В середу, 24 лютого 2021 року, на сцені Театру імені Марії Заньковецької відбулась прем’єра вистави “Конотопська відьма”.
Постановку за інсценізацією Богдана Жолдака, здійснив заслужений діяч мистецтв Вадим Сікорський. Режисер-постановник визначив жанр вистави як гопак-опера з антрактом.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma02.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Без сумніву, за наших карантинних умов, будь-яка театральна прем’єра стає подією. Глядач втомився від вимушеної ізоляції і захоплено сприймає новини театрального життя Львова.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma03.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Але, навіть суворі карантинні обмеження культурного життя не виправдовують появу на сцені будь-яких постановок. Попри зірковий акторський колектив в обох складах, вистава “Конотопська відьма” часто викликає абсолютно протилежні почуття.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma04.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Найбільш дражливим місцем постанови стали мікрофони на авансцені. Дуже дисонувало дійство 17 століття і шкарадні мікрофонні стійки середини 20 століття. Окрім неприємного естетичного вигляду у глядача складалось враження, що акторам бракує голосу щоб заспівати свою партію. Хоча насправді це не так – заньківчани мають чудові голоси. Та й театральне технічне забезпечення вже давно пішло далеко вперед. Маленькі непомітні радіомікрофони уже коштують дуже доступних грошей і забезпечують якісний звук.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma05.jpg?resize=696%2C450&ssl=1)
Сценографія вистави робилася мабуть до книжкової ілюстрації. Коли відкривається завіса, перше враження від декорацій “Вау!!”. Зрозумілим і логічним є все, починаючи з відсилу до хатньої ікони на склі і закінчуючи сюжетним вирішенням. З нетерпінням чекаєш коли ж декорація пожне “жити” разом зі сценічним дійством підсилюючи його і акцентуючи на важливих моментах. Але… як виявляється – це все. Декорація зовсім статична і тільки доповнюється в другій дії аж занадто натуралістичним озером, в якому топили відьом. Словом складалося враження, що ти прочитав усю книжку на одній сторінці.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma06.jpg?resize=696%2C1044&ssl=1)
Стосовно самого дійства. Так, частини досить короткі, приблизно по 45 хвилин кожна. Але з динамікою сюжету потрібно щось робити. Хоч вокальні та хореографічні номери й додають динаміки постановці, але в другій дії таки тягне на сон. Крім цього Вадим Сікорський, вже традиційно, використав свій улюблений прийом – коли сцени, що йому подобаються – розтягуються, а ті, які йому “не лягають” – максимально скорочуються, або й видаляються.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma08.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Але не все так сумно. Загалом вистава заслуговує на те, щоб хоч раз її побачити і послухати чудову музику у виконанні Оркестру Театру імені Марії Заньковецької.
![Сцена з вистави "Конотопська відьма"](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/vidma09.jpg?resize=696%2C433&ssl=1)
Яскраві костюми, цікаві акторські роботи, танцювальні номери та загальна хореографія роблять постановку навіть досить непоганою. Але для Національного театру непоганим бути трошки замало.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