Сьогодні знову Фотографії Старого Львова завітали до Лариси Спаської, завідувача Музею мистецтва давньої української книги, відділу Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького. Цього разу вона розповіла нам про Пересопницьке Євангеліє, оригінал якого зберігається Рідкісній Книзі бібліотеці академії наук в Києві.
Дуже яскравим прикладом українського рукопису є Пересопницьке Євангеліє написане в 1556-1561 роках на Волині.
Як написано “Писано воно в монастирі Жеславському, при церкві Святоначальної Троїці, рабом божим Михаїлом Васильовичем, сином протопопа Сяненського” – це конкретно хто написав Євангеліє.
В самому Євангеліє вказано, що воно перекладене з мови болгарської на мову руськую простую, тобто живу українську мову того часу. Дуже часто зустрічаються такі звичайні слова як “глек”, “жбан”, “клуня”. Є дуже багато чисто українських фразеологізмів, таких як от “Сталося цього дня…” або “Послав його щоб пас свині…”.
Є дуже багато перекладів з грецької, наприклад: “Дидрахма грецька – по-нашому два гроши”. Тобто мова Євангеліє була абсолютно зрозуміла будь-якій людині. І, коли воно читалося в церкві, воно читалося “живою”, не церковно-словянською, а “живою” народною мовою.
В 1600 році Євангеліє знаходилося в Пересопницькому монастирі, а вже 1630 було перевезено на Східну Україну і десь 1701 року його подарував бібліотеці, спочатку в Переяславський собор само собою, гетьман Іван Мазепа.
Треба сказати що пізніше воно опинилося в бібліотеці, також в Переяславі, духовної семінарії, де 1845 року його бачив Тарас Григорович Шевченко і він це вказав в своїх археографічних записках.
Щодо самого оформлення, воно абсолютно розкішне. Оправа, може скажемо звичайна, бо це дерево, шкіра і срібло, але оформлення заставок, кінцівок і, особливо, фронтисписів початку Євангеліїв від Матвія, від Луки, від Іоана абсолютно неймовірної краси. Тобто, в оригіналі – це є накладне золото розписане.
Зараз книга зберігається в Рідкісній Книзі в бібліотеці академії наук (ред. Національна бібліотека України ім. В.Вернадського) в Києві. Ну і відомо, що саме на цьому Євангеліє клянуться всі президенти України.
Фото Софія Форостина
Нічого не сказано в публікації про людину, яка профінансувала цей проект – це княгиня Анастасія Гольшанська – Дубровицька (в заміжжі – Заславська).