Ой на горі, на Маківці, або як ми умирали, нам дзвони не грали

2278
Ой на горі, на Маківці, або як ми умирали, нам дзвони не грали

Цими днями виповнюється 104 – та річниця від проведення боїв на горі Маківка, у яких взяли участь Українські Січові Стрільці. Детальніше про це дізнатись пропонуємо Вам у сьогоднішній публікації.

Бої за гору Маківку відбувались під час Першої світової війни на східному фронті в Карпатах між австро-угорськими та російськими військами. Гора Маківка розташована у Сколівських Бескидах між селами Тухля та Головецьке. Поруч із центральною вершиною (958 метрів над рівнем моря), Маківка має ще два нижчі верхи – східний та північно-західний. На схід від г. Маківки  – г. Клева (Клива, 1069 м), а на захід – г.  Плішка (1019 м). Стратегічне значення Маківки було велике, адже вона дозволяла контролювати залізницю Львів – Мукачеве, яка проходила під нею, а також давала можливість прорватися на Закарпаття.

Підйом на гору Маківку. 2018 рік. Фото Олег Максимишин
Підйом на гору Маківку. 2018 рік. Фото Олег Максимишин

Різдво 1915 року українські Січові Стрільці зустріли на Бескидах, а на початку березня сотні легіону УСС вийшли в район гори Маківки. Найзапекліша боротьба за гору Маківку тривала з 29 квітня до 4 травня 1915 року.  Бій точився між підрозділами австро – угорської 55- ї піхотної дивізії генерала фон Фляйшнера (до її складу входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів українських Січових Стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерал Альфтана.

Старшини УСС Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович та Софія Галечко на горі Маківка
Старшини УСС Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович та Софія Галечко на горі Маківка

О 4 годині ранку 29 квітня російські війська розпочали перший наступ на позиції українських Січових Стрільців, який був успішно відбитий.  Повторну безуспішну атаку здійснено 30 квітня.

Найбільш завзятий бій за Маківку розпочався зранку 1 травня після артилерійського обстрілу з гір Клева та Погар і з с.Тухля. На той час ворожі війська поповнились новими силами та змогли тимчасово захопити вершину гори. Завдяки контратаці Січових Стрільців російські військові покинули здобуті позиції.  На наступний день були спроби наступу на Маківку, проте вони виявились невдалими.

Олена Іванівна Степанів (псевдо — Олена Степанíвна) (7 грудня 1892, с. Вишнівчик, Перемишлянський повіт, нині Перемишлянський район, Львівська область — † 11 липня 1963, Львів) — український історик, географ, громадська та військова діячка, перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, четар Української Галицької Армії.
Олена Іванівна Степанів (псевдо — Олена Степанíвна)

В боях за гору Маківку, які тривали з 29 квітня до 2 травня, особливо відзначились чотарі А.Мельник, А.Артимович, І.Каратницький, О. Яримович; хорунжі О.Степанівна, С.Яремкевич, О.Коберський; десятник Радович; стрільці Кривий, Петрів, брати Зітинюки та багато інших. Втрати Січових Стрільців становили : 42 вбитих ,76 поранених і 35 полонених.

Могили вояків легіону УСС на Маківці.
Могили вояків легіону УСС на Маківці.

Після цього, 2 травня курені УСС були переведені в запас, а оборону перебрали угорські частини. Лише 4 травня російські війська змогли здобути гору Маківку, проте незважаючи на це, вони зазнали стратегічної поразки, оскільки резервів для наступу у неї не залишилось, а австро – німецькі війська змогли здійснити прорив під Горлицею і Тарновом. І вже в травні Січові Стрільці покинули Карпати та вирушили визволяти Галичину.

Бій за гору Маківку став першим значним успіхом українських Січових Стрільців. З такими досягненнями їх вітала Загальна Українська Рада та Українська Боєва Управа. Серед слів привітань були наступні рядки : ‘‘…Ви заслужили собі на правдивий подив і щиру вдячність сучасних і грядущих поколінь … Ви доказали, що довголітня неволя не знизила українського народу до ряду покірних рабів, бо він видав Вас борців за волю ’’.

Поштівка 1939 року. А. Климко: Бій на Маківці 1915. Видана накладом І. Стадника у Львові
Поштівка 1939 року. А. Климко: Бій на Маківці 1915. Видана накладом І. Стадника у Львові

У листі привітання Боєвої Управи можна прочитати  : ‘‘… Побіда на Маківці перетріває не літа і десятки літ, а століття. вона блистітиме в історії сонцем воєнної слави…Нехай доля сприяє на дальше Вашій непобідній зброї, а про поляглих Героїв нехай живе вічно в цілім народі вдячна, щира пам’ять! ’’

На сторінках газети львівської газети ‘‘Діло’’ у травні 1925 року було написано : ‘‘ Маківка – це перший визначний етап, на тому шляху, по якім українська нація зі стану пасивності переходила до стану активності, до чину. Битва на Маківці – це перша велика спроба галицьких українців стати активним чинником історії , стати ковалями й творцями своєї будуччини ’’.

Меморіал – некрополь на Маківці. 2018 рік. Фото Олег Максимишин.
Меморіал – некрополь на Маківці. 2018 рік. Фото Олег Максимишин.

Полеглих воїнів на Маківці Січові Стрільці похоронили на окремому цвинтарі на при вершинній частині південного схилу гори. До 1939 р. тут щорічно у першу неділю серпня відбувалося поминальне богослужіння, на яке приходили тисячі людей з усієї Галичини. У 1999 році тут було відкрито меморіал – некрополь Січових Стрільців (художники Я. і Є. Безніски, архітектор В. Муляр).

Мар’яна ІВАНИШИН

Джерела:

  1. Литвин М.Р. , Науменко К.Є. Історія галицького стрілецтва. – Львів : Каменяр, 1991. – 200 с., 8 арк .іл.;
  2. Українські січові стрільці, 1914 – 1920 [Текст] / за ред. Б. Гнаткевича. – [репринт. відтвор. з вид. 1935 р.]. – Львів : Слово, 1991. – 160 с.;
  3. http://old.geology.lnu.edu.ua/phis_geo/fourman/Makivka-history/Makivka-history.htm
  4. https://porokhivnytsya.com.ua/2017/05/04/fight-on-mount-makivka/;
  5. http://territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=467.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.