Важко оцінити допомогу, яку робить для Західної України ця людина. Деколи його розхвалюють в пресі, а деколи скромно відмічають тільки його прізвище. Він знайомий з багатьма представниками влади, але уся його діяльність організована в обхід нашої славної бюрократії!
Головним керівним принципом його діяльності є гасло: “Хвороба, бідність і необхідність не мають релігійної конфесії чи політичної приналежності” (“Krankheit, Armut und Not haben weder Konfession noch politische Zugehörigkeit”).
Отець Роберт Готц (нім. Hotz Robert Heinz; нар. 26 вересня 1935 р.), ієромонах, єзуїт, почесний громадянин Львова (1998 р.), доктор Honoris Causa Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького (1997 р.), доктор теології, журналіст, благодійник. Володіє шістьма мовами. Біографічні дані про освіту отця Роберта тут.
У 1956 р. Роберт Готц вступив до ордену єзуїтів. З 1964 р. займався міжнародною публіцистичною діяльністю, працював на радіо і телебаченні, був автором і редактором різноманітних наукових видань із літератури та теології, працював в якості журналіста на території колишнього Радянського Союзу, а з 1996 року – в Польщі.
1972-1989 роки – редактор журналу “Orientiеrung” Інституту з проблем світогляду м. Цюріх (Швейцарія). У 1991 році після розпаду Радянського Союзу швейцарський мальтійський орден запросив Р. Готца для організації допомоги в Західній Україні.
Але вже невдовзі отець Роберт вирішив почати свою власну благодійність і створив фонд “Допомога Західній Україні”(“Hilfsaktion Westukraine”). Спочатку був ремонт п’яти дитячих будинків у Львові, потім ремонт і оновлення львівських лікарень та інших медичних закладів Львова, які були в жалюгідному стані. Справжнім шедевром його допомоги була реновація напівзруйнованого палацу у Великому Любіні, який в даний час використовується як школа-інтернат для сотні дітей-інвалідів.
У 1998 році отець Роберт Готц став почесним громадянином Львова.
У 2010 році з нагоди 75-річчя від дня народження отця Роберта було нагороджено Дипломом та відзнакою «Золотий герб міста Львова» за багаторічну благодійну діяльність на благо львів’ян та значний внесок у розвиток медицини Львова.
За минулі чверть століття він ініціював більш як 50 акцій допомоги і при цьому зібрав та витратив понад 20 мільйонів франків, стараючись, щоби навіть щонайменша краплинка цієї суми не потрапила в бюрократичний апарат.
Готц робить свою справу, бо він знає, що коли він піде – краще не буде, а ще тому, що він хоче щось змінити. Він принципово відмовляється від будь-якого виду діяльності, який може сприяти корупції: купує все “напряму” без участі третіх осіб, а все придбане ретельно контролює і перевіряє.
Отець Роберт: “Звичайно, наша допомога – це просто крапля в морі. Але бачити страждання і нічого не робити – це не варіант. Тому ми допомагаємо по можливості всім, незалежно від релігії чи політичної орієнтації у відповідності з нашим девізом: «Хвороби, бідність і нужденність не мають віросповідання чи політичної приналежності».
В інтерв’ю для «Високого Замку» отець Роберт пояснив, чому він вирішив допомагати саме нашій країні: “Владика скерував мене служити в Греко-католицькій церкві української діаспори в Цюріху. Вірні неодноразово запрошували мене відвідати Західну Україну. Таким чином я побував у ваших дитячих будинках, лікарнях, школах, й у голову приходила лише одна думка: «Це – катастрофа!». Не міг збагнути, як це – хворі діти не мають можливості лікуватися та змушені помирати, у навчальних закладах протікає дах, а в туалетах немає води?
Коли Україна стала незалежною, почав опікуватися бідними та хворими. Зараз під моїм патронатом – 50 соціальних інституцій. Заради меценатства довелося відмовитися від журналістики, хоча деколи ночами пишу статті.
Я ненавиджу слово «гроші», але без них неможливо рятувати українців від смерті та злиднів, тож основна діяльність спрямована на те, щоб здобувати кошти. Співпрацюю зі швейцарськими організаціями, фірмами та корпораціями, яких переконую матеріально допомагати західноукраїнським установам, потім – даю звіт про свою роботу”.
Пропоную ознайомитись з деякими акціями отця Роберта і фонду “Допомога Західній Україні”.
1998 і 1999 роки. Львiвський обласний доброчинний фонд захисту слабозорих дiтей-iнвалiдiв “Зiр” отримав меблі, матраци, перев’язочні матеріали, білизну тощо на суму десятки тисяч швейцарських франків.
2004 рік. Комунальна Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги
Завдяки внеску отця Роберта Готца було зроблено:
– у приймальному відділенні проведена реорганізація та реконструкція, впроваджена комп’ютерна програма “Приймальне відділення”, яка працює і в теперішній час.
– у другому неврологічному відділенні проведена реконструкція відділення із створенням блоку інтенсивної терапії на шість ліжок.
2006 рік. Один з багатьох прикладів допомоги конкретній людині
У дворічної львів’янки Юлі з вродженою вадою хребта не було ніякої надії на одужання. Дівчинка не могла ходити та тримати хребет. Врятувати її могла лише дуже дорога операція за кордоном. На допомогу прийшов отець Роберт, який відправив дівчинку разом із мамою до Швейцарії та знайшов можливість оплатити більшу частину лікування. [4]
2006 рік. Великолюбінська спеціалізована школа-інтернат
Палац Бруницьких. Автор світлини Zommersteinhof
У с. Великий Любінь Городоцького району урочисто відкрили відреставрований навчальний корпус школи-інтернату, який розміщений у колишньому замку барона Бруницького (XVII ст.). Кошти на ремонт (понад три мільйони гривень) офірував отець Роберт Готц. Ще понад мільйон гривень надійшло із обласного бюджету. Великолюбінська спеціалізована школа-інтернат для дітей із вадами розумового розвитку створена 1962 року. З 1993 року приміщення замку потребувало нагального ремонту – за словами місцевих жителів, тут була руїна.
