«Орлеанська діва» і пророк з Галичини

390
«Орлеанська діва» і пророк з Галичини

Лихоліття Першої світової війни пробудили в людей надзвичайну потребу в чуді. У 1918 році поруйнована війною Європа переживала справжні апокаліптичні кари смертю, голодом і хворобами. Втомлені тривалою нуждою та страхом за майбутнє люди спрагло реагували на кожен поголос про об’явлення чудотворців та ясновидців. Тисячі паломників вирушали на прощу до «святих місць» у віддалені монастирі та глухі села за благословеннями, зціленнями та пророцтвами.

Влітку 1918 року на цілу Галичину та Буковину поширилася слава про 22-річну пастушку Олену Матійчук із прикарпатського села Струпкова, яка оголосила себе ясновидицею. Струпківською “Орлеанською дівою”, як одразу назвали молоду селянку тогочасні газети, чомусь раптом заопікувалися австрійські військові.

Дар “пророцтва” у дівчини з’явився несподівано – під час сніданку на пасовиську незадовго до свята Вознесіння. Як писала газета “Кур’єр Станиславівський”, пастушці з’явилася діва Марія і передала цілу низку одкровень.

«Орлеанська діва» і пророк з Галичини

Пророцтва струпківської “ясновидиці” були такими: війна закінчиться в той день, коли почалася (тобто 28 липня), а щоб наблизити її кінець, людям потрібно перестати грішити, а також приносити до Струпкова якнайбільше пшениці та не шкодувати грошей на військові позички. На заклик галицької Жанни д’Арк до Струпкова почали щоденно сходитися тисячі людей.

“На подвір’ї перед хатою сотні людей з непокритими головами стояли на колінах та вкидали у велику скриню пожертви (10, 20 і більше корон), мішками приносили муку та пшеницю, бо так хотіла ясновидиця. Дорогами сунули натовпи людей, потяги до Коломиї були переповнені”, – описував побачене тогочасний газетяр.

Сама Олена Матійчук лежала в хаті з вінком на голові та в оточенні солдатів, які забороняли паломникам наближатися до неї. Натомість у них можна було придбати фотокартку із зображенням струпківської “Орлеанської діви” всього за 6 корон.

“Враження від візиту були двоякі: або маємо справу з особою в стані релігійного фанатизму (часом вона сама себе називає матінкою божою), або з очевидним шахрайством. Навіть інтелігентні люди складають їй в пожертву грубі гроші і залишки своїх запасів, які зникають в руках її “імпресаріо”. Духовенство і влада поки бездіє”, – резюмував тогочасний кореспондент.

«Орлеанська діва» і пророк з Галичини

Коли 28 липня 1918 року війна не закінчилася, довіра до “ясновидиці” трохи зменшилася. Але потік паломників до Струпкова не припинявся, аж доки вона сама не згорнула свою діяльність, зібравши, за даними краківської газети “Кур’єр щоденний”, 182 тисячі корон (майже 18 мільйонів гривень на нинішні ціни, — авт.). Олена Матійчук оголосила, що перестала отримувати пророцтва від Діви Марії і її “чудесний дар” більше не діє.

“Розвіялася легенда і перестали плинути хвилі паломників, спраглих віщого слова. Спричинила до цього заборона староства здійснювати масові прощі, а ще більше наказ від місцевого пароха не заходити цій жінці у церкву. “Ясновидиця” образилася, закрилася в своїй хаті і нікого зараз не приймає. Місцеві селяни вже говорять про неї, як про шахрайку”, – повідомляла тогочасна газета.

Остаточну крапку в історії галицької Жанни д’Арк поставив греко-католицький єпископ зі Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) Григорій Хомишин, який відрядив до Струпкова двох каноніків для перевірки “чуда”. Наприкінці серпня 1918 року вони прозвітували: “Дівчина не знає навіть основних догм віри. Вона не знає навіть, хто помер на хресті за наше спасіння”.

Згодом Олена Матійчук постала перед Крайовим судом у Львові за звинуваченням у шахрайстві та наданні притулку дезертирам австрійської армії, але відбулася тільки штрафом. Та не встигли ще втихнути пристрасті довкола «ясновидиці» зі Струпкова, як в розташованому поблизу селі Лісний Хлібичин раптом об’явився дивний пророк, який носив на шиї масивний та блискучий трираменний хрест православного взірця. «Селянин Максим Демков оголосив, що йому явився ангел і засвідчив, що він є вибраним через Бога народним пророком», – повідомляла про нове об’явлення газета «Кур’єр Станиславівський».

Чоловік запустив собі бороду та відростив довге до плечей волосся, яке кучерями огортало його голову. Крім розп’яття, почепленого на шию, на публічних проповідях він тримав у руці такого ж великого православного хреста.  «Промови, оригінальний вигляд і впевненість селянина в тому, що він є пророком, справляли велике враження на людей», – запевняли газетярі.

Зрештою, коломийське староство також заборонило селянам ходити на прощі до самозваного пророка, а зі станиславівської єпископської консисторії УГКЦ прислали до нього спеціальну комісію, яка мала вивчити його справу.

«Комісія у присутності старости пана Бєлявського допитала Максима Демкова, який спочатку блискуче захищав себе через побіжне знання євангелія, але припертий до стіни, зізнався, що є неправдою, буцім ангел об’явив його пророком і погодився зректися своїх заблуджень», – повідомляв «Кур’єр Станиславівський».

Допит закінчився тим, що місцевий поліцейський, взявши ножиці, пообтинав «пророкові» його бороду та довгі патли. Після цього Максим Демков став виглядати, як звичайний смертний, а комісія відбула з Лісного Хлібичина, притлумивши в зародку становлення нового культу.

Богдан СКАВРОН

Джерело: БОМОК

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.