“Про хлопчика, що його весна вбила”, або до образу Юрія Морачевського

1753
“Про хлопчика, що його весна вбила”, або до образу Юрія Морачевського

Давній Львів здатен здивувати кожного. При цьому, як спокусливим виглядом ідеально продуманого міського простору чи розважливим та виваженим способом життя, так і дивовижними й незбагненними біографіями своїх мешканців. Юрія Морачевського (1896 – 1935) можна вважати одним із найбільш цікавих та колоритних українців, які проживали у Львові в 20-30-х роках ХХ століття. Й фігура останнього є настільки неординарною, що навіть митрополит Андрей Шептицький цікавився, чому Юрій Морачевський вирішив стати саме українцем. Безумовно, що це далеко не єдине цікаве питання, яке можна адресувати вказаному діячеві. Юрій Вацлавович Морачевський, народжений у м. Цюріх, був правником, поетом, знавцем мистецтва та літератури. Також хорошим другом родини Стефаників і сином Софії Морачевської-Окуневської, яка першою в Галичині здобула вищу освіту й стала першою жінкою-медиком у Австро-Угорщині. Василь Стефаник присвячував Юрію Морачевському свої твори, але що про останнього знаємо ми?

Василь Стефаник
Василь Стефаник

Цюріх і Святоюрський пагорб

Юрій Морачевський народився у 1896 році в родині медиків Вацлава Морачевського та Софії Окуневської-Морачевської. Незадовго після його появи батьки перебралися з Цюріха до Львова. Після підтвердження дипломів, бо в імперії Габсбургів автоматично не визнавали дипломи закордонних університетів, стали шукати роботу, що виявилось не просто. Розриваючись між обов’язками у Швейцарії, Чехії та у Львові (Софія Окуневська-Морачевська працювала у шпиталі “Народна лічниця”, де застосовувала передові методи лікування), батьки Юрія Морачевського не так часто бачились. Ще більшим випробуванням для їхнього шлюбу стали події Першої світової війни, в часі якої пересікатись стали ще менше.

Софія Окуневська-Морачевська
Софія Окуневська-Морачевська

Це дистанціювання між батьками ще більше поглибилося після самогубства доньки Єви. Вона навчалась у Швейцарії на архітектора. Саме цей інцидент називають однією з причин, через яку факт розриву остаточно відбувся. Відтак Софія Морачевська, разом із сином Юрієм та його дружиною, художницею Марією Кромпець, проживала у будинку, який митрополит Андрей придбав для майстерні Олекси Новаківського. Юрій Морачевський на той час вже завершив Львівський університет і встиг попрацювати якийсь час в суді.

Знання мов і любов до мистецтва

Коло спілкування Юрія Морачевсього і представники його родини – це дуже цікава тема. Водночас, не менш вартою уваги є і його постать. При тому, не лише через те, що він відвідував заняття в університеті Цюріха чи був випускником Львівського університету, правником. Юрій Морачевський знав десять мов і цікавився різними сферами знань. Його перу належить декілька праць із мистецтвознавства та літературознавства: це тексти про творчість Олекси Новаківського, вітражі Петра Холодного тощо. Він також писав поезію. До того ж, українською, французькою, німецькою та італійською мовами. Врешті, Юрій Морачевський є автором декількох досліджень, присвячених правознавчій тематиці і публікацій про Василя Стефаника.

Юрій Морачевський, Марія Морачевська, їхня донька Софія та Вацлав Морачевський у 1934 році
Юрій Морачевський, Марія Морачевська, їхня донька Софія та Вацлав Морачевський у 1934 році

Цікавими й незвичайними епізодами багата і практика Юрія Морачевського. Зокрема, один з моментів стосується того, що він практично самотужки вивчив іврит, покладаючись на свої здібності до мов. Відтак якось під час судового процесу, де він також був активно задіяний, Юрій Морачевський самотужки переклав заповіт, написаний одним із представників єврейської спільноти. Це викликало справжнє захоплення у відповідних середовищах, а у львівському виданні “Chwila” цій темі навіть присвятили декілька публікацій.

Надгробок родини Морачевських на Личаківському цвинтарі. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Надгробок родини Морачевських на Личаківському цвинтарі. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Ознайомлення із біографією Юрія Морачевського, усвідомлення його талантів дійсно шокує, адже цей діяч міг би реалізувати значно більше корисних для суспільства ініціатив. На жаль, його життєвий шлях був досить коротким і навіть найкращі лікарі у Відні не зуміли продовжити лінію його життя хоча б на трішки. Юрій Морачевський прожив менше сорока років і помер під час складної операції у 1935 році.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Кіцера О. Морачевський Юрій Вацлавович // Енциклопедія сучасної України, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=69229
  2. Мороз В. Перша лікарка Австро-Угорщини // Тиждень, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://tyzhden.ua/History/182153
  3. Погребенник Ф. Морачевський Юрій Вацлавович // Українська літературна енциклопедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://slovnyk.me/dict/literary_encyclopedia

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.