Тодішня директор школи розшукала отця Роберта, який відпочивав у санаторії в Любіні Великому, і попросила його про допомогу. “Я не уявляв, – зізнався у розмові з журналістами отець Роберт Готц, – на яку катастрофу я себе прирік, пообіцявши відреставрувати школу. Але маю міцну голову, і якщо вже щось пообіцяв, то маю це довести до кінця. Я ще й історик, тому розумію, як важливо долучатися до збереження архітектурної спадщини України”.
2007 рік. Офіс Студентського Братства Львівщини
24 квітня після капітального ремонту відбулось урочисте відкриття офісу Студентського Братства Львівщини, що знаходиться за адресою вул. Римлянина, 5.
Розпочиналось все ще з 2002 року, коли Братство отримало це приміщення. Незважаючи на катастрофічний стан цього приміщення студенти не втрачали ентузіазму і продовжували працювати над розбудовою організації і власними зусиллями покращували стан приміщення. Це тривало до 2003 року, а згодом розпочалась співпраця з отцем Робертом.
Першим його подарунком для студентів був комплект комп’ютерної техніки, а протягом 2006-2007 року за кошти його доброчинної організації було здійснено капітальний ремонт центрального офісу Студентського Братства. Саме так було створено найкращі умови для роботи студентів та молоді Львівщини.
2008 рік. Середня школа №45 м. Львів
У львівській школі №45 в рамках акції швейцарського благодійного фонду «Акція допомоги Західній Україні» відкрито комп’ютерний центр для учнів початкової школи.
Також зроблено центр автономного водопостачання. Тепер, у випадку відсутності центрального водопостачання, вода для потреб школи подається насосами по всій мережі. Система обладнана спеціальною автоматикою. Її вартість становить 22 480 швейцарських франків.
«Вже протягом кількох років Отець Роберт створює гарні умови для школи, – розповідав В. Кравченко, директор школи у 1987-2013 роках. – Приділяється увага здоров’ю як фізичному, так інтелектуальному. Йому вдається послідовно надавати підтримку школі – відремонтовано дах та спортивний блок школи, створені туалети за європейським стандартом. Отець Роберт не менше десяти разів відвідував школу, й без сумніву, кожного разу він бачить щось нове».
2009 рік. Разові стипендії обдарованим учням
У цьому році Роберт Готц вручив трьом обдарованим учням СШ №45 стипендії – по 100 франків кожному. Меценат стверджує, що з багатьох львівських шкіл обрав саме цю, оскільки тут – унікальні педагоги та артистичні діти з інтелектуальним потенціалом.
2010 рік. 8-а міська клінічна лікарня Львова
При центрі термічної травми і пластичної хірургії 8-ї міської клінічної лікарні Львова відкрилася швейна майстерня. Устаткування для швейної майстерні, спеціальні тканини і нитки в лікарню привіз отець Роберт. Він же запросив лікарів-реабілітологів з лікарні в Цюріху Едварда Мейєра і Ганса-Петера Чанца, які цілий тиждень шили компресійну білизну для львівських діток. Така білизна просто необхідна хворим, які постраждали від опіків або обморожень.
2017 рік. Філія Дитячої музичної школи № 5 на вул. Героїв Крут, 27а.
Одного разу, коли отець-єзуїт Роберт Готц був у Львові, то почув Різдвяний вертеп і творче яскраве виконання музичних творів учнів цієї дитячої школи. Йому так сподобалось, що отець Роберт вирішив допомогти з ремонтом і підтримати тим самим українську культуру. Було відремонтовано класи, туалети, утеплено будинок школи тощо.
Коли отець Роберт захворів і роботи призупинились, до акції підключились Руді та Сільвіан Андереґґ і допомогли у цій гарній справі. Крім задоволення від власної участі в допомозі дітям, подружжя отримало подяку від Львівської міської ради.
2017 рік. Комунальна 8-а клінічна лікарня
Звичайно, що отець Роберт всюди не може бути, але у нього є товариші-однодумці. Напередодні Великодніх свят 2017 р. до Львова завітали представники благодійних організацій зі Швейцарії «Hilfsaktion Westukraine» і «Soroptimist International», які вже чверть століття допомагають медичним установам та соціальним закладам Львова і Львівської області. Цього разу вони приїхали на відкриття відремонтованої сучасної операційної із допоміжними приміщеннями дитячого опікового відділення комунальної 8-ї міської клінічної лікарні, який вони повністю профінансували.
Завдяки їхній допомозі, у дитячому опіковому відділенні були відремонтували палати, перев’язувальні, ігрова кімната для дітей, кімната для підігріву їжі, санвузли. Завершальним «акордом» цієї реконструкції стало створення сучасної операційної для виконання пластичних і реконструктивних операцій дітям з опіками.
У дитячому опіковому відділенні 8-ї міської клінічної лікарні Львова допомогу надають дітям з опіковими травмами різних ступенів важкості. Зокрема, лікують та оперують дітей, які потребують пересадки шкіри, пластичного закриття після травм, дітей з вродженими і набутими вадами розвитку. Щорічно в цьому відділені лікується близько 450 дітей, проводять від 250 до 300 операцій.
Використані джерела тут
Автор: Zommersteinhof
