Сьогодні виправдано багато уваги прикуто до питань правильного харчування та здорового раціону, до гігієни загалом, чистоти повітря і особливо – води. Очевидно, що це питання надзвичайно важливі! Не менш очевидним є також і те, що так було далеко не завжди. Лише від першої половини ХІХ століття проблематиці складників води, її чистоти і лабораторному вивченню цієї рідини, впливам середовища на людину, почали надавати належного значення. Відтак особливо приємно усвідомлювати, що біля витоків такої свідомості стояв діяч, який тісними узами пов’язаний зі Львовом – це знаний фармацевт і вчений Мечислав Дунін-Вонсович. Про нього й напрямки його діяльності, зацікавлення та основні моменти біографії, поговоримо детальніше.
Основні біографічні моменти
Мечислав Дунін-Вонсович побачив світ 27 жовтня 1849 року у Добромилі, що на Старосамбірщині. Родина Дунін-Вонсовичів була знатною і відомою далеко за межами Галичини. Представники цього роду активно займалися меценатською діяльністю. Також славились тим, що володіли мережею аптек у Львові та поза містом. Зокрема, аптекою у Бібрці, в приміщеннях якої нещодавно було віднайдено давню фреску, яка збереглася до наших днів. Уся діяльність Дунін-Вонсовичів проходила під знаком лебедя, який був їхнім родинним гербом.
Очікувано, що молодий Мечислав також пішов стопами своїх предків. Ступінь магістра фармації він здобув у Фрайбурзькому університеті (Німеччина) у 1875 році, пізніше став доктором філософії. Своєю професійною діяльністю вчений був пов’язаний одразу з декількома ВНЗ – це Львівський університет та Львівська Політехніка, а також – університети м. Фрайбург й м. Страсбург. Захоплювався хімією, фармацевтикою, товарознавством й колекціонерською діяльністю, мав власну аптеку й цікавився геральдикою. Ім’я Мечислава Дуніна-Вонсовича було вписане до “Книги Львова” ще й тому, що він був міським хіміком. Виконував ці обов’язки до самої смерті, що трапилося у 1913 році у Львові.
Професійна діяльність
У 1877 – 1879 роках Мечислав Дунін-Вонсович працював на кафедрі хімії Львівського університету. Трішки пізніше, у 1879 – 1880 роках, перебрався до Фрайбурзького університету, але провів там не так багато часу і знову повернувся до Львова. Також впродовж тривалого часу він був науковим співробітником Страсбурзького інституту фармакогнозії (1867 – 1877).
Як можна бачити, вчений дійсно гідний уваги. Врешті, йому Львівський університет завдячує своєю колекцією лікарських рослин. Адже саме Мечислав Дунін-Вонсович стояв біля витоків її створення, багато зусиль віддав збору і систематизації. При цьому, паралельно зі збором лікарських рослин, цей вчений вивчав та описував їхні властивості, призначення. На сам кінець, під його іменем було видано декілька книг. Окремі з них були перекладені іноземними мовами – англійською, французькою, російською і ін.
Досягнення та відкриття
Мечислав Дунін-Вонсович запам’ятався дослідницькою роботою у одразу декількох напрямках. По-перше, він продовжував напрацювання попередників різних часів і займався професійним вивченням хімічного складу мінеральних вод Карпатського регіону. Ці дослідження мали й практичне застосування та були корисними для тогочасного соціуму, адже їхні висновки широко застосовувалися в інших сферах. Зокрема, Дунін-Вонсович аналізував процес водопостачання у Львові. Намагався зробити цей процес більш безпечним і таким, що відповідає нормам та стандартам тогочасної гігієни. Зокрема, практикував метод озонування задля знезараження питної води.
По-друге, згаданий вчений впродовж усього життя дуже цікавився рослинами. Він вивчав їхні властивості, думав над застосуванням результатів своїх спостережень у медичній сфері. Відтак останнє мало як практичний, так і теоретичний вимір, але про це більш детально буде нижче.
“Ex Coll. M. Dunin Wąsowicz”
У Львові та області можна відшукати безліч точок дотику, які пов’язують персону Мечислава Дуніна-Вонсовича з цими теренами. Між іншим, мова навіть про книги, якими той володів. Так, у 1991 році до фондів музею мистецтва давньої української книги, що є філією Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, потрапив травник Леонарта Фукса. Травники містять описи трав та їхніх лікувальних властивостей, вони добре ілюстровані і пізнавальні. На початках укладалися латинською мовою, а з XVI століття – ще й національними мовами. Травник Фукса мав як версію латиною, так і німецькомовну.
Леонарта Фукса часто називають “батьком ботаніки” від чого речі, пов’язані із його іменем стають ще більш авторитетними. Згаданий вище травник потрапив до галереї з колекції Миколи Вільчинського. Останній успадкував цей скарб від Мечислава Дуніна-Вонсовича, про якого згадувалося вище. На виданні є печатка червоною фарбою, яка належала видатному вченому, а також атрибуційний запис щодо приналежності книги до колекції львівського аптекаря: “Ex Coll. M. Dunin Wąsowicz”.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Лесик Р., Слабий М. Дунін-Вонсовіч Мєчислав // Фармацевтична енциклопедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/4769/dunin-vonsovich-myechislav
- Спірідонова Ж. Травник Леонарта Фукса (1543) в збірці музею мистецтва давньої української книги // Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Григоровича Возницького. – Львів: Центр Європи, 2015. – Вип. IV. – С. 64 – 65.
- Терещук С., Лесик Р., Слабий М. Дунін-Вонсович Мечислав // Енциклопедія сучасної України, 2008 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19562
- У міській ратуші поблизу Львова знайшли старовинну фреску // Діло, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dilo.net.ua/zhyttya/u-miskij-ratushi-poblyzu-lvova-znajshly-starovynnu-fresku-foto/#
- Trojanowska A. Mieczysław Dunin Wąsowicz chemik miejski we Lwowie, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uatacz.up.krakow.pl/~wwwaupc/index.php/wigup/article/view/3898
