Невідома українська Прага

284

Відкривати заборонену, забуту, незнану Україну наших земляків — митців, науковців, патріотів, які змушені були виїхати за межі рідної землі — те, чому присвячує свою діяльність Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою. 19 квітня стартував новий проект — „Українська мистецька Прага міжвоєнного періоду“, який відкриє ще чимало невідомих сторінок і поверне імена людей до свого народу.

Дослідниця, науковиця, славістка, мистецтвознавиця Оксана Пеленська та консул із питань економіки і культури Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Ігор Шедо. Львівська політехніка 19 квітня

Цього разу до Львівської політехніки завітала відома дослідниця, науковиця, славістка, мистецтвознавиця Оксана Пеленська та консул із питань економіки і культури Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Ігор Шедо. Найпершим привітав гостей проректор Львівської політехніки Роман Корж.

— Для нас ця зустріч дуже важлива. Оксана Пеленська робить велику справу — на чужій землі шукає серце України… Коли я прочитала одну з праць нашої гості — „Український портрет на тлі Праги“, то не мала сумніву, що наш інститут проведе серію зустрічей, присвячених цьому націєтворчому періоду. Сьогоднішня зустріч — це лише один із перших кроків, — наголосила на початку зустрічі директорка МІОК Ірина Ключковська. — Основи, закладені у міжвоєнний період у Чехословаччині, стали підґрунтям для розвитку української науки, освіти, культури за межами нашої країни. З приходом комуністичного режиму з України емігрували не лише люди, а й ідеї, які проросли в різних країнах світу, дозволивши втримати і виплекати українську ідею та українську еліту. Це те, що не відбулося перед нашою визвольною революцією 1918-21 років і призвело фактично до її поразки. Саме тому період нашої незалежності — лише 25 років, а не сто, як у країнах Балтики. Та за міжвоєнний період Прага стала місцем, де формувалося серце нашої нації, нашої еліти.

Директор Міжнародного нституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська

Оксана Пеленська до Праги приїхала на запрошення першого посла України в Чехословаччині Романа Лубківського у 1993 році. Відтоді вона сторінка за сторінкою відкривала для себе і для нашої держави українську Прагу. Потужним імпульсом її пошуково-дослідницької праці стала осінь 1998 року, коли в Слов’янській бібліотеці віднайшли мистецьку збірку Музею визвольної боротьби України, що містила майже тисячу робіт та понад шістдесят імен митців, серед яких — Олександр Архипенко, Георгій Нарбут, Іван Кульць, Юрій Вовк та інші. Твори багатьох із них в Україні було знищено.

Зустріч із Оксаною Пеленською – „Українська мистецька Прага міжвоєнного періоду“

Гостя продемонструвала віднайдені роботи Тетяни Княгиницької, Ярослава Фартуха, Юліана Буцманюка, Галини Мазепи, Михайла Михалевича, Василя Петрука, Івана Сардена та інших художників.

— Прага стала місцем зустрічі сподвижників, натхненних ідеєю відновлення Української держави. Там відбувалася акумуляція національної енергетики, яку ретранслювали на окуповані українські землі. Тогочасна Прага — місце творення українського національного митця європейської культури. Але, на жаль, ця спадщина ще не осмислена в повному обсязі. Та вона здатна створити нову якість нашого мислення у ХХІ столітті, — додав мистецтвознавець, дослідник історії мистецтва, проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців.

Звершення заходу теж було присвячене українському мистецтву, яке творилося в Празі. Струнний квартет Народного камерного оркестру „Поліфонія“ (керівник колективу Роман Кресленко) зіграв композицію „Молитва“ Василя Барвінського. Дсоповнити свої знання про видатних українців, які творили в Празі, можна було, оглянувши виставку, яку підготували працівники МІОК.

Наталія ПАВЛИШИН

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.