Полтвою до Личаківського кладовища (відео)

9116
Полтвою до Личаківського кладовища (відео)

У Львові практично всюди можна пройти під землею. Личаківське кладовище тому не виняток. Правда туди ми потрапили живими і до того ж успішно вибралися назад. Через що дуже зраділи бо вилазили ми на проїжджу частину жвавої вулиці Мечникова. На наше здивування колектор на ній виявився чи не найкращим у всьому місті.

Потік Пасіка з Погулянки (прямо) і бічна гілка на Мечникова (ліворуч)
Потік Пасіка з Погулянки (прямо) і бічна гілка на Мечникова (ліворуч)
Несподіванка під вулицею Мечникова
Несподіванка під вулицею Мечникова
Такий от тунель проходить повз Личаківське кладовище
Такий от тунель проходить повз Личаківське кладовище

Точкою старту був Оперний Театр. Далі ми пішли під проспектом Свободи та опинилися під проспектом Шевченка. Тут ми звертаємо ліворуч під вулицю К. Левицького. Йдемо, йдемо аж до самого її кінця. На перехресті з вулицею Погулянка ліворуч є непомітний водопадик. В житті б не подумав що він кудись цікаво може завести. Але ….

Мандруємо Полтвою
Мандруємо Полтвою
Стеля тут низька. Тому простіше йти по воді
Стеля тут низька. Тому простіше йти по воді
Ручний пацюк. Він з нами грався і навіть не думав нікуди втікати
Ручний пацюк. Він з нами грався і навіть не думав нікуди втікати
Дуже брудна стеля в колекторі на Липинського. Дмитро потім мусів мити голову
Дуже брудна стеля в колекторі на Липинського. Дмитро потім мусів мити голову
Це притока Полтви Пасіка. Тече з парку Погулянка
Це притока Полтви Пасіка. Тече з парку Погулянка
Один з виходів на поверхню неподалік території країни агресора
Один з виходів на поверхню неподалік території країни агресора
Завертаємо в бічну притоку Пасіки
Завертаємо в бічну притоку Пасіки
А ось і наш водоспадик який ми будемо досліджувати
А ось і наш водоспадик який ми будемо досліджувати

Таких водоспадів виявилося аж п’ять, послідовно один за одним. Пройшовши їх всіх ми, несподівано для себе, опинилися у високому та широкому тунелі викладеному цеглою. Він йде рівно під вулицею Мечникова. Скажу чесно, ми не очікували зустріти тут подібного розміру споруду. Приємно було відчувати себе першопрохідцями.

За одним водоспадиком йде наступний. Це вже трохи має зруйноване дно
За одним водоспадиком йде наступний. Це вже трохи має зруйноване дно
Трохи намочившись я вже зверху водоспаду
Трохи намочившись я вже зверху водоспаду
Далі Влад
Далі Влад
Ці водоспадики потрібні щоб згладити перепад висоти на вулиці Мечникова
Ці водоспадики потрібні щоб згладити перепад висоти на вулиці Мечникова
І нарешті ми попали у великий тунель!
І нарешті ми попали у великий тунель!

В цьому місці можна вийти на поверхню. На вулиці Мечникова є сходи та масивна ляда що виходить навпроти управління прикордонної служби. Але ж ми хотіли дослідити все підземелля. Тож, довго не думаючи, вирушили далі.

Відпочиваємо після проходження водоспадів
Відпочиваємо після проходження водоспадів
Сходи нагору на вулицю Мечникова
Сходи нагору на вулицю Мечникова
Вид з Мечникова на тунель
Вид з Мечникова на тунель

Найнетерплячішим виявився Влад. Він буквально біг вперед і відірвався від решти групи на добрячих двісті метрів. І тут ми чуємо його крик:

– Андрій, ми на Сихові! Ми на Сихові!

Влад побіг вперед старий великим тунелем
Влад побіг вперед старий великим тунелем
Цей тунель високий та довгий
Цей тунель високий та довгий
Деколи попадаються сучасні врізки
Деколи попадаються сучасні врізки
Стан стінок хороший, явних руйнувань не видно
Стан стінок хороший, явних руйнувань не видно
А от дно деколи забруднено. Видно як вода розмила штукатурку до цегли, з якої цей колектор побудований
А от дно деколи забруднено. Видно як вода розмила штукатурку до цегли, з якої цей колектор побудований
Ухти! А що це за зелене світло в кінці?
Ухти! А що це за зелене світло в кінці?

Який «Сихів», подумав я. Напевно нанюхався колекторних газів бідолаха. Та, підійшовши ближче, ми зрозуміли чого він кричав. Стінки старого австрійського колектора заливало потужне смарагдове світло. Здавалося наче ми потрапили у підземну скарбницю Зеленського. Ми стояли у великій квадратній кімнаті, під ногами текла вода. Стінки кімнати були зелені як стодоларові купюри. Подібна конструкція колектора є на вулиці Стуса.Тому Влад і кричав «Сихів, Сихів».

