“Що, на Левандівці теж є свої підземні річки?” – здивовано подумаєте Ви. «Ще й які!» – відповім Вам я.
Можливо Ви звертали увагу на канал з водою по вулиці Рудненській що тікає кудись під землю коло Протезного заводу? А широченний та майже сухий тунель що виходить з-під вулиці Широкої коло ОККО? Хіба Вам не було цікаво кудою це все може проходити і де з’єднуватися?
У ХІХ столітті коли закривали Полтву то усю воду з Головного Вокзалу та прилеглої залізниці пустили у Білогорський потік, тобто у Чорне море. Залізниця навіть мала свої очисні споруди. Ще в ті часи інженери побоювалися що Полтва може не справитися з такою кількістю води. Потім Левандівка стала мікрорайоном, а річку перетворили на каналізацію. В ХХ столітті її все таки завели у Полтву, але тепер вже глибоким підземним тунелем щитовий. Він йде під торфовищем і виходить аж на вул. Варшавській і далі у Полтву на вул.Торф’яній. Та навіть зараз під час сильних дощів неочищена вода все таки скидається напряму у Білогорський потік. Для цього передбачено спеціальний перелив на вулиці Широкій.
Обидві притоки вулиці Широкої замулені, вода там стояча по коліна. В інших ділянках того ж колектора вода тече по центру, її не більше 10см, йти значно легше.
Більшість львів’ян запам’ятали колектор на вулиці Широкій через нещасний випадок що стався в 2013 році. Тоді маленький хлопчик впав у люк і його знайшли мертвим майже через два дні. Пошуки утруднювало замулення та забруднення на дні колектора. Ця історія з хлопчиком ще більше підштовхнула мене все тут гарно дослідити. Що б майбутньому в разі чого змогти їм допомогти.
Ну що, цікаво як там під Левандівкою? Тоді пішли досліджувати!
Вхід в тунель там в кінці фото далеко за блоками. Брудна вода з Левандівки впирається у цю бетонну перешкоду і тече праворуч, у ПЗК. Там є отвір в стіні. У випадку сильної зливи вода переливається через бетонні блоки і неочищеною стікає у річку. Звідки ми, власне, щойно і прийшли.
Щодо решітки, то в мене залишилося одне запитання. Ця решітка там до самого дна? Якщо так, то все гаразд. Це означає що всі габаритні речі, які попали в колектор, на ній і зупиняться. Якщо ж там внизу під водою є дірка, то вода може нею протягнути важкі предмети в ПЗК і далі аж на очисні споруди Полтви.
Після бетонного блоку колектор йде рівно під газоном вулиці Широкої кудись в сторону вулиці Сяйво. І взагалі колектори у Львові прокладені під дорогами, а не під будинками. Деколи доводиться чути закиди ніби терористи можуть використати колектори щоб закласти вибухівку під будинки. Дур-ня! Це значно простіше та ефективніше зробити з підвалу. До того ж колектор сам по собі доволі міцний та лежить глибоко під землею. То ж такий вибух хіба що щурів налякає.
Йти стає суттєво важче. Бортики майже зникли під шаром намулу. Місцями руками приходиться допомагати переставляти ноги. Можна сказати що ти залипаєш в колекторі. Шолом постійно зачіпається за стелю. То ж чим нижчий дигер тим він прохідніший!
А ось і злив двох менших труб. Прямо дорога пішла вулицею Широкою на Головний Вокзал, праворуч – в сторону вулиці Рудненської. На стику колекторів є люк назовні. Через нього робимо прив’язку де ми зараз знаходимося.
Йдемо в круглу трубу праворуч. Там я ще так сяк пролажу. В прямокутний колектор теж би протиснувся якби йшов по бетонному дні. А так мул з’їдає висоту та затягує ноги. Залипаєш на місці і далі й кроку не годен ступити.
Тепер давайте пройдемося цим потоком вверх по течії і подивимося де він бере свій початок. Тобто розвідаємо найдальші живлення Білогорського потоку.
Праворуч кругла труба йде з вулиці Рудненського. У цьому люці вона повертає перпендикулярно до каналу який на попередньому фото. У випадку сильної зливи рівень води підніметься і відбувається перелив. Надлишок скидається в цей канал через дві оранжеві труби. Перелив є ліворуч, на фото видно його край. Тобто та труба з якої ми щойно прийшли це лише аварійний дренаж на випадок зливи. А основні води течуть трубою що поруч в землі і впадають у прямокутний колектор. Саме тому весь мул там.
Я перейшовся ще сто метрів до залізниці і здибав аж дві притоки які формують «річку Левандівку». Вони також є на OpenStreetMaps картах.
Чув я таке що дігери «розсекретили» карту Полтви для терористів. А в Москві її хіба немає ще з часів СССР? Напевно люди що так кажуть ніколи не заходили на сайт міськради. Там у вільний доступ викладають детальні карти комунікацій Львова.
Також ці люди, напевно, не читали книжку Гранкіна Каналізація Львова. Там теж є її детальна карта. А карта Полтви на OpenStreetMaps (позначена синім)? Так шо дігери тут ні при чому. Вони просто лазять в своє задоволення і діляться побаченим. А то що воно не всім подобається…
Сьогодні мало кого можна здивувати виглядом Приміського вокзалу у Львові: непримітна будівля, перони з дашком, прибувають та відправляються приміські електропоїзди. Хіба що на першій...