Про найдавніший малярський твір з виглядом Олеського Замку

1
325
Олесько у наші дні
Олесько у наші дні

Найдавнішим із відомих мистецьких зображень Олеського замку є робота інженера Й. Мюнтца. Твір виконаний, як зазначив сам автор у щоденнику подорожі Польщею, «зранку д. 24 липня 1781 р.». Про що повідомляє Й.Крашевський у «Тиґодніку ілюстрованому» за 1883 р., № 33.

Там же подано перше відтворення роботи Й. Мюнтца художником Бжозовським, який залишив відповідний підпис на репродукції. Де зберігається оригінал «збір шкіців» та «щоденник, писаний по-французьки», Й. Крашевський не вказав, як і не зазначив техніки виконання, розмірів й інших нюансів щодо твору з виглядом Олеського замку.

"Tugodnik ilustrowany" № 33 за 1883 р.
“Tugodnik ilustrowany” № 33 за 1883 р.

За описом Й. Мюнтца, у 1781 р. стара, нерегулярна і занедбана будівля замку розпадалася на руїну. Здавалося, ніби урядові байдужа доля історичної пам’ятки. Офіцини під замком почали розбирати, на їх місці зводилися кошар. Пагорб, на якому височить твердиня, мав вигляд стіжка з каміння та вапняка, а поверхня ґрунту була глинистою. Околиці потопали у збіжжі, льоні, коноплі, медоносних травах і садах. Ліси були гарні, з дубових, букових, липових та інших дерев. Таким є словесний портрет Олеського замку. Що ж бачимо на рисунку того ж автор, чи, точніше, на копії виконаній іншим художником?

Повідомлення Й. Крашевського в "Tugodnik ilustrowany" про Олеький замок (1883)
Повідомлення Й. Крашевського в “Tugodnik ilustrowany” (№ 33 за 1883 р.) про Олеський замок роботи Мюнтца

Все узгоджено та правдоподібно лише на перший погляд . При докладнішому аналізі реалій виникає ряд запитань. Наприклад, з якого місця змальовано об’єкт? Якщо ракурс обрано з південно-східної сторони від містечка Олеська, хати якого видно у лівій частині зображення, то замкова гора опинилася б на тлі рівнини, а не на тлі горбогір’я. Оскільки ж ці височини присутні, то це не може бути щось інше, ніж північні схили  Вороняків, які є середньою частиною Гологоро-Кременецького кряжу. Тоді вид замку мав би бути поданим з північної сторони, тобто – від села Кути. Якщо це так і є, то на репродукції не співпадає напрямок дороги, що веде на гору до фортеці-палацу.

Олеський замок. Робота Й. Мюнтца скопійована Бжозовським в "Tugodnik ilustrowany" № 33 за 1883 р.
Олеський замок. “Tugodnik ilustrowany” № 33 за 1883 р.

Прояснити ситуацію, здається, можна у досить простий спосіб. А саме – припустити, що робота Й. Мюнтца скопійована Бжозовським у дзеркальному відображенні. Тобто, коли до нижньої частини репродукції, виконаної Бжозовським, приставити люстерко, побачимо у ньому правильне розташування Олеського замку. Тоді все стає на своє місце: дорога, якою йде селянин, веде з Кутів повз гору, на якій височить замок,  в Олесько.

Малюнок німецького художника Йоханна Гайнріха Мюнтца. Після 1781 р.
Малюнок німецького художника Йоханна Гайнріха Мюнтца. Після 1781 р. (джерело: http://egr.buw.uw.edu.pl/)

Містечко і справді знаходиться південніше від замку. Як тло, бачимо зліва від Олеського замку Вороняки в районі сіл Циків і  Теребежі, справа – Вороняки в районі села Волуйки. Зрештою, сам Олеський замок зображений дуже схематично, тому важко сказати наскільки прадиво. Що ж стосується «збіжжя, льону, конопель, медів та овочів», то словесний опис околиць Олеського замку Й. Мюнтцем співпадає з графічним.

Юрій ГУДИМА

Джерело тексту: Галицька брама № 12, грудень 2000 р.

1 коментар

  1. Сьогодні виявив оцифрованою свою маленьку замітку з 2000-го року. Приємно побачити як міркування, висловлені 19 років тому, цікавлять допитливих поціновувачів тепер. Дякую “Фотографіям старого Львова”.

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.