Огляд українських культурних подій Львова, що відбувалися 90 років тому

0
629
Панорама Львова авторства Е.Лібанського
Панорама Львова авторства Е.Лібанського

Сьогодні на сторінках Фотографій Старого Львова хочемо розпочати нову рубрику. Впродовж року, в кінці місяця будемо публікувати невеликий огляд суспільно-культурних подій українського Львова та околиць, що відбувалися 90 років тому, у 1930 році. Ювілеї, виставки, освітні заходи, свята, які висвітлювала тодішня українська преса. Якщо ж читачів зацікавлять, наприклад кримінальна хроніка чи новини спорту подані у такому форматі, пишіть у коментарях – обов’язково врахуємо.

Найперше, що відбувалося в українському у Львові в січні місяці 1930 року – святкування різдв’яно-новорічних свят. Українські товариства влаштовували ялинки, святочні вечори, «Маланку», відбувалися Йорданські святкування. І, звичайно, всі заходи знайшли своє відображення на сторінках української преси.

Запрошення на Маланку, 1930 р.
Запрошення на Маланку, 1930 р.

«Звертається увагу українському громадянству, а передовсім українській молоді, що в просторих салях «Народної Гостинниці» відбудеться цього року гучна «Маланка». Грає добірний квартет п.Шлапаків . Хто хоче приємно й безжурно провести час, а при цьому й весело забавитися, нехай заходить у понеділок вечором до «Народної Гостинниці» («Діло», ч. 9, 14 грудня 1930 р.).

Йордан у Львові, 1930 р.
Йордан у Львові, 1930 р.

“Йордан на львівському ринку. Традиційним звичаєм обходили львівські Українці в дні 19 ц.м. Йордан на львівському ринку. При богатотисячному  здвизі народу, процесіях з усіх львівських церков і делєгаціях укр. товариств освятив в керниці на Ринку вроду єпископ Будка в асисті духовенства з о. мітр. Базюком на чолі та хору питомців духовноо семінаря. Увагу громадянства приковувала до себе увесь час молода, а вже добре вишколена орхестра Т-ва «Зоря», що увесь час грала колядки. В час Богослуження Ринок і сумежні вулиці були замкнені для колового руху. Одночасно відбувалося набожество для гр. кат. військових  при Марійській площі“. («Неділя», ч. 3, 26 січня 1930 р.).

Повідомлення про святкування ювілею "Діла", 1930 р.
Повідомлення про святкування ювілею “Діла”, 1930 р.

Ще одним помітним ювілеєм, яке святкували у січні 1930 року було 50-річчя газети «Діло». Починаючи від 14 січня на її шпальтах публікують спогади про газету, статті про її перспективи, про співпрацю «Діла» з українськими товариствами, привітання та багато інших великих чи менших заміток. Серед дописувачів відомі українські постаті як: Юліан Романчук, Кость Левицький, Степан Смаль-Стоцький, Олекса Кузьма, Богдан Лепкий, Зенон Кузеля, Іван Брик, Василь Панейко та інші.

Ювілейне число газети "Діла", 14 січня 1930 р.
Ювілейне число газети “Діла”, 14 січня 1930 р.

Та й не тільки на шпальтах «Діла» розповідали про ювілей часопису. Інші газети теж не оминали своєю увагою цю подію. Публікації про неї можемо почитати у «Новому часі», «Новій Зорі», «Свободі», «Новій хаті», «Неділі». Щоправда, у деяких публікаціях читаємо сумні нотки щодо влаштування відзначення: «Пів століття тому, дня 13 січня 1880 р. появилося перше число народовецького органу «Діло». Пів століття удержався він, серед найбільш непригожих  умов суспільно-політичного життя на раз обраному становищі й тому, пятьдесятьлітній ювілей одинокого щоденника західньо-українських земель, повинен би був статися імпозантним національним святом не тільки Галицької Волости, але й усеї Соборної України. На жаль і ті, що уладжували ювілейне свято  й тяжкі умови нашого часу причинювалися до того, що ювілей «Діла», відсвяткований 13 січня ц.м. був радше «родинним святом», стисло-обмеженого гуртка людей аніж всенаціональною маніфестацією». (“Неділя”, ч. 3, 26 січня 1930 р).   

Роман Купчинський
Роман Купчинський

Окрім того у тижневику “Неділя” містив свої фейлетони «Від неділі до неділі» Галактіон Чіпка (псевдонім Романа Купчинського – українського поета, прозаїка, журналіста, композитора, критика, громадського діяча) у яких писав свої думки з приводу подій, які відбуваються у Львові. Не оминув він своєю увагою й ювілей «Діла», але писав про нього, на жаль, у печальному тоні: «Ювилейна академія «Діла» відбулася в салі «Бесіди». Богу дякувати, що число запрошених гостей не було велике, бо аранжери академії булиб знайшлися в немалім клопоті. Адже український Львів не має салі! Має її Чортків, Борщів, Винники, Куликів, має її навіть кожне більше село… У Львові є дві салі: Тов. Лисенка і «Народнього Дому». Першу з них заняло кіно, другу заняли кацапи, а винаняли жиди. Коли трапиться якесь українське збіговище, то хоч сядь і плач, або робим все під голим небом. Ще, коли на дворі погода, можна учасників вивести за місто, посадити на муріжку і в той спосіб відбути параду, але коли дощ, сніг чи за великий мороз, тоді нема ратунку. Остаточно можнаб на яких десять-двадцять літ  зрезиґнувати  зі сходин, нарад, з’їздів, чи зборів, а карнавал перенести на літний сезон, але що зробити з театром?…» ((“Неділя”, ч. 3, 26 січня 1930 р.).