Перехід старого колектора в новий на вулиці Мечникова
Перехід старого колектора в новий на вулиці Мечникова
Новий колектор пластиковий та зелений. Виглядає дуже футуристично
Новий колектор пластиковий та зелений. Виглядає дуже футуристично
Вихід на поверхню
Вихід на поверхню
Акуратний дощоприймач
Акуратний дощоприймач
В камері нового колектора достатньо місця щоб фотографуватися всім разом
В камері нового колектора достатньо місця щоб фотографуватися всім разом
Діаметр труби достатній щоб йти і не згинатися
Діаметр труби достатній щоб йти і не згинатися

Нашій радості не було меж. Адже ми вперше йшли по такому класному новому тунелю. Він був ідеальний! Гладкий, без жодної ямки та тріщини, без бруду під ногами. Місцями ще навіть збереглися етикетки на трубах!

Я вперше йду по такому колекторі
Я вперше йду по такому колекторі
Та й всі решта також не можуть надивуватися
Та й всі решта також не можуть надивуватися
Маркування труби колектора
Маркування труби колектора
Ще один вихід нагору і бокова фекальна притока
Ще один вихід нагору і бокова фекальна притока

Вверх проти течії йшла висока, кругла та дуже гладка труба. Помало переставляючи ноги, бо слизько, ми почимчикували далі. Час від часу зустрічалися люки назовні. Ми вирішили їх дослідити дорогою назад, не витрачати на це зараз сили.

Продовжуємо досліджувати колектор
Продовжуємо досліджувати колектор
В трубі слизько. Але бруду немає.
В трубі слизько. Але бруду немає.

Ми дивуємося і все фоткаємо
Ми дивуємося і все фоткаємо
Стінки відбивають світло як дзеркало. То ж фотографії виходять просто неймовірні!
Стінки відбивають світло як дзеркало. То ж фотографії виходять просто неймовірні!
Дивіться що там!
Дивіться що там!

Десь за триста метрів перед нами виросла пластикова стіна. Зверху лилася вода. Це було продовження колектора, воно гасило перепад висоти рельєфу на поверхні. Висота водоспаду в людський ріст, без драбини туди ніяк не доберешся. То ж, на жаль, це була наша крайня точка на сьогодні.

Несподівана перешкода
Несподівана перешкода
Водоспад в рівень людини. Враховуючи як там слизько вилізти без драбини нереально
Водоспад в рівень людини. Враховуючи як там слизько вилізти без драбини нереально
То ж це крайня точка на сьогодні
То ж це крайня точка на сьогодні

Тепер нам потрібно було визначити де точно ми знаходимося. Для цього треба відкрити люк. Якраз перед водоспадом і був відповідний. Влад поліз першим та тільки но легенько його торкнувся, як з криком злетів вниз. Люк був дуже гарячий і мало не обпік йому руку. Чого б це? Може над нами якась котельня?

Влад пробує відкрити люк
Влад пробує відкрити люк

Наступний люк виявився холодним та податливим. Тарас без проблем відкинув його в сторону і з криком «Та ну його» запросив нас лізти за ним. Люк виходив прямісінько на проїжджу частину навпроти входу в Личаківське Кладовище. Таке собі місце щоб тебе збила машина …

Оооо! Цей люк відкрився!
Оооо! Цей люк відкрився!
Потроху вилазимо на поверхню
Потроху вилазимо на поверхню

Ми цілі стоїмо на тротуарі. Вааав! Оце пригода! Ми це зробили! Знайшли новий кусок підземель де можна гуляти. Емоції переповнювали. А далі ми щодуху взялися скидати з себе наші гумові костюми. Надворі +33С, спека неймовірна. Внизу, в колекторі, було якраз прохолодно і комфортно. А тут задуха. Оце пекуче сонце і було розжарило люк який пробував відкрити Влад.

В Полтву можна зайти коло Оперного театру а вийти аж тут
В Полтву можна зайти коло Оперного театру а вийти аж тут

Дорогою до центру міста ми вирішили підняти залізну плиту що закривала вхід на Мечникова. Просто по приколу. До нас тут же підійшов охоронець кордону та «запропонував свою допомогу». Ми від такої честі відмовилися і сказали що самі справимося. Після чого попрощалися та пішли до машини вмиватися вологими серветками.

Пробуємо відкрити люк на Мечникова
Пробуємо відкрити люк на Мечникова

Ось так, досліджуючи непримітний водоспадик, ми відкрили ще одну підземну гілку Полтви. І побачили найкращий колектор у Львові. Всюди де у Львові є будинки та вулиці прокладена каналізація та дощоприймачі. А раз так – значить і труби якими дігери можуть туди завітати.

Привид Полтви
Привид Полтви

Дякую Владу, Тарасу і Дімі за компанію і цікаву пригоду.

А читачам за увагу!
А читачам за увагу!

Андрій РИШТУН

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.