Який справжній львів’янин прокидається без філіжанки запашної кави? та ще й недільного ранку? Я особисто таких не знаю. Тому сьогодні, разом з нашим незмінним недільним партнером Торговою Маркою Кава старого Львова, розпочинаємо рубрику “Невигадані кавові історії”.
В неділю, не впевнений що кожну, хтось з відомих львів’ян розповідатиме свою незвичну історію пов’язану з кавою. І нині перша така історія від знаного львівського батяра, за сумісництвом, відомого гіда, Івана Радковця. Отже, слухайте.
“Є таке місто в Україні – Харків, яке тривалий час намагалися нам нав’язати як першу столицю України, забуваючи, що це перша столиця УРСР, коли не пустили москалів до Києва. І тому мусіли назвати його таким містом столичним.
І ось у цьому славному місті Харкові львів’яни, попрацювавши трошки, зранку, за доброю львівською традицією, вирішили випити кави. І у готелі, у якому проживають, замовляють собі ранкову каву. Кожен до свого смаку, кожен яку хоче, але в основному воно поділялося на два типи або еспресо, або американо. Класика жанру.
А мені зранку захотілося збадьоритися і взяти собі подвійну каву. Після чого кельнер встав в ступор. Він ніколи подібного замовлення не чув і перепитавши:
– А подвійна кава, двойной кофе?».
Кажу:
– Ну нормальну подвійну каву
– А-а-а, я понял…
Відлучається і через деякий час приносить мені темну суміш, вдвічі більшу ніж у всіх. Коли я спробував скуштувати, то зрозумів одне, що кави було так само, але води було подвійно. Оце називається «двойной кофе по-харківськи». Так було. Це був 2010 рік . Думаю, що зараз вже в Харкові такої кави нема.”
Ось така весела кавова історія трапилася з Іваном Радковцем. Якщо ви маєте свою історію, пов’язану з кавою, то не стримуйте себе і давайтеся чути. Бо воно того варто.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