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

І ще одна ювілейна дата. 13 січня 1930 року відзначали 30 років з часу як митрополит Андрей Шептицький сів на митрополичий престол.  У цей день Митрополит приймав вітання від духовенства, українських громадських та культурних установ, а наступного дня «відправив сам Ювилят в асисті еп. Холмщина Коциловського, Будки і Бучка торжественне богослуження в храмі св. Юра при тисячному здвизі народу та делєґації латинського духовенства, а після цього в митрополичій палаті відбувся обід, на якому між іншими, були присутні архіеп. Теодоровіч та Твардовскі».

Ювілей Митрополита. "Діло", ч. 10, 16 січня 1930 р.
Ювілей Митрополита. “Діло”, ч. 10, 16 січня 1930 р.

Львівські музеї: Національний та Музей Наукового Товариства ім Шевченка у Львові у січні на шпальтах газет подавали звітні показники за грудень 1929 року, де вказували кількість набутих за цей період одиниць до музею, у яких групах (в основному ікони, стародруки та модерне мистецтво – Національний музей; археологія, етнографія, портретна фотографія та фотографії визвольної боротьби – Музей НТШ), а також поіменний перелік жертводавців та кількість відвідувачів. Окрім того, директор Національного музею Іларіон Свєнціцький у безкоштовному додатку до газети «Діло» подав публічний Звіт про діяльність управи Національного музею у Львові за 1929 рік, де було повністю висвітлено усі ділянки роботи інституції.

Студентський  Аматорський  Гурток при Рільничій Академії в Дублянах, 1929 р.
Студентський Аматорський Гурток при Рільничій Академії в Дублянах, 1929 р.

У Дублянах розпочав свою діяльність Студентський  Аматорський  Гурток при Рільничій Академії. Щоправда свою комедію «Мартин Боруля» вони відіграли ще 8 грудня попереднього року. Публікацію про цю подію під назвою «Дубляни пробудилися» читаємо в перших числах січня 1930 року тижневика «Неділя». Власне, постання такого гуртка при Академії, а також проведення «Свята Просвіти» в Дублянах дало надію на зменшення впливу полонізації села

Тижневик «Неділя» розпочала видання Літературної бібліотеки. Вийшов друком її  І том, в якому були опубліковані побутові нариси українського письменника Володимира Леонтовича.

18-19 січня 1930 р. відбувся у Львові VІІ з’їзд українських старших пластунів, на якому окрім офіційної частини , виступили з рефератами про Пласт Др. Донцов та Др. Старосольський.

Будівля товариства ім. М. Лисенка, фото 1920-ті роки ХХ століття
Будівля товариства ім. М. Лисенка, фото 1920-ті роки ХХ століття

20 січня 1930 року в залі Музичного Товариства ім. Лисенка з нагоди приїзду до Львова поета Олександра Олеся відбувся Музично-літературний вечір «Червоної калини». Під час якого прозвучали твори Нестора Нижанківського у виконані автора, та п. І.Шмериковської-Приймової. У літературній частині  – твори О.Олеся, О.Бабія, В.Софронова, М.Матіїва-Мальника та Ю.Шкрумеляка.

Музично-літературний вечір "Червоної калини". "ДІло", ч. 12, 18 січня 1930 р.
Музично-літературний вечір “Червоної калини”. “ДІло”, ч. 12, 18 січня 1930 р.

Ще одним дуже цікавим, проте швидше хоча швидше медично-освітнім заходом, стала «Протитуберкульозна виставка» Українського Гігієнічного Товариства у Львові, покликана розповісти про хворобу ширшому загалу та познайомити із заходами щодо її запобігання: «Хто був на виставі, міг наглядно переконатися, що ця вистава, зложена з усяких ґрафіконів, статистичних таблиць, фотографій із санаторій, знимок Рентґена, патольоґічних препаратів та муляжів, улаштована дійсно зразково» («Діло», ч. 21, 29 вересня 1930 р.). Вхід на виставку для школярів був вільним, усіх інших за добровільний внесок.

Народний Дім. Світлина опублікована у виданні: Альбом Українського Львова. Види Львова і знимки українських культурно-освітніх, господарських і інших установ та підприємств. – Львів: Накладом видавничої кооперативи “Національне об’єднання”, 1930. – С. 19.
Народний Дім. Світлина опублікована у виданні: Альбом Українського Львова. Види Львова і знимки українських культурно-освітніх, господарських і інших установ та підприємств. – Львів: Накладом видавничої кооперативи “Національне об’єднання”, 1930. – С. 19.

Окрім того, під час експонування виставки, Українське Гігієнічне Товариство у Львові 26-28 січня 1930 року у залі «Української Бесіди» (вул. Рутовського, 22, сучасна вул. Театральна) провело «Туберкульозний трьохденник» на якому виступили такі відомі українські лікарі як: М.Музика, С. Парфанович, Т.Бурачинський, М.Панчишин та інші.

А загалом місто готувалося до карнавальних днів, які мали відбутися у лютому. Про це свідчать численні об’яви у періодиці, які давали різноманітні українські установи. Планувався бал медиків, лікарів ветеринарної медицини, членів товариства «Основа», вечорниці членів “Української захоронки” та товариства “Бесіда”. Але про це уже в наступній публікації.

Софія ЛЕГІН

Джерело:

  1. “Неділя”, ч. 1-3, січень 1930 р.
  2. “Діло”, ч. 1-23, січень 1930 р.
Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.