Там було те саме. І в цей момент до кімнати увійшов Петро Іванович Франко, син поета і директор Музею. Коверко поглядом показав на його голову , звернену профілем до нас. І тут була та сама, рівна майже лінія голови й шиї…
Мені не відомо, що сталося з цією скульптурою. Також не знаю, чи Андрій Коверко робив ще інші портрети Івана Франка. На всякий випадок віднотовую тут цей – таки немаловажний – деталь у будові голови нашого великого поета, а чей же воно матиме значення для мистців, що працюватимуть над його зображенням у майбутньому.
М. С-ка (Марія Струтинська)
Джерела:
