Останки близько 40 червоноармійців, енкаведистів і партійних діячів часів радянської окупації, які загинули у 40-их роках минулого сторіччя, ексгумували на меморіальному військовому кладовищі у центрі міста Мостиська, що на Львівщині.
Дослідники відшукали 36 окремих поховань, зроблених у післявоєнний період і одну спільну могилу з останками 4-5 червоноармійців, які загинули у боях з фашистами орієнтовно у 1941 році.
Як розповів директор комунального підприємства Львівської обласної ради “Меморіально-пошуковий центр “Доля”, депутат облради Святослав Шеремета, знайдені останки будуть перезахоронені на міському кладовищі. “Тут знайдені поховання часів Другої світової війни і повоєнного періоду. Це є військовослужбовці, співробітники НКВС, цивільні, які перебували в лавах компартії і КДБ. Також тут була братська могила, яка відповідно до історичних документів, була перенесена сюди з кладовища”, – зазначив Святослав Шеремета.
Останки з окремих поховань уже вийняли, дослідили і підготували до перезахоронення. Дослідники закінчують ексгумувати братську могилу. За оцінками науковців, у двох трунах братської могили лежать залишки 4 або 5 червоноармійців. Проведені дослідження дозволяють зробити висновки, що радянська пропаганда завищила кількість поховань на меморіалі.
“Мостиська – це приклад відношення радянської влади до поховань, до своїх героїв і військових. Облікова документація говорить, що у цій могилі мало бути 56 останків. Були навіть деякі дані і про 220 останків, – каже Святослав Шеремета. – Насправді є декілька останків військових, які були перенесені сюди з міського кладовища. Це військовослужбовці часів Другої світової війни, загиблі солдати, реальні фронтовики, а не кдбісти. Окремо були ряди, де були партійні працівники і енкаведисти, які загинули в боях з УПА”.
“Це була брехлива держава. Цифри не співпадають: по документації мало бути 35 одиночних захоронень, а виявилося 36. У братській могилі є 4-5 останків, хоча офіційна цифра була завищена в десятки разів, – повідомив керівник експедиції, заступник директора з пошукової роботи Володимир Харчук. – Захоронені у братській могилі – це єдині реальні солдати, які воювали на фронті. Судячи по супровідному матеріалу – це захоронення 1941 року. Решта перезахоронені пізніше. Останки викопали на цвинтарі, склали у червоні труни і з «помпою» принесли сюди. Всім сказали, що перезахоронили 55 військових. А насправді їх тут не може стільки вміститися”.
У радянські часи меморіальний цвинтар переробляли двічі. Востаннє тут встановили обеліск і чотири ряди надгробків з мармурової крихти. Дослідники кажуть, що супровідного матеріалу залишилось мало. У братській могилі виявили каску радянського червоноармійця зразка 1940 року, протигаз, шкіряні поясні ремені і підсумок для набоїв, що були характерні для 1941 року (У 1944 році обмундирування червоноармійців було біднішим). Також вдалося дослідити рештки тканин, ґудзиків, частково взуття. Здивування викликало те, що 70 відсотків похованих були босими.
“Офіцер має погони, а взуття нема. Це дивно для парадного захоронення, яке було показовим, створеним для демонстрації могутності радянської влади”, – розповів Володимир Харчук. Також важко ідентифікувати, яким чином загинули поховані. Серед похованих – начальник НКВС Мостиського району, секретар і інструктор мостиського комітету комсомолу, які загинули у березні 1945 року.
Депутат і секретар Мостиської міської ради Олег Макар повідомив, що до осені мають ексгумувати останнє поховання партизан-наумівців і братську могилу червоноармійців на території громади у Крукеничах. Відповідне рішення 28 червня прийняла міська рада. Після цього, декомунізація на Мостищині буде повністю завершена.
“Близько двох років тому активніше розпочався процес щодо перенесення пам’ятки історії місцевого значення – кладовище радянських воїнів і мирних жителів, як воно називалося по документації. Ми підготували документи і звернення на обласну державну адміністрацію, Міжвідомчу комісії при Мінкульті і на Міністерство культури. Лише на початку цього року ми отримали дозвіл на перенесення пам’ятки на територію міського кладовища”, – каже депутат.
На місці перепоховання буде встановлений хрест. А на місці колишнього меморіалу облаштують громадський простір “На валах”, адже тут проходить середньовічний оборонний вал. Олег Макар також повідомив, що у зв’язку з повномасштабним вторгненням, процеси погодження документації на перенесення пам’ятників з маркерами тоталітарного режиму значно прискорились. Якщо погодження документації у Мостиськах тривало 2 роки, то на погодження документації на Крукеничі знадобилося кілька місяців. Ексгумацію проводять згідно європейської практики.
“Померлі і загиблі мають бути на кладовищі, а не в центрі міста. У багатьох містах і селах України радянська тоталітарна система і комуністична влада проводила маркування території. Це зроблено з суто ідеологічних мотивів, для того, щоби пропагувати комуністичну більшовицьку ідею. Але в цілому світі загиблі і померлі лежать на кладовищах, – каже Святослав Шеремета. – Ми проводимо експедиції в Мукачево, Вінниці, Львові, Пустомитах, Верхньому і Нижньому Синьовидному, Стрілках. Усі роботи ведуться відповідно до загальносвітових принципів ексгумаційних досліджень”.
Наталка РАДИКОВА
